Базові знання, уміння та навики

Поняття про індивідуальне та популяційне здоров’я, їх критерії й облікова документація, динаміка і тенденції показників здоров’я дітей в Україні і світі, методи визначення інтенсивних та екстенсивних медико-статистичних показників [соціальна медицина]; анатомо-фізіологічні особливості дітей різного віку, закономірності їх росту та розвитку, методи дослідження морфо-функціональних показників [біологія, нормальна анатомія, фізіологія, педіатрія, загальна гігієна]; фізичний розвиток як критерій здоров’я дітей і індикатор стану довкілля, методи дослідження стоматоскопічних, соматометричних, фізіометричних показників фізичного розвитку, визначення біологічного віку, складання віко-статевих стандартів фізичного та біологічного розвитку, оцінка фізичного розвитку за сигмальними відхиленнями від середньої арифметичної, шкалами регресії, комплексним і центильним методами, оцінка вірогідності змін фізичного розвитку, групи здоров’я дітей [загальна гігієна, педіатрія, соціальна медицина, ЛФК].

Гігієнічні вимоги до проектування та будівництва дитячих дошкільних установ і шкіл; гігієнічна оцінка шкільного класу (площа, обладнання, повітряно-тепловий режим, освітлення, методи їх дослідження), шкільних меблів (розміри та групи парт, маркування, розташування), розсаджування учнів в класі [загальна гігієна]; поняття про динамічний стереотип, фізіологічні основи працездатності, методи дослідження функціонального стану та працездатності дітей і підлітків [нормальна фізіологія, загальна гігієна, педіатрія]; гігієнічні вимоги до режиму дня дитини, навчально-виховного процесу, розкладу уроків, організації уроку; поняття про шкільну зрілість [загальна гігієна].

Зміст теми

Провідні соціально-біологічні, соціально-гігієнічні та медико-організаційні чинники,

що впливають на здоров’я дітей, особливості впливу несприятливих чинників на дитячий організм. Сучасні методичні підходи до комплексного вивчення й оцінки стану здоров’я дітей, аналізу взаємозв’язку показників здоров’я з впливом чинників довкілля: моніторинг стану довкілля та здоров’я дитячого населення, порядок і періодичність комплексних медичних обстежень і диспансерних спостережень за станом здоров’я дітей. Фізичний розвиток як важливий критерій комплексної оцінки здоров’я дітей. Вплив чинників довкілля на процеси росту та розвитку дитячого організму. Акселерація та ретардація як протилежні тенденції динаміки фізичного розвитку дітей у сучасних умовах, їх зв’язок зі станом здоров’я. Принципи розподілу дітей на групи здоров’я. Роль оцінки рівня здоров’я в плануванні профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів, визначенні їх ефективності.

Особливості та негативні наслідки впливу на здоров’я дітей і підлітків умов перебування та навчання у дитячих закладах. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та санітарно-технічного благоустрою (водопостачання, каналізування, освітлення, вентиляції, опалення) приміщень дитячих закладів. Гігієнічні вимоги до конструкції та параметрів навчальних меблів, забезпечення оптимального положення тіла за столом. Методика оцінки режиму дня дітей і навчально-виховного процесу у дитячих закладах. Шляхи покращання організації навчально-виховного процесу та умов перебування учнів у навчальному закладі. Критерії готовності дитини до навчання у школі: морфогенетичні (стан здоров’я, фізіологічна зрілість, рівень фізичного розвитку, сформованість дрібної моторики, біологічний вік), психологічні (інтелектуальна, емоційно-вольова, мотиваційна готовність), соціальні (вербальна активність, комунікативність тощо).

Література

Основна:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За ред. В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 391-448.

2. Гігієна дітей і підлітків: Підручник / За ред. В.І.Берзіня. – К.: Асканія, 2008. – С. 21-122, 199-225, 245-255.

3. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 187-204, 210-241.

4. Гігієна та екологія: Навчальний посібник для підготовки до ліцензійного іспиту Крок-2 “Загальна лікарська підготовка” / Б.А.Пластунов та ін. – Львів, 2011. – 263 с.

