Студопедия
МОТОСАФАРИ и МОТОТУРЫ АФРИКА !!!


Авиадвигателестроения Административное право Административное право Беларусии Алгебра Архитектура Безопасность жизнедеятельности Введение в профессию «психолог» Введение в экономику культуры Высшая математика Геология Геоморфология Гидрология и гидрометрии Гидросистемы и гидромашины История Украины Культурология Культурология Логика Маркетинг Машиностроение Медицинская психология Менеджмент Металлы и сварка Методы и средства измерений электрических величин Мировая экономика Начертательная геометрия Основы экономической теории Охрана труда Пожарная тактика Процессы и структуры мышления Профессиональная психология Психология Психология менеджмента Современные фундаментальные и прикладные исследования в приборостроении Социальная психология Социально-философская проблематика Социология Статистика Теоретические основы информатики Теория автоматического регулирования Теория вероятности Транспортное право Туроператор Уголовное право Уголовный процесс Управление современным производством Физика Физические явления Философия Холодильные установки Экология Экономика История экономики Основы экономики Экономика предприятия Экономическая история Экономическая теория Экономический анализ Развитие экономики ЕС Чрезвычайные ситуации ВКонтакте Одноклассники Мой Мир Фейсбук LiveJournal Instagram

Доаудиторна самостійна робота




Контрольні питання

1. Санітарне законодавство з охорони праці. Заходи профілактики професійної патології й охорони праці на виробництві. Техніка безпеки, виробнича санітарія, санітарна освіта робітників як заходи профілактики професійних захворювань і отруєнь.

2. Попередні та періодичні медичні огляди робітників, організація їх проведення, оформлення облікової та звітної документації. Перелік медичних протипоказань до роботи зі шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу.

3. Розслідування випадків гострих і хронічних професійних захворювань і отруєнь, його організація, оформлення облікової та звітної документації. Встановлення зв’язку захворювання з умовами праці. Групи професійних захворювань.

4. Аналіз захворюваності (з тимчасовою непрацездатністю та професійної) працюючих, показники та методи їх визначення.

5. Види праці, їх фізіолого-гігієнічна характеристика. Фізична праця, її важкість; розумова праця, її напруженість, критерії оцінки. Особливості операторської праці. Фізіологічні зміни в організмі працюючого в процесі фізичної, розумової й операторської праці. Фізіологічні та психофізіологічні методи дослідження функціонального стану організму при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома, наукове обґрунтування їх розвитку. Заходи з раціоналізації режимів праці та відпочинку.

6. Шкідливі та небезпечні умови праці, критерії їх оцінки. Класи праці за показниками

шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

7. Психофізіологічний професійний відбір, його мета, завдання, методи.

8. Структура, склад та властивості, гігієнічне значення атмосфери та її забруднення. Характеристика джерел забруднення атмосфери у населеному пункті. Закономірності поширення атмосферних забруднень і фактори, від яких залежить рівень забруднення повітря. Трансформація атмосферних забруднень.

9. Вплив забрудненого повітря на здоров’я й умови проживання населення. Гострі та хронічні отруєння, специфічні та неспецифічні захворювання, спричинені дією забруднень.

10. Заходи профілактики негативного впливу забруднень атмосферного повітря на здоров’я. Санітарно-захисні зони, їх розміри для підприємств різних класів небезпеки.

11. Аспіраційні й одномоментні способи відбору проб повітря для санітарно-хімічного та бактеріологічного дослідження. Експрес-методи визначення хімічних домішок у повітрі.

12. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема. Умови життя в населених пунктах і здоров’я населення. Принципи планування, функціонального зонування та забудови населеного пункту. Гігієнічне значення зелених насаджень.




13. Гігієнічне значення мікроклімату, освітленості та режиму інсоляції, хімічного та мікробного складу повітря, ефективності вентиляції житлових і громадських будівель. Державний санітарний нагляд за будівництвом житлових і громадських будівель, їх санітарно-технічним устаткуванням.

