Порядок виконання роботи

    1. Встановити згідно до варіанта (табл. 6.1) підвіси для вантажів  та  на відповідних відстанях а₁ і а₂ (див. рис. 6.1)

    Таблиця 14.1

Розрахункові параметри	Номер варіанта
	1	2	3	4	5	6	7	8
, Н	10	15	20	25	10	15	20	25
, Н	25	20	15	10	20	25	15	10
, см	20	30	40	20	30	20	30	40
, см	40	60	60	50	60	40	60	60

 

    2. Змістити противагу 11 до шарніру А і встановити стрілку індикатора І на нуль.

    3. Навантажити балку відповідно до зазначеного варіанту.

    4. Змістити противагу відносно вісі опори А вліво на відстань с (рис. 6.9), при якої стрілка індикатора І повернеться у вихідне положення, тобто на нуль. При необхідності на противагу можна покласти гирю вагою 5…10 Н.

 

Рисунок 6.9 Схема визначення опорного моменту

 

    5. Визначити експериментальне значення опорного моменту М_Е, який перешкоджає повороту перерізу балки на опорі А,

 

,                                    (6.3)

 

    де Q – вага противаги; Q = 10…20 Н; с – відстань від вісі опори А до противаги Q.

    6. Обчислити теоретичні значення опорного моменту М_Т.

    Приклад. Визначимо опорний момент М_Т (рис. 6.10, а)

Вихідні дані: Р₁ = 10 Н; Р₂ = 20 Н; а₁ = 0,2 м; а₂ = 0,4 м.

Визначимо реакції опор (рис. 6.10, б) від дії зовнішнього навантаження із рівнянь статики:

 

 

 

 

 

Визначимо реакції опор (рис. 6.10, в) від дії одиничного моменту із рівнянь рівноваги статики:

 

 

Визначимо моменти М₁ і М₂:

 

 

 

Визначимо моменти М₁^I і М₂^I:

 

 

 

 

Рисунок 6.10 Розрахункова схема (а), епюра від зовнішнього навантаження (б) і епюра от дії одиночного моменту (в)

Визначимо кут повороту перерізу А від моменту  δ₁₁ за способом Верещагіна-Даркова

 

 

 

Визначимо кут повороту від заданого навантаження Δ_1P за способом Верещагіна-Даркова:

 

 

Визначимо значення опорного моменту М_Т  за формулою (6.2):

 

 

7. Порівняти експериментальні і теоретичні значення опорного моменту. Визначити відносну похибку проведення дослідження

 

 

     8. Зробити висновки за результатами лабораторної роботи.

 

Контрольні питання

1. Які системи називаються статично невизначеними?

2. Що розуміється під зайвим невідомим?

3. Ступінь статичної невизначеності.

4. Основні етапи розрахунку статично невизначеної системи.

5. Основна система.

6. Еквівалентна система.

7. Спосіб Верещагіна для визначення переміщень точок.

8. Канонічні рівняння методу сил.