5. Перелік типових задач діяльності, умінь і практичних навиків до державного іспиту з гігієни для студентів VI курсів медичних факультетів фахового спрямування “Лікувальна справа”. – Львів: ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2012. – 26 с.

Додаткова:

6. Гигиена детей и подростков: Учебник / Под ред. В.Н.Кардашенко. – М.: Медицина, 1988. – С. 41-169, 304-438.

7. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков / В.И.Берзинь и др. – К.: Вища школа, 1989. – С. 20-127, 186-196, 231-242, 245-249, 253-261.

8. Медицина дитинства / За ред. П.С.Мощича. – К.: Здоров’я, 1994. – Т.1. – С. 68-107, 129-136, 146-147, 187-238.

9. Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. ДСанПіН 5.5.2.008-01.

Доаудиторна самостійна робота

Контрольні питання

1. Загальні закономірності росту та розвитку дитячого організму.

2. Показники, критерії і методи комплексної оцінки індивідуального та популяційного здоров’я дітей. Фізичний розвиток як важливий критерій комплексної оцінки здоров’я дітей. Основні показники фізичного розвитку, методи його дослідження та оцінки. Принципи розподілу дітей на групи здоров’я. Біологічні, соціально-гігієнічні та екологічні чинники (фактори ризику), що призводять до порушень здоров’я дітей.

3. Сучасні уявлення про акселерацію та ретардацію. Моніторинг стану здоров’я дитячого населення, його алгоритм і зміст кожного етапу. Наслідки, особливості та прояви екологічно зумовлених порушень у дітей і заходи їх гігієнічної корекції.

4. Чинники перебування та умови навчання в дитячих закладах, які впливають на здоров’я дітей і підлітків. Захворювання, зумовлені впливом чинників середовища та навчально-виховного процесу у дитячих закладах.

5. Гігієнічні вимоги до планування земельної ділянки дитячих дошкільних закладів і шкіл, їх функціонального зонування; вимоги до планування, улаштування, обладнання, мікроклімату, вентиляції, освітлення основних приміщень дитячих закладів. Принцип групової ізоляції в дитячих дошкільних закладах.

6. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів, групи меблів, їх маркування, розташування у класі, правила розсаджування учнів.

7. Шкільна зрілість, її критерії. Методи визначення готовності дитини до навчання.

8. Режим дня, гігієнічні вимоги до елементів режиму дня дітей різного віку.

9. Гігієнічні вимоги до шкільного розкладу уроків, методика його оцінки.

10. Заходи покращання умов перебування та навчання у сучасних навчальних закладах.

Контрольні тести 6. 1-189 [4].

Контрольні завдання

1. Оцінити за даними ситуаційної задачі фізичний розвиток хлопчика за методом сигмальних відхилень і регіональними стандартами [1, С. 402, 405]; побудувати профіль фізичного розвитку, визначити біологічний вік і групу здоров’я дитини.

Задача. У ході поглибленого медичного обстеження школяра 11-ти років виявлено, що він часто (майже щомісяця) хворіє на гострі респіраторні вірусні інфекції. Довжина тіла учня становить 133,5 см, маса тіла – 23,5 кг, обвід грудної клітки – 59,2 см. За рік довжина тіла збільшилась на 2 см, число постійних зубів становить 16, ступінь розвитку вторинних статевих ознак – Р0, Ах0. Об’єктивно з боку внутрішніх органів ніяких патологічних змін не виявлено. Фізкультурою займається в основній групі.

2. Обчислити за наведеними у таблиці даними частоту захворювань (поширеність і первинну захворюваність), поширеність окремих нозологічних форм, індекс здоров’я та структуру захворюваності за звертаннями дітей віком 0-14 років міста N.

