2018-02-14
805
Контрольні питання
1. Структура, склад і властивості, гігієнічне значення гідросфери, джерела забруднення.
2. Інфекційні та неінфекційні захворювання, пов’язані з питною водою, заходи їх профілактики. Особливості водних епідемій. Водно-нітратна метгемоглобінемія, макро- і мікроелементози водного походження, ендемічний флюороз і карієс, їх профілактика. Гігієнічне значення твердості води.
3. Гігієнічні вимоги до якості питної води та документи, що її регламентують.
4. Характеристика централізованої та децентралізованої систем водопостачання. Елементи водогону з артезіанської свердловини та відкритої водойми. Загальні методи очищення води при централізованій системі водопостачання (коагулювання, відстоювання, фільтрування), спеціальні методи поліпшення якості води, методи знезараження води, їх сутність і гігієнічна характеристика. Зони санітарної охорони вододжерел. Санітарний нагляд за місцевим водопостачанням, облаштування й експлуатація колодязів, каптажів, санація колодязів.
5. Структура, склад, властивості, гігієнічне значення літосфери, джерела забруднення.
6. Інфекційні та неінфекційні захворювання, пов’язані з грунтом, заходи профілактики.
7. Показники санітарного стану ґрунту, їх класифікація та гігієнічне значення. Орієнтовна шкала оцінки рівня забруднення ґрунту та ступеня його небезпечності для здоров’я населення.
8. Самоочищення грунту, значення для знешкодження побутових відходів. Велика та мала каналізація, етапи та способи очищення побутових стічних вод.
9. Гігієнічна характеристика методів збирання, видалення та знешкодження твердих відходів побутового походження. Особливості збирання, тимчасового зберігання, видалення та знешкодження твердих і рідких відходів хірургічних, інфекційних та інших відділень.
10. Запобіжний санітарний нагляд за проектуванням і будівництвом ЛПЗ, його етапи. Складові частини проекту.
11. Системи забудови лікарень, їх порівняльна характеристика. Гігієнічні вимоги до розміщення лікарні в населеному пункті, площі, функціонального зонування, щільності забудови й озеленення лікарняної ділянки.
12. Гігієнічні вимоги до планування палатного відділення, палатної секції та палати для соматичних хворих дорослого та дитячого віку, боксованої секції, боксу, півбоксу і боксованої палати для інфекційних хворих, приймального, акушерсько-гінекологічного відділень, операційного блоку та поліклініки. Гігієнічні вимоги до санітарно-технічного благоустрою ЛПЗ (водопостачання, опалення, вентиляції, освітлення).
13. ВЛІ, визначення поняття, джерела, збудники, шляхи та фактори передачі, основні принципи та заходи профілактики, організація санітарно-гігієнічного й епідеміологічного нагляду за розповсюдженням та основи розслідування спалахів ВЛІ. Санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим стаціонарів різного профілю. Ізоляційно-обмежувальні заходи профілактики ВЛІ. Заходи профілактики ВЛІ у персонала ЛПЗ, обов’язки персоналу щодо профілактики ВЛІ.
14. Спектральний склад УФ-випромінювання на земній поверхні, біологічна дія та гігієнічне значення його складових. Методи й одиниці вимірювання інтенсивності УФ-випромінювання, його еритемна, фізіологічна та профілактична дози, їх кількісне вираження за різних методів вимірювання. Використання УФ-випромінювання для санації об’єктів.
15. Захворювання, пов’язані з дефіцитом УФ-випромінювання. Симптоми “сонячного голодування” та способи його профілактики. Протипоказання до проведення первинної та вторинної УФ-профілактики.
16. Види ядерних перетворень. Класифікація ІВ, їх характеристики. Якісні та кількісні характеристики радіонуклідів та ІВ, види доз, потужність дози, одиниці їх вимірювання.
17. Основні види променевих уражень організму та умови їх виникнення. Гостра та хронічна променева хвороба, етапи перебігу, основна симптоматика. Віддалені наслідки радіаційних уражень, місцеві пошкодження.
18. Принципи гігієнічного нормування ІВ. Категорії осіб, що опромінюються. Групи раціаційно-гігієнічних регламентів. Ліміт дози як основний радіаційно-гігієнічний норматив, його нормативні значення для різних категорій опромінюваних осіб. Поняття про допустимі, контрольні та рекомендовані рівні опромінення.
19. Класифікація ДІВ, що застосовуються в медичній практиці.
20. Основні принципи радіаційної безпеки та їх забезпечення. Класифікація заходів протирадіаційного захисту працюючих з ДІВ. Моніторинг опромінення працюючих, його види. Радіаційний, медичний і загальногігієнічний контроль при роботі персоналу ЛПЗ з ДІВ. Заходи обмеження рівнів додаткового опромінення пацієнтів при проведенні рентгено-радіодіагностичних обстежень. Категорії пацієнтів, рекомендовані рівні їх опромінення.