14. Джерела шуму, вібрації й ЕМП у населених пунктах. Гігієнічне нормування шуму, вібрації, ЕМП в умовах населених пунктів. Заходи захисту населення від шуму, вібрації, ЕМП діапазону радіочастот та електричного поля повітряних ліній електропередач.

Контрольні тести 2.131-171, 299-342; 3.1-386 [4], і наведені нижче.

1. Мешканці житлового будинку звернулися зі скаргою у районну СЕС щодо негативного впливу на стан здоров’я (погіршення самопочуття, порушення сну) вібрації, зумовленої роботою розташованого поряд метрополітену. Для підтвердження негативного впливу чинника на стан здоров’я лікарю-гігієністу необхідно провести інструментальне дослідження рівнів вібрації із застосуванням:

а) вимірювача вібраційної чутливості; б) вимірювача шуму і вібрації; в) піранометра; г) актинометра; д) аудіотестера.

2. Вплив ЕМП діапазону радіочастот може викликати функціональні розлади різних систем організму. Які системи є найбільш вразливими до дії цього випромінювання?

а) нервова і серцево-судинна системи; б) серцево-судинна система і водно-сольовий обмін; в) нервова система і шлунково-кишковий тракт; г) шлунково-кишковий тракт і дихальна система; д) серцево-судинна і дихальна системи.

3. У зв’язку з ремонтними роботами на транспортній магістралі вантажний транспорт перетинає житлові мікрорайони, створюючи вібраційні коливання ґрунту та конструкцій будинків. За характером впливу ця вібрація належить до:



а) загальної; б) локальної; в) імпульсної; г) інтермітуючої; д) монотонної.

4. В умовах населеного пункту функціонує кілька джерел ЕМП, що працюють у різних радіочастотних діапазонах. Рівень ЕМП в цій ситуації визначають з урахуванням:

а) потужності найбільшого джерела ЕМП; б) потужності найменшого джерела ЕМП; в) ефекту сумації; г) ефекту потенціювання; д) ефекту поглинання.

5. Першочергові ознаки несприятливого впливу комунального шуму на організм:

а) загострення серцево-судинних захворювань; б) патологічні зміни органу слуху; в) ендокринні зрушення; г) психофізіологічні зміни; д) загострення захворювань шлунково-кишкового тракту.

Контрольні завдання

1. Скласти перелік основних завдань медико-санітарної частини та пункту охорони здоров’я промислового підприємства [1, С. 371-372].

2. Скласти принципову схему організації та проведення попередніх і періодичних

медичних оглядів працюючих [2, С. 278-282, 445, 447-454] і перелік медичних протипоказань до роботи зі шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу [2, С. 446].

3. Скласти алгоритм повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та ведення обліку [2, С. 303-308, 465-475], обліку, реєстрації та розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь [2, С. 308-313, 475-484].

4. Скласти схему вивчення захворюваності з тимчасовою непрацездатністю, професійної захворюваності та інвалідності на виробництві, зазначивши на ній джерела інформації (основні офіційні облікові документи), показники захворюваності й інвалідності, способи їх розрахунку [2, С. 288-302, 455-464].

5. Скласти перелік захворювань, які можуть виникати під впливом забруднення атмосферного повітря [3, С. 465-477].

6. Скласти схему методів дослідження параметрів мікроклімату, освітлення й інсоляції, показників забруднення повітря, кратності повітрообміну житлового приміщення [1, С. 48, 51-93, 122-147, 157-158].

 

Чинник Метод дослідження, необхідні прилади або апаратура
Температура повітря  
Вологість повітря  
Швидкість руху повітря  
Температура поверхонь  
Інтенсивність інфрачервого випромінювання  
Природне освітлення  
Штучне освітлення  
Інтенсивність і режим інсоляції  
Вміст СО2 у повітрі  
Окиснюваність повітря  
Мікробне число повітря  
Вміст пилу у повітрі  
Кратність повітрообміну  

 

7. Скласти схему джерел фізичних чинників (шуму, вібрації, електромагнітних полів) в умовах населених пунктів, їх можливих негативних наслідків для здоров’я населення за різних рівнів впливу та заходів профілактики негативного впливу [3, С. 505-552].