 

Показники	Варіанти
	1/8	2/9	3/10	4/11	5/12	6/13	7/14
Середня чисельність дитячого населення	20000	25000	27000	30000	35000	40000	50000
Зареєстровано захворювань, у тому числі: - інфекційні і паразитарні захворювання - хвороби нервової системи і органів чуттів - хвороби органів дихання - хвороби органів травлення - інші хвороби	30200 600 320 18120 3022 8138	33750 650 335 20111 3320 9334	36500 750 380 22000 3600 9770	38000 900 400 23000 3400 10300	45500 910 420 25025 5200 13945	61000 1120 600 35000 7000 17280	65000 1170 585 37700 7150 18395
Зареєстровано вперше у поточному році	21140	21937	27375	24700	31850	41480	46800
Кількість дітей, що не хворіли протягом року	1800	2750	2160	3000	4200	4404	6500

 

3. Обчислити за наведеними у таблиці даними загальну патологічну ураженість і повноту охоплення медичними оглядами учнів загальноосвітньої школи.

Показники	Варіанти
	1/8	2/9	3/10	4/11	5/12	6/13	7/14
Кількість учнів у школі	600	700	720	750	760	780	1115
Кількість оглянутих дітей	550	680	640	600	590	620	1003
Виявлено захворювань, у тому числі: - хвороби органів дихання - хвороби органів травлення - хвороби нервової системи і органів чуттів - хронічний тонзиліт - інші хвороби	380 100 120 60 80 20	450 120 150 80 90 10	480 120 140 70 80 70	460 110 130 80 90 50	440 100 120 70 80 70	490 140 150 60 70 70	650 150 180 100 60 160

4. Оцінити за наведеними у таблиці даними вірогідність зрушень у фізичному розвитку 4-річних дітей м. Львова за 10 років.

Варіант	Ознака
	Зріст, M±m		Маса тіла, M±m		Обвід грудної клітки, M±m
	1999 р.	2009 р.	1999 р.	2009 р.	1999 р.	2009 р.
1/8	105,0±0,2	104,2±0,3	18,0±0,3	17,2±0,2	52,1±0,4	51,0±0,4
2/9	111,0±0,4	110,0±0,2	20,0±0,2	19,1±0,1	57,1±0,3	55,0±0,2
3/10	118,0±0,3	116,8±0,2	22,1±0,3	21,1±0,1	58,0±0,3	57,1±0,4
4/11	104,0±0,4	103,8±0,2	17,4±0,2	16,7±0,6	51,3±0,4	50,0±0,3
5/12	111,0±0,5	109,1±0,2	19,8±0,3	18,8±0,3	57,5±0,3	56,2±0,4
6/13	117,2±0,3	115,8±0,3	22,6±0,3	20,6±0,2	58,0±0,5	56,6±0,3
7/14	120,3±0,2	118,4±0,4	23,0±0,2	21,0±0,4	60,0±0,4	58,1±0,4

5. Оцінити за даними ситуаційної задачі наповнюваність і площу навчального кабінету, його санітарно-технічний благоустрій, розташування парт, їх відповідність зростові та правильність розсаджування учнів, обгрунтувати гігієнічні рекомендації [1, С. 420-423, 427-431; 2, С. 221-223; 3, С. 195-203].

Задача. Навчальний кабінет математики на 40 учнів має довжину 8 м, ширину 6 м, висоту 3,2 м. Природна вентиляція забезпечується через 2 витяжні канали, розташовані у верхній частині внутрішньої стіни, та кватирки у вікнах. Кратність повітрообміну – 2 рази/год. Природне освітлення забезпечується через 3 вікна з розмірами 2·1,5 м, штучне освітлення – дев’ятьма світильниками направлено-розсіювального типу з лампами розжарювання потужністю 150 Вт, які знаходяться на висоті 3 м над підлогою.

20 двомісних столів зі стільцями розміщені у три ряди: по 7 столів у бокових рядах, 6 столів і стіл вчителя в середньому ряді. Висота половини столів становить 64 см, стільців – 42 см, другої половини – 70 і 42 см відповідно. Зріст 6-х учнів знаходиться в межах 131-145 см, 15-х – 146-160 см, 19-х – 161-175 см. Один з учнів зі зростом 170 см і корегованою міопією середнього ступеня сидить за передостаннім столом у середньому ряді; другий зі зростом 168 см і ревматизмом у фазі затухання активності – за передостаннім столом біля вікна, третій зі зростом 172 см і зниженням слуху в діапазоні середніх і високих звукових частот – за передостаннім столом біля внутрішньої стіни класу. Диференція першого у середньому ряді стола, за яким сидить найнижчий у класі учень, більша за довжину ліктя вільно опущеної над сидінням руки учня на 10 см, глибина сидіння дорівнює 2/3 довжини стегна, висота сидіння на 6 см більша за довжину гомілки зі стопою.