Контрольні тести 1. 230-249; 2. 1-130, 172-298; 4. 1-46 [6].
Контрольні завдання
1. Скласти перелік захворювань, які можуть виникати під впливом природних складників води та грунту, речовин, які цілеспрямовано додаються до води, забруднювачів води та грунту [2, С. 47-80, 355-369].
2. Скласти принипові схеми водогонів з поверхневих і підземних джерел водопостачання [3, С. 120-128].
3. Опанувати основні положення наказу МОЗ України № 234 від 10.05.2007 р. “Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах” [15] і скласти схему заходів профілактики ВЛІ [3, С. 629-632].
4. Заповнити таблицю властивостей випромінювань, генерованих медичними ДІВ [4, С. 180-181,43-46,49,51,55-56,135-143,150,179-208].
| Джерело ІВ | Вид ІВ | Призначення | Властивості ІВ | Характеристика радіаційної небезпеки | Способи захисту | ||
| Проникаюча здатність | Іонізуюча здатність | ||||||
| у повітрі | у біологічній рідині | ||||||
5. Скласти схему радіаційно-гігієнічних регламентів безпеки персоналу та пацієнтів ЛПЗ (регламентів першої та другої групи) [4, С. 114-121] та заходів протирадіаційного захисту працюючих з ДІВ [4, С. 147,154].
6. Розв’язати ситуаційні задачі 6-13; опрацювати навики 4-16(І), 31-33(І), 2-13(ІІ) [7].
Практичне заняття
Підготовчий етап (15%)
І. Постановка навчальних цілей.
ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і виконанні дoаудиторної самостійної роботи.
Основний етап (70%)
1. Опанувати основні положення ДСанПіН 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” [10].
2. Оцінити за даними ситуаційних задач якість води, визначити фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я, обґрунтувати заходи покращання якості води.
Задача 1. У мешканців селища К. виявлено пігментованість емалі зубів, яка
проявляється появою крейдоподібних або жовто-коричневих плям. Виникнення цих симптомів пов’язують зі споживанням води з артезіанської свердловини. Лабораторним дослідженням проби води було встановлено: запах і присмак – 2 бали, забарвленість – 30°, каламутність – 1,0 НОК, жорсткість – 5,5 ммоль/дм3, залізо – 1,0 мг/дм3, свинець – 0,005 мг/дм3, фтор – 2,5 мг/дм3, нітрати – 40,0 мг/дм3, загальне мікробне число – 50 КУО/см3, E.coli відсутні у 100 см3 води. Додатково розрахувати фактичне надходження фтору в організм людини за умови добового водоспоживання 3 л, порівняти одержані результати з добовою потребою організму у фторі.
Задача 2. На водогоні з поверхневого джерела водопостачання проведено контроль ефективності коагуляції та знезараження перед надходженням води в розподільчу мережу. Результати лабораторного аналізу наступні: забарвленість – 18°, каламутність – 0,5 НОК, алюміній – 0,15 мг/дм3, Е.cоli – 5 КУО/100 см3, загальне мікробне число – 120 КУО/см3, вільний залишковий активний хлор – 0,1 мг/дм3. Додатково визначити причину появи у воді сполук алюмінію.
Задача 3. Для забезпечення міста А. питною водою планується водозабір з ріки, в яку відводяться стоки металургійного комбінату. Концентрації хімічних речовин у пробах води, досліджених лабораторією СЕС, були наступними: залізо – 1,0 мг/дм3 (ІІІ клас, ГДК – 0,3 мг/дм3), свинець – 0,06 мг/дм3 (ІІ клас, ГДК – 0,03 мг/дм3), марганець – 1,0 мг/дм3 (ІІІ клас, ГДК – 0,1 мг/дм3), ртуть – 0,0005 мг/дм3 (І клас, ГДК – 0,0005 мг/дм3), кадмій – 0,002 мг/дм3 (ІІ клас, ГДК – 0,001 мг/дм3), мідь – 0,05 мг/дм3 (ІІІ клас, ГДК – 1,0 мг/дм3), миш’як – 0,1 мг/дм3 (ІІ клас, ГДК – 0,05 мг/дм3). Додатково визначити тип комбінованої дії ксенобіотиків.
3. Оцінити за даними ситуаційної задачі санітарний стан грунту, визначити фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я, обґрунтувати заходи з санітарної охорони грунту, визначити можливість обрання земельної ділянки під забудову.