 

Чинник Джерела Негативний вплив на здоров’я Заходи профілактики
Шум      
Вібрація      
Електромагнітні поля      

 

8. Розв’язати ситуаційні задачі 25-30; опрацювати навики 25-28(І), 19-21(ІІ), 23(ІІ), 25(ІІ) [5].

Практичне заняття

Підготовчий етап(15%)

І. Постановка навчальних цілей.

ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і виконанні доаудиторної самостійної роботи.

Основний етап(70%)

1. Скласти за даними ситуаційної задачі план проведення періодичних медичних оглядів працівників підприємства згідно з наказом МОЗ України № 246 від 21.05.2007 р. [11].

Задача. На підприємстві з виготовлення залізобетонних конструкцій планується проведення медичного огляду 50-ти працюючих. Формувальний цех, у якому працюють 30 робітників, обладнаний вібростолами, що генерують шум та вібрацію, які перевищують гранично допустимі рівні на 10-15 дБА та 5 дБ відповідно. У бетонозмішувальному цеху, у якому працюють 10 осіб, встановлено 3 бетонозмішувальні установки, робота яких супроводжується значним пилоутворенням. Вміст силіцію діоксиду в складі пилу коливається від 50 до 70%. В арматурному цеху проводяться зварювальні роботи, на яких задіяно 10 робітників. До складу зварювального аерозолю входять пил, карбону монооксид, оксиди нітрогену і манган.

План проведення періодичних медичних оглядів

№ з/п Цех К-ть осіб, які підлягають огляду К-ть оглядів на рік і терміни їх проведення Лікарі-спеціалісти Лабораторні та інструментальні методи дослідження
           
           
           

 

2. Встановити за даними ситуаційної задачі попередній діагноз, скласти екстрене повідомлення про гостре професійне отруєння [2, С. 465].

Задача. До поліклініки Львівського нафтопереробного заводу 21.09.2010 р. звернувся пацієнт Іваненко К.І. віком 43 роки, який проживає у м.Львові, вул. Шевченка, 158/7 і працює водієм автоцистерни для перевезення бензину, зі скаргами на головний біль, запаморочення, нудоту, блювання, серцебиття, загальну слабкість, легке посмикування м’язів кінцівок і повік, психічне збудження, сухість у роті, різь в очах, які виникли на тлі повного здоров’я упродовж години після промивання автоцистерни. Об’єктивно: слизові та шкірні покриви без змін, АТ – 80/60 мм рт. ст., пульс 54 уд/хв, частота дихання 16/хв, у легенях жорстке дихання, температура тіла – 35,6оС, тони серця приглушені, зіниці розширені. Пацієнта госпіталізовано до відділення профпатології Львівської ОКЛ.

3. Визначити за даними ситуаційної задачі достатність представлених експертній комісії ЛПЗ документів для встановлення зв’язку захворювання з умовами праці [2, С. 476], групу професійного захворювання [1, С. 337] та його код за МКХ-10 [14], скласти повідомлення про професійне захворювання (отруєння) [2, С. 480].

Задача. Експертна комісія відділення профпатології Львівської ОКЛ на підставі клінічних досліджень з урахуванням відомостей, зазначених у трудовій книжці, історії хвороби та медичному висновку обласного спеціаліста з профпатології, визнала у робітника К. 47-ми років, який працює на Соснівській вуглезбагачувальній фабриці тресту “Укрзахідвугілля”, професійне захворювання – хронічний пиловий бронхіт.

4. Оцінити за даними ситуаційної задачі захворюваність з тимчасовою втратою працездатності на підприємстві, розробити рекомендації щодо її зниження.