6. Розв’язати ситуаційні задачі 31-33; опрацювати навики 29(І), 30(І), 26-28(ІІ) [5].

Практичне заняття

Підготовчий етап (15 %)

І. Постановка навчальних цілей.

ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і виконанні дoаудиторної самостійної роботи.

Основний етап (70%)

1. Оцінити за даними ситуаційної задачі фізичний розвиток дитини комплексним методом, визначити групу здоров’я, фактор ризику та його можливі негативні наслідки для здоров’я, обґрунтувати профілактичні заходи.

Задача. Хлопчик 12 років має зріст 145 см, масу тіла – 33 кг, обвід грудної клітки – 68 cм. При такому зрості стандартні показники маси тіла й обводу грудної клітки становлять 38,5 кг і 70,9 cм, а сигми регресії – 4,5 кг і 3,8 см відповідно. Біологічний розвиток відповідає вікові. Функціональні показники в межах М±σ. У хлопчика виявлено хронічний гіперацидний гастрит в стадії компенсації та гіперплазію щитоподібної залози ІІ-го ступеня.

2. Розподілити дітей на групи здоров’я за даними ситуаційної задачі, визначити відсоток дітей різних груп, обґрунтувати профілактичні та лікувально-оздоровчі заходи.

Задача. Лікар підліткового кабінету під час підготовки річного звіту узагальнив показники захворюваності дітей за звертаннями та результатами медичних оглядів. Аналіз результатів обстеження учнів 9-го класу показав, що 5 дітей не мають відхилень у стані здоров’я; 2 дітей за попередній рік хворіли на ГРВІ один раз; 5 дітей хворіли на гострі респіраторні інфекції двічі; 3 дітей хворіли на гострі респіраторні інфекції п’ять разів; у 4-х дітей виявлено сплощену стопу; 3 дітей мають надмірну масу тіла в межах 12-17%; у одної дитини виявлено ожиріння ІІІ ступеня (перевищення маси тіла на 55% за рахунок жировідкладень); у одної дитини встановлено міопію 3,5 D; у 3-х дітей виявлено карієс зубів високої активності; у 2-х дітей виявлено гіперплазію щитоподібної залози І ступеня.

3. Скласти алгоритм моніторингу стану здоров’я дитячого населення [2, С. 47].

4. Скласти схему факторів ризику найпоширеніших захворювань у дітей [2, С. 62-63].

5. Оцінити за наведеними у ситуаційних задачах проектними матеріалами зовнішне та внутрішнє планування дитячих закладів [2, С. 199-221; 3, С. 190-193,195-198].

Задача 1. Для погодження з СЕС проектантом представлено генеральний (рис. 1) і поверховий (рис. 2) плани дитячих дошкільних установ.

	330 м

Рис. 1. Генеральний план ди-тячої дошкільної установи на 140 місць (6 груп). 1 – будинок; 2 – майданчик пе-реддошкільної групи; 3 – май-данчик дошкільної групи; 4 – затінкове накриття; 5 – фіз-культурний майданчик; 6 – фонтан-водойма; 7 – город-ягідник; 8 – фруктовий сад; 9 – живий куток; 10 – господарсь-кий двір; 11 – сарай із льодов-нею; 12 – сміттєзбірники; 13 – майданчик для годування ді-тей; 14 – приміщення для збе-рігання візочків.

Рис. 2. План першого поверху будинку ясел-садка. 1 – роздягальня; 2 – групова кімната з буфетною; 3 – спаль-ня-веранда; 4 – вбиральня з душовою; 5 – ізолятор; 6 – хар-чоблок.

