Факт, подія, історичний факт в сучасній епістемології

Термин «факт» употребляется в трех следующих значениях:1. В значении некоторого «события», «явления», «фрагмента действительности» 2. В значении особого рода эмпирических высказываний или предложений (фактофиксирующие предложения), в которых описываются познанные события и явления. 3. В некоторых контекстах термины «факт», «фактически» употребляются как синонимы слов: «верно», «истина», «истинный». Очевидно, что употребление слова «факт» как синонима понятия «истина» не порождает особой методологической проблематики, которая не входила бы в теорию истины. Поэтому мы исключаем из дальнейшего рассмотрения это значение термина «факт», как не специфическое. Средством, которое позволяет сохранить факты, включить их в состав науки, оперировать с ними и перерабатывать их в теории, является язык, прежде всего естественный, а затем и искусственный. С помощью языка формулируются предложения, значениями которых могут быть содержание истинное или ложное, представление о единичном событии или мысль об общем законе и т.д. В отличие от фактов действительности (факт-1), которые существуют независимо от того, что о них думают люди и поэтому не являются ни истинными, ни ложными, факты-2, будучи предложениями (высказываниями, суждениями), допускают истинностную оценку. Если предложением мы называем такое высказывание, которое является либо истинным, либо ложным, то от факта-2, от факто-фиксирующего предложения требуется, чтобы оно было только истинным. Понятие ложности и понятие факта являются несовместимыми понятиями. Ложные предложения не могут составлять фундамент научной теории. Более того, в качестве фактов-2 фактофиксирующие предложения должны быть эмпирически истинными, т.е. их истинность устанавливается опытным, практическим путем.Подія є невід’ємним елементом структури. Будь-яка подія виникає в рамках певних структур. Під структурою розуміємо певну тривалість у часі. Індивідуальним подіям властива лінійність. А структурам властива циклічність. Відбувається перехрещення подій і структури. Подія може розпізнаватися в рамках окремої структури і бути описаною в ній, а структура може бути проаналізована через окрему подію. Завдання історика не лише дослідити подію, а й проаналізувати структуру. Індивідуальна подія – короткий період часу. Структура – тривалий час. Подія описується, структура аналізується.Історичний факт – це дійсна подія, яка має місце і володіє завжди наступними хар-ками: локалізованістю у часі і просторі, об’єктивністю, суб’єктивністю і невичерпністю. Науково-історичний факт, який став об’єктом дія-сті історика, вченого.

Квазікаузальне пояснення в історії.

За Вріхтом не всі пояснення причинно-наслідкового типу є каузальними. Він виділяє ще й квазікаузальні пояснення – вивчення механізму мотиваційних зв’язків між подіями. Як правило він бере зв'язок між подіями: вбивство ерцгерцога Франца і поч. пер світової війни. Таким чином: експланандумом (наслідком) виступає виникнення війни, а експланансом (причиною) – вбивство ерцгерцога. Виникнення війни – це складне явище, яке складається з політичних переконань, конфліктів тощо. Між даною причиною і даним наслідком існ проміжні зв’язки, які носять хар-р мотивації наступних дій. Так, вбивство призвело до пред’явлення Австрією ультиматуму Сербії. Це, в свою чергу, послідувало приводом для Росії для мобілізації армії – Сербія відмовилася прийняти ультиматум – Австрія огол війну і т д.