Задача. Для будівництва лікарні запропоновано декілька земельних ділянок в межах мікрорайону. На етапі вибору земельної ділянки лабораторією СЕС проведені дослідження проб ґрунту з цих ділянок, результати яких наведені у таблиці.
| Ділянка Показник | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Колі-титр | 0,0009 | 0,2 | 0,001 | 0,06 | 0,001 | 0,06 | 1,0 |
| Титр анаеробів | 0,001 | 0,15 | 0,001 | 0,04 | 0,001 | 0,04 | 0,3 |
| Число яєць геогельмінтів/кг | 80 | 0 | 120 | 20 | 75 | 20 | 1 |
| Число личинок мух | 8 | 0 | 14 | 2 | 8 | 5 | 0 |
| Санітарне число | 0,75 | 0,98 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,99 |
| Титр термофілів | 0,000013 | 0,01 | 0,00001 | 0,001 | 0,00001 | 0,01 | 0,003 |
| Кратність перевищення ГДК пестицидів | 4 | 1 | 2 | 1 | 0,5 | 1 | 0,3 |
| Кратність перевищення ГДК солей важких металів | 3 | 7 | 10 | 1 | 1 | 0,5 | 0,5 |
| Радіоактивність ґрунту | п/р* | у 1,5 рази вище п/р | п/р | у 2,5 рази вище п/р | п/р | у 1,5 рази вище п/р | п/р |
* п/р – природній рівень.
4. Запропонувати схему збирання, тимчасового зберігання, видалення та знешкодження стічних вод і відходів [3, С. 305-307]:
а) хірургічного, інфекційного відділень ЛПЗ каналізованого населеного пункту;
б) інфекційного відділення лікарні у неканалізованому населеному пункті.
5. Скласти за даними ситуаційних задач гігієнічні висновки про відповідність гігієнічним вимогам розташування та планування земельних ділянок ЛПЗ, визначити тип забудови лікарні.
Задача 1. У населеному пункті планується будівництво лікарні на 120 ліжок. Проведено обстеження ділянки розміром 120×80 м, яка зорієнтована довгою стороною з ПдЗх на ПнСх і розташована на відстані 80 м від житлових будинків. Радіус обслуговування лікарні – 2 км. На ПдЗх від межі ділянки на відстані 40 м знаходиться автомагістраль районного значення. Рельєф території спокійний, ґрунт супіщаний, рівень стояння ґрунтових вод більше 2 м від поверхні. Зелені насадження – поодинокі молоді сосни. Роза вітрів на ділянці: Пд – 20%, ПдЗх – 25%, Зх – 10%, ПнЗх –6%, Пн – 5%, ПнСх – 7%, Сх – 8%, ПдСх – 14%, штиль – 5%.
|
 
| Рис. 1. Генеральний план лікарні на 150 ліжок. 1 – головний корпус (терапев-тичне і хірургічне відділення) на 70 ліжок; 2 – поліклініка; 3 – акушерсько-гінекологічний корпус на 50 ліжок; 4 – інфек-ційний корпус на 30 ліжок; 5 – харчоблок; 6 – господарський корпус; 7 – патолого-анатоміч-ний корпус. |
6. Скласти перелік приміщень, передбачених в акушерсько-гінекологічному відділенні ЛПЗ [16], оцінити за проектними матеріалами внутрішнє планування та санітарно-технічний благоустрій палатної секції й інфекційного відділення.
Задача 1. Для погодження з СЕС проектантом представлено поверховий план палатного відділення на 60 ліжок (рис. 2).
| Рис. 2. Поверховий план палат-ної секції на 30 ліжок. 1 – палатна секція на 30 ліжок; 2 – загальні приміщення; 3 – палати на 4 ліжка; 4 – палати на 2 ліжка; 5 – палати на 1 ліжко; 6 – процедурна; 7 – клізмова; 8 – ванна; 9 – кабі-нет лікаря; 10 – приміщення денного перебування хворих; 11 – їдальня; 12 – буфетна; 13 – палата інтенсивної тера-пії; 14 – приміщення для кон-диціонерів. |
Задача 2. Для погодження з СЕС проектантом представлено поверховий план інфекційного відділення (рис. 3). Стічні води інфекційного відділення збираються в окремий нагромаджувач, звідки після механічного та біологічного очищення скидаються у водойму.
| Рис. 3. Фасад і поверховий план інфекційного відділення на 8 ліжок. 1 – вестибюль; 2 – санпро-пускник персоналу; 3 – буфет-на; 4 – кабінет лікаря; 5 – приймально-оглядовий бокс площею 17 м2; 6 – бокс на 2 ліжка площею 27 м2; 7 – бокс на 1 ліжко площею 20 м2. |
7. Визначити за даними ситуаційних задач вміст мікроорганізмів у повітрі, ефективність його санації, оцінити санітарно-гігієнічний режим палат і можливості виникнення ВЛІ, обґрунтувати профілактичні заходи.