 

Задача 2. Для погодження з СЕС надано генеральний план ділянки школи (рис. 3).

Рис. 3. Генеральний план ділянки школи на 320 учнів. 1 – будинок школи; 2 – спор-тивна зона; 3 – майданчики для спортивних ігор; 4 – майданчик для активних ігор учнів перших класів; 5 – ділянка польових культур;6 – ділянки квіткових рослин; 7 – плодовий сад;  8 – ділянка декоративних рослин; 9 – біологічна ділянка; 10 – географічний майданчик; 11 – метеорологічний майдан-чик; 12 – навчально-дослідна зона початкових класів; 13 – господарський двір; 14 – зоологічний майданчик.

 

6. Оцінити за даними ситуаційної задачі готовність дітей до навчання [1, С. 440-442].

Задача. У дітей старшої дошкільної групи дитячого садочку вивчалася готовність до навчання у школі за тестом Керна-Ірасека, тестом вирізання кола (таблиця).

 

Варіант	Тест Керна-Ірасека, бали			Вирізання кола, бали	Пам’ять, %			Вербально-логічне мислення, бали
	малюнок людини	послідовність 10-х крапок	фраза з 3-х слів		механічна	вербально-логічна	образна
1	2	1	1	1	88	80	90	16
2	2	2	1	1	80	80	85	14
3	1	2	1	1	90	90	80	18
4	3	3	4	2	65	68	70	10
5	3	4	4	2	45	48	40	5
6	4	5	5	3	35	30	38	2

 

7. Оцінити за даними ситуаційної задачі режим дня учня й організацію навчального процесу у школі, визначити фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я, обґрунтувати заходи щодо раціоналізації режиму дня та навчального процесу [1, С. 442-445].

Задача. До медпункту загальноосвітньої школи звернувся учень 10-го класу зі скаргами на поганий сон, втому та головний біль. Під час обстеження підлітка шкільний лікар патології не виявив. Під час опитування встановлено, що учень навчається у першу зміну, раз на тиждень після уроків відвідує математичний гурток. Режим дня учня: підйом – 7⁰⁰, ранковий туалет – 7⁰⁰-7³⁰, сніданок – 7³⁰-7⁵⁰, підготовка домашніх завдань – 7⁵⁰-8⁵⁰, дорога до школи – 8⁵⁰-9⁰⁰, перебування у школі – 9⁰⁰-14⁰⁰, дорога зі школи додому – 14⁰⁰-14¹⁰, обід – 14¹⁰-14³⁰, відпочинок, допомога батькам – 14³⁰-16⁰⁰, підготовка домашніх завдань – 16⁰⁰-20⁰⁰, вечеря – 20⁰⁰-20²⁰, перегдяд телепередач – 20²⁰-23⁴⁵, вечірній туалет – 23⁴⁵-24⁰⁰, сон – 24⁰⁰.

Тижневе навантаження учня становить 32 уроки, тривалість уроків – 45 хв, тривалість перерв між уроками – 10 хв, після другого уроку – 30 хв. Розклад уроків наведено у таблиці:

 

Понеділок	Вівторок	Середа	Четвер	П’ятниця
1. Укр. літерат. (7)* 2. Алгебра (11) 3. Геометрія (11) 4. Біологія (6) 5. Укр. мова (7) 6. Географія (6)	1. Хімія (9) 2. Фізика (9) 3. Англ. мова (10) 4. Інформатика (11) 5. Історія (8) 6. Заруб. літерат. (7) 7. Фізкультура (5)	1. Укр. мова (7) 2. Геометрія (11) 3. Нім. мова (10) 4. Фізика (9) 5. Алгебра (11) 6. Укр. літерат. (7) 7. Фізкультура (5)	1. Англ. мова (10) 2. Хімія (9) 3. Алгебра (11) 4. Інформатика (11) 5. Географія (6) 6. Зар. літерат. (7)	1. Укр. мова (7) 2. Нім. мова (10) 3. Хімія (9) 4. Біологія (6) 5. Історія (8) 6. Труд. навчання (4)

* бали за ранговою шкалою складності предметів за І.Г.Сивковим.