 

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності серед працюючих за окремими цехами й службами

Групи цехів

На 100 робітників кожної групи цехів

Середня тривалість одного випадку

хворіло випадків днів

Чоловіки

Основні цехи 77,5 181,8 1628,3  
Допоміжні цехи 74,5 170,4 1444,6  
Адмінгоспслужба 75,4 144,6 1573,7  
У середньому на підприємстві 76,0 175,3 1501,5  

Жінки

Основні цехи 66,0 149,7 1325,4  
Допоміжні цехи 64,7 126,9 1194,7  
Адмінгоспслужба 68,6 132,0 1350,9  
У середньому на підприємстві 66,0 140,3 1315,2  

 

5. Оцінити за даними ситуаційної задачі шкідливість і небезпечність факторів виробничого середовища, важкість і напруженість трудового процесу, їх можливі негативні наслідки для здоров’я працюючих і визначити клас праці [11], скласти карту умов праці [2, С. 510-513]; оцінити ступінь напруженості фізіологічних функцій [1, С. 351 або 10, С. 35]; запропонувати заходи з раціоналізації режимів [2, С. 52-57] та оздоровлення умов праці.

Задача. Електромонтажниця працює на конвеєрі збирання електровимірювальних приладів у позі сидячи. Монтажниця переміщує зі стрічки конвеєра на робочу поверхню (відстань 0,8 м) корпус приладу масою 0,5 кг, виконує 6 основних операцій (кріплення 3-х деталей у корпусі, паяння 3-х контактних дротів), витрачаючи на них 40-45 с, і повертає прилад на конвеєр. За зміну монтажниця обробляє 350 корпусів, виконуючи до 30 тис. стереотипних робочих рухів за участю м’язів рук і плечового поясу. Розмір найменших об’єктів розрізнення (дротів) становить 1-0,3 мм при тривалості зосередженого спостереження більше 50% часу; відстань від очей до об’єкта – не більше 0,5 м; час активних дій – 6,5 год 7-годинної зміни, 0,5 год займає обідня перерва. Монтажниця працює потижнево у І-у та ІІ-у зміну. Середні енерговитрати її за зміну становлять 1120 ккал.

Температура повітря – 22-23оС, відносна вологість – 58-65%, швидкість руху повітря – 0,2-0,25 м/с незалежно від пори року. Паяльні роботи проводяться сплавом, що містить 40% олова і 60% свинцю. Вміст свинцю в повітрі коливається від 0,04 до 0,09 мг/м3 (ГДКсз – 0,005 мг/м3, ГДКмр – 0,01 мг/м3, І клас небезпечності), водню хлориду – від 1,5 до 3 мг/м3 (ГДКмр – 5 мг/м3, ІІ клас небезпечності, речовина з гостроспрямованим механізмом дії). Рівень шуму в цеху – 85 дБА. Напруженість електричного поля промислової частоти 50 Гц протягом зміни не перевищує 1 кВ/м. Освітлення робочого місця поєднане, верхнє – люмінесцентними світильниками, бокове – через вікна. Поверхня робочого місця світла, корпуси приладів і дроти чорні. КПО при природному освітленні– 5%, при поєднаному – 3%. Штучна освітленість робочої поверхні при комбінованому освітленні – 400 лк.

Середній латентний період простої зорово-моторної реакції монтажниць становив на початку зміни 150±10 мс, в кінці зміни – 210±18 мс, складної – 175±12 і 250±25 мс відповідно; час виконання тесту для дослідження уваги методом пошуку чисел на початку зміни – 45±5 с, в кінці зміни – 65±8 с. На початку зміни монтажниці запам’ятовували 4±1 з 6-ти, наприкінці її – 2±1 з 6-ти геометричних фігур. Середньозмінна частота серцевих скорочень у монтажниць становила 85±5 уд/хв; витривалість до статичного зусилля, що становить 75% максимальної сили, на початку зміни – 30±3 с, в кінці зміни – 18±2 с.

6. Обрати ділянку для будівництва ЛПЗ з урахуванням функціонального зонування території населеного пункту та рози вітрів, визначити наявні фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я, встановити розмір санітарно-захисної зони для підприємства та обґрунтувати основні гігієнічні вимоги щодо її організації.