Задача 1. При поточному нагляді за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму в палаті для новонароджених пологового відділення проведено інструментально-лабораторне дослідження повітряного середовища за бактеріологічними показниками (загальне мікробне обсіменіння, золотистий стафілокок). Посів повітря проводили на тверде поживне середовище седиментаційно-аспіраційним методом, тривалість відбору проб – 5 хв, швидкість протягування повітря – 20 л/хв. Після інкубації в термостаті на чашці Петрі виросло 500 колоній, у тому числі 2 колонії – золотистий стафілокок.
Задача 2. Розрахувати ступінь і коефіцієнт ефективності санації повітря операційної лампою ЛБ-30, якщо апаратом Кротова до пробної санації з повітря висіяно 8000 мікроорганізмів/м3, після санації – 3800 мікроорганізмів/м3.
Задача 3. Вологе прибирання палати гнійного післяопераційного відділення здійснюється раз на добу із застосуванням 1% розчину хлораміну, провітрювання палати – чотири рази на добу, заміна білизни – раз на тиждень, а в разі забруднення її виділеннями з рани – негайно, гігієнічний душ хворі приймають раз на тиждень.
8. Визначити за даними ситуаційної задачі допустиму потужність дози рентгенівського опромінення персоналу та пацієнтів у рентгендіагностичному кабінеті та суміжних приміщеннях ЛПЗ, оцінити ефективність застосованих стаціонарних засобів захисту [1, С. 521-523], коректність проведення індивідуального дозиметричного контролю й одержані персоналом і пацієнтами дози опромінення [1, С. 529-530].
Задача. У процедурній рентгенівського кабінету, розташованому на першому поверсі у торцевій частині будівлі, встановлений рентгенодіагностичний комплекс (РДК) з повним набором штативів. Первинний струмінь випромінювання спрямований у бік торцевої капітальної стіни (відстань від фокусу РДК до внутрішньої поверхні стіни – 1 м, стіна товщиною 40 см з цегли щільністю 1,8 г/м3), за якою на відстані 50 м розміщується акушерське відділення. З правого боку від процедурної на відстані 3 м знаходиться кімната управління РДК, відділена від процедурної цегляною стіною (товщина 20 см) із захисними дверима (товщина сталевого листа 15 мм), обладнаними оглядовим вікном (товщина рентгенівського захисного скла марки ТФ 5 – 10 мм); на другому поверсі над процедурною на відстані 4 м за висотою – терапевтичний кабінет; у цокольному поверсі на відстані 4 м – електрощитова (міжповерхові перекриття виконані з бетонних плит товщиною 20 см).
Індивідуальний дозиметричний контроль лікарів-рентгенологів здійснюється за допомогою термолюмінесцентних дозиметрів, що закріплені в бічній кишені медичного халата. Одним дозиметром здійснюється контроль протягом 6 місяців. Після експозиції дозиметри вилучаються і накопичуються в приміщенні рентгенкабінету, а наприкінці року відправляються в центральну лабораторію індивідуальної дозиметрії та радіаційної безпеки інституту медичної радіології (м.Харків). Фонові та резервні індивідуальні дозиметри зберігаються у спеціально відведеній шафі, яка знаходиться в рентгенологічному кабінеті. Індивідуальні річні дози опромінення персоналу за минулий рік, зафіксовані в карті обліку індивідуальної дози опромінення персоналу, коливалися в межах 10,5-12 мЗв.
Хворому на рак легень протягом календарного року проводили низку рентгенологічних досліджень. У картці обліку дозових навантажень пацієнта зареєстроване значення сумарної ефективної дози на рівні 80 мЗв/рік.
9. Визначити за даними ситуаційної задачі потужність поглинутої повітрям і одержаної персоналом еквівалентної дози при проведенні контактної γ-променевої терапії в радіологічному відділенні [1, С. 517, 498-499], обгрунтувати необхідні заходи протирадіаційного захисту персоналу [1, С. 517, 514].
Задача. Для внутрішньотканинної променевої терапії пухлин в радіологічному відділенні планується використання 30 голок з кобальту-60 активністю 740 кБк кожна. Керма-стала для 60Со становить 84,23, середня енергія фотонів – 1,25 МеВ. Голки зберігатимуться у свинцевому контейнері, звідки їх процедурна сестра вийматиме корнцангом і вводитиме хворим. Робоча відстань при введенні дорівнюватиме 0,5 м (довжина передпліччя та корнцанга).
Заключний етап (15 %)
1. Контроль рівня засвоєння професійних умінь і навиків.
2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.
