І. Правові моделі процедури придбання земельних ділянок у власність та набуття прав власності на них

Порядок придбання земельних ділянок та набуття права при­ватної власності на земельні ділянки у спадщину, одержання їх у спільному майні подружжя, внаслідок укладення договору купівлі-продажу, дарування, обміну земельними ділянками, визначається відповідно нормами Цивільного кодексу УРСР та Кодексу законів про шлюб та сім'ю України.

II. Особливості набуття прав на земельні ділянки для зайняття се­лянським (фермерським) господарством або особистого підсобного господарства

Придбання земельних ділянок громадянами понад норму, яка при­ватизується безкоштовно, здійснюється з урахуванням вимог норм на­ведених вище законів з метою ведення селянського (фермерського) гос­подарства, особистого підсобного господарства шляхом їх викупу відповідно до Порядку викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення селянського (фермерського) або особистого підсобного господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р.³

Умови викупу громадянами земельних ділянок, які перевищу­ють норму, що приватизується безкоштовно, для ведення селянсь­кого (фермерського) та особистого підсобного господарства:

а) викупу підлягають земельні ділянки, що надані цим громадя­нам, які користуються ними відповідно до чинного законодавства та правовстановлюючих документів;

б) це мають бути земельні ділянки, які перевищують встанов­лені норми земель, що підлягають приватизації:

— середню земельну частку для ведення селянського (фер­мерського) господарства;

— 0,60 га земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства;

в) викуп здійснюється за бажанням відповідних громадян;

г) вартість земельної ділянки визначається в межах її грошової оцінки з урахуванням якості та місцезнаходження.

Процедура викупу передбачає:

1. Подання громадянами заяви (клопотання) до сільської, се­лищної або міської ради або уповноваженого нею органу за місцем розташування земельної ділянки.

а) У заяві зазначаються:

— найменування ради, до якої вона подається;

— прізвище, ім'я, по батькові покупця;

— паспортні дані (серія, номер);

— дата його видачі та орган, який його видав;

— місце проживання особи;

— ідентифікаційний номер покупця. Зміст заяви включає:

— прохання покупця продати йому відповідну земельну ділянку;

— площу земельної ділянки в гектарах;

— цільове призначення земельної ділянки;

— місцезнаходження в межах відповідної ради. До заяви додаються такі документи:

— Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою або договір оренди землі;

— рішення відповідної ради про надання земельної ділянки в користування в разі відсутності Державного акта на право землеко­ристування;

— кадастровий план земельної ділянки;

— копія свідоцтва про державну реєстрацію селянського (фер­мерського) господарства;

— список покупців із визначенням частки кожного в разі прид­бання земельної ділянки в спільну власність. Заява має містити:

'— підпис заявника, його ініціали та прізвище;

— дату та рік подання.

У заяві також зазначаються:

— дата і номер реєстрації заяви;

— посада особи, яка прийняла заяву, її підпис, ініціали та прізвище.

б) У клопотанні про продаж земельної ділянки мають містити­ся основні реквізити покупця — юридичної особи, зокрема:

— найменування та місцезнаходження;

— банківські реквізити, ідентифікаційний код;

— організаційно-правова форма;

— підпис керівника, його ініціали та прізвище. У разі придбання земельної ділянки в спільну власність до клопо­тання додається список покупців із визначенням частки кожного з них. 2. Розгляд та прийняття у місячний термін рішення відповідною

радою:

а) про продаж земельної ділянки;

б) про відмову у продажу земельної ділянки, якщо:

— не подані документи, необхідні для прийняття рішення щодо продажу земельної ділянки;

— виявлені недостовірні відомості в поданих документах. 3. Рішення сільської, селищної, міської ради або уповноважено­го нею органу є підставою для укладання договору купівлі-прода--

жу між відповідним продавцем та покупцем.

4