Задача. У місті К., при плануванні якого дотримано гігієнічні принципи функціонального зонування території, передбачається будівництво дитячого спеціалізованого санаторію-профілакторію. У промисловій зоні міста на відстані 0,8 км від запроектованої ділянки розташовано підприємство з переробки марганцевої руди І-го класу небезпеки. Промислова, комунально-складська, зовнішнього транспорту і зелена зони розташовані від запроектованої ділянки на південь, південний схід, схід і північ відповідно. Вітровий режим території: Пн – 10%, ПнСх – 10%, Сх – 15%, ПдСх – 10%, Пд –0%, ПдЗх – 10%, Зх – 15%, ПнЗх – 15%.

7. Дати гігієнічну оцінку вмісту домішок у приземному шарі атмосфери з урахуванням ефекту сумації, зробити висновок про санітарний стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони, визначити фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я, обґрунтувати заходи, спрямовані на оздоровлення повітряного басейну.

Задача. Серед дитячого населення одного з районів міста зареєстровано підйом частоти респіраторних захворювань, зокрема хронічного бронхіту з астматичним компонентом та бронхіальної астми. На відстані 100 м від межі житлової забудови розташовано промислове підприємство, що належить до ІІІ-го класу небезпеки. За даними лабораторії СЕС максимально разові концентрації (мг/м3) домішок в атмосферному повітрі становлять: сірчистий ангідрид 1,5 (ГДКмр – 0,5), оксид вуглецю – 0,05 (ГДКмр – 5,0), діоксид азоту – 0,17 (ГДКмр – 0,085), фенол – 0,01 (ГДКмр – 0,01).

8. Оцінити за даними ситуаційної задачі стан повітряного середовища та світловий режим житлового приміщення.

Задача. Вміст СО2 у повітрі квартири багатоповерхового будинку становить 0,07%, загальна кількість мікроорганізмів – 4000 в 1 м3, стрептококів і стафілококів – 40 і 100 відповідно, кут падіння сонячних променів – 29˚, кут отвору – 3˚, світловий коефіцієнт – 1:7, КПО – 1,5%, коефіцієнт заглиблення – 1:2.

9. Оцінити за даними ситуаційних задач рівні шуму, вібрації й ЕМП на об’єктах, визначити можливі негативні наслідки для здоров’я, запропонувати оздоровчі заходи.

Задача 1. Лабораторією СЕС вивчено акустичний режим в кабінетах лікарів санаторію-профілакторію, розташованого у курортній зоні. Вікна кабінетів виходять на насосну станцію, яка розташована на відстані 10 м від корпусу. Результати інструментальних досліджень, проведених у денний час, наведені у таблиці. Шум постійний, широкосмуговий.

Октавні смуги з частотами, Гц 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000
Рівні звукового тиску, дБ 62 60 55 48 42 33 30 24

Задача 2. Сімейним лікарем зафіксовано збільшення випадків вегето-судинної дистонії, гіпертонічної хвороби та функціональних порушень центральної нервової системи у мешканців кількох будинків на дільниці. За результатами інструментальних досліджень, виконаних лабораторією СЕС у житлових приміщеннях в денний час, визначені еквівалентні рівні непостійного шуму (таблиця), який проникає у квартири від автотранспорту з магістральної вулиці та ліфтового обладнання будинку.

Квартира Рівні звуку, дБ А 1 2 3 4 5 6 7
Транспортний шум 75 80 60 65 54 70 85
Внутрішньобудинковий шум 73 60 60 68 50 65 70

Задача 3. Під час періодичного медичного огляду працівників поліклініки зареєстровано збільшення випадків неврастенії й астеновегетативного синдрому. При вивченні умов праці фахівцями СЕС встановлено, що медичні працівники на робочих місцях зазнають впливу постійної вібрації (таблиця) тривалістю 25 хв за найінтенсивніші 30 хв спостереження. Вікна кабінетів виходять на залізничну колію, яка розташована на відстані 20 м від закладу.

