Основні форми міжнародних економічних відносин (МЕВ)

МЕВ - це сукупність міжнародних економічних зв'язків, що формуються під впливом розвитку продуктивних сил, економічного устрою, політичної орієнтації країн та інших чинників між суб'єктами різних країн. Сутність МЕВ добре розкривають характеристики їх форм.

Основною формою економічних відносин між країнами є міжнарод­на торгівля - торгівля між країнами, яка складається із ввезення (імпорту) та вивезення (експорту) товарів і послуг. Міжнародна торгівля - це історич­но перша форма економічних зв'язків, яка постійно розвивається, набуває нових якісних та кількісних рис. Розвиток на ускладнення міжнародної тор­гівлі знайшло відображення в еволюції теорій, які поясніють рушійні сили цього процесу

Важливий фактор сучасної міжнародної торгівлі - це конкурентоспроможність товару на світовому ринку, його відповідність найвищим стан­дартам. Орієнтиром у торгівлі виступають світові ціни товарів в основі яких лежить інтернаціональна вартість.

Основними тенденціями розвитку міжнародної торгівлі на сучасному етапі є: 1) зменшення частки сировини й збільшення частки готової продук­ції в структурі товарообороту; 2) поява нових лідерів: на зміну США при­йшли Японія, Німеччина, індустріальні країни Південно-Східної Азії, Бра­зилія, Аргентина. Водночас збільшується частка Китаю та Східноєвропей­ських країн; 3) зміни у зв'язку з утворенням Європейського союзу з єдиною грошовою одиницею й правилами внутрішньої торгівлі; 4) підсилення зна­чення міжнародних угод по торгівлі, таких як, наприклад, ГААТ (угода по тарифах і торгівлі) та інші.

Важливу роль у посиленні інтерналізаціїї господарського життя відіграє вивіз капіталу - експорт вартості у грошовій або товарній формі з однієї країни в іншу. Головна мета експорту капіталу полягає в отриманні більшого, ніж в межах своєї країни, прибутку.

Вивіз капіталу здійснюється у двох основних формах:

1) підприємницький капітал (вкладення в підприємства за кордоном капіталу або шляхом нового будівництва, або купівлі існуючих підпри­ємств, придбання їх акцій). Коли експортер є повним власником підпри­ємства або володіє контрольним пакетом акцій, то це - прямі інвестиції, а коли повного пакету немає ~ портфельні інвестиції;

2) позичковий капітал (експорт у вигляді коротко- чи довгострокових кредитів урядам або підприємцям інших країн, укладення грошей на ба­нківські рахунки за кордоном тощо).

В сучасних умовах вивіз капіталу характеризується певними особли­востями. Так, поряд зі зростанням масштабів вивозу капіталу відбуваються суттєві зміни в напрямках його руху. Якщо в першій половині XX ст. пере­важав експорт капіталу з розвинених країн в слаборозвинені, то в другій половині XX ст. відбувається переміщення основної маси капіталу між роз­виненими країнами. Поряд з експортом підприємницького капіталу все бі­льшої сили набирає експорт позичкового капіталу, особливо в країни, що розвиваються та переходять до ринку тощо.

Наприкінці ХУІІІ - на початку XIX ст., із здійсненням промислової революції, починає відбуватися інтенсивний процес міжнародної міграції робочої сили - стихійного переміщення працездатного населення з одних країн в інші. Серед чинників, які зумовлюють цей процес, слід виділити безробіття, низький життєвий рівень, різницю в соціально-економічних умовах тощо. За сучасних умов постійно і значно збільшуються масштаби міжнародної міграції робочої сили. Зараз в цей процес залучені народи практично всіх країн, а раніше, за умов існування командно-адміністративної системи, населення країн, що до неї належали, практично не мало можливості приймати участь у процесі міжнародної міграції. Осно­вним сучасним напрямом міжнародної міграції робочої сили стала міграція з країн, що розвиваються та будують ринкову економіку, в розвинені краї­ни. Певних масштабів набула також взаємна міграція робочої сили між роз­виненими країнами, а також між країнами, що розвиваються і переходять до ринку. Серед мігруючих в розвинені країни значно підвищилася частка ви­сококваліфікованих фахівців. В Україні проявилась тенденція збільшення відтоку населення за кордон (з великих міст, де висока кваліфікація праців­ників; з районів, де природні ресурси вичерпуються; з областей Західної України).

Значної сили за сучасних умов набуває такі форми МЕВ як науково-технічні зв'язки (знаходить вираження у обміні патентами, ноу-хау, лізин­гу, інжинірингу, консалтингу тощо).

Міжнародні валютні відносини - ця форма буде розглянута у наступному питанні.