Заключний етап (15%)

1. Контроль рівня засвоєння професійний умінь і навиків.

2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.

Тема 6. Організація санітарного нагляду за тимчасовим розміщенням, харчуванням і водопостачанням аварійно-рятувальних формувань і потерпілого населення за надзвичайних ситуацій. Формування променевого навантаження та гігієнічні аспекти проживання населення на радіоактивно забруднених територіях.

Актуальність теми

Останні десятиріччя характеризуються істотними збільшенням кількості надзвичайних ситуацій (НС) техногенного (транспортні аварії, пожежі, вибухи, зокрема з викидом отруйних і радіоактивних речовин, аварії на системах життєзабезпечення, гідротехнічних і очисних спорудах тощо), природного (стихійні лиха геологічного, гідрологічного та метеорологічного походження, природні пожежі тощо) і соціально-політичного характеру (збройні напади, захоплення й утримання об’єктів, встановлення вибухових пристроїв тощо). Під час ліквідації наслідків НС поряд з проведенням під керівництвом МНС аварійно-рятувальних робіт і організованих державною службою медицини катастроф лікувально-евакуаційних заходів силами та засобами державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюється комплекс санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, спрямованих на безпеку тимчасового розміщення, водопостачання та харчування аварійно-рятувальних формувань і потерпілого населення, збереження їх здоров’я та працездатності. Забезпечення ліквідаторів і населення у НС тимчасовим житлом досягається шляхом застосування різноманітних польових способів розміщення та сховищ, повноцінним харчуванням, доброякісними харчовими продуктами та готовою їжею – шляхом суворого контролю за умовами постачання, зберігання продуктів і приготування їжі, забезпечення їх необхідною кількістю доброякісної питної води – шляхом правильного вибору вододжерела, дотримання гігієнічних вимог до організації водопостачання, застосування адекватних методів очищення та знезаражування води.

Формування променевого навантаження населення України останнім часом відбувається як за рахунок опромінення індустріальними, медичними та техногенно підсиленими джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ), так і внаслідок потужного викиду радіонуклідів в атмосферу під час аварії на Чорнобильскій атомній електростанції (ЧАЕС), який призвів до забруднення грунтів, поверхневих водойм, грунтових вод, сільскогосподарських угідь на значній території країни і суттєво підвищив ризик розвитку віддалених стохастичних ефектів у населення. Організація та проведення комплексу санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на зменшення променевого навантаження населення України від різних ДІВ, залишатиметься актуальним у найближчій перспективі.

Навчальні цілі

Знати класифікацію НС, їх вплив на санітарно-гігієнічні умови проживання населення та праці аварійно-рятувальних формувань, основні принципи організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення, санітарного нагляду за тимчасовим розміщенням, харчуванням і водопостачанням рятувальників і потерпілого населення за НС, принципи прогнозування медико-гігієнічних наслідків НС; джерела та закономірності формування променевого навантаження населення, гігієнічні регламенти раціаційної безпеки об’єктів довкілля та шляхи їх досягнення, гігієнічні регламенти проживання населення на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, принципи радіозахисного харчування.

Вміти прогнозувати медико-гігієнічні наслідки впливу НС на особовий склад аварійно-рятувальних формувань і населення, оцінити умови їх тимчасового розташування у польових житлах і сховищах різного типу; здійснити санітарно-гігієнічний контроль за харчуванням і водопостачанням рятувальників і населення у НС, провести експертизу якості та безпечності харчової сировини, продуктів і готових страв, обрати джерело водопостачання та провести контроль за якістю водопідготовки з використанням табельних засобів, організувати та провести медико-профілактичні заходи при виникненні випадків аліментарних, інфекційних кишкових захворювань, гельмінтозів, харчових отруєнь, уражень через їжу і воду отруйними та радіоактивними речовинами, бактерійними засобами; оцінити ступінь радіаційного забруднення об’єктів довкілля та його можливі наслідки для здоров’я населення, обгрунтувати заходи щодо обмеження рівнів опромінення населення.