Октавні смуги з частотами, Гц 2 4 8 16 31,5 63
Рівні віброшвидкості, дБ 92 89 82 80 84 82

Задача 4. Лікарем здоровпункту університету було зафіксовано збільшення скарг на погіршення самопочуття, зниження працездатності, розлади центральної нервової та серцево-судинної систем у студентів гуртожитку. При вивченні умов проживання студентів встановлено, що поряд з гуртожитком на відстані 100 м на узвишші розташована метеорологічна радіолокаційна станція: діапазон хвиль – дециметрові, довжина хвилі – 10,0±1,50 см, час опромінення з однопорядковою інтенсивністю – 10 год/добу. Рівень ЕМП на території житлової забудови – 35 мкВт/см2.

Заключний етап (15%)

1. Контроль рівня засвоєння професійний умінь і навиків.

2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.

 

Тема 5. Комплексна оцінка індивідуального, популяційного здоров’я та фізичного розвитку дітей. Гігієнічні вимоги до планування, благоустрою дитячих закладів та організації навчально-виховного процесу.

 

Актуальність теми

Здоров’я дітей – інтегральний показник, який віддзеркалює вплив соціально-біологічних (спадковість, шкідливі звички батьків, патологія вагітності), соціально-гігієнічних (умови виховання та навчання, спосіб життя) і медико-організаційних чинників на організм, який росте і розвивається. До критеріїв комплексної оцінки індивідуального здоров’я дітей належать відсутність хронічних захворювань, функціональний стан основних систем і опірність організму, рівень досягнутого розвитку та його гармонійність. Популяційне здоров’я дітей оцінюють за демографічними показниками, показниками захворюваності, інвалідності та фізичного розвитку. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей є основою для удосконалення первинної медико-профілактичної допомоги дитячому населенню, усунення причин і зменшення ризику виникнення інфекційної та неінфекційної патології, зокрема екологічно зумовленої, підтримання резистентності шляхом гігієнічного виховання та навчання, формування навиків здорового способу життя, впровадження найновіших методів біологічної профілактики на доклінічному етапі розвитку захворювання.

Порушення умов перебування дітей у дошкільних закладах і школах (недоліки зонування й озеленення ділянки; планування, санітарно-технічного устаткування, повітряно-теплового режиму, освітлення приміщень), організації режиму дня (недостатня тривалість сну, прогулянок на свіжому повітрі, понаднормова тривалість виконання домашніх завдань, перегляду телепередач, низька фізична активність) і навчально-виховного процесу (надмірне навчальне навантаження, нераціональний розклад уроків, невідповідність меблів зростові дітей) погіршують функціональний стан дитячого організму, призводять до розвитку різних, зокрема, шкільних хвороб у дітей і потребують організації сімейними лікарями, шкільними та дільничними лікарями-педіатрами своєчасних медико-профілактичних заходів.

Навчальні цілі

Знати особливості впливу несприятливих чинників довкілля на здоров’я дітей, критерії комплексної оцінки індивідуального та популяційного здоров’я, методи дослідження й оцінки фізичного розвитку дітей і критерії їх розподілу на групи здоров’я; особливості та негативні наслідки впливу на здоров’я дітей і підлітків умов перебування та навчання у дитячих закладах, гігієнічні вимоги до їх планування, санітарно-технічного благоустрою й обладнання, організації режиму дня та навчально-виховного процесу, медичні та психофізіологічні критерії та методи оцінки готовності дитини до навчання.

Вміти провести комплексну оцінку фізичного розвитку індивідуума та дитячого колективу, розподілити дітей на групи здоров’я; оцінити планування земельної ділянки та приміщень дитячих закладів, їх повітряно-тепловий режим і освітлення, відповідність меблів зростові, розсаджування, режим дня дітей, навчально-виховний процес у дитячому закладі, готовність дітей до навчання.





Дата добавления: 2018-02-14; просмотров: 137; Опубликованный материал нарушает авторские права? | Защита персональных данных | ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ


Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском:

Лучшие изречения: Сдача сессии и защита диплома - страшная бессонница, которая потом кажется страшным сном. 8803 - | 7163 - или читать все...

 

3.227.3.146 © studopedia.ru Не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования. Есть нарушение авторского права? Напишите нам | Обратная связь.


Генерация страницы за: 0.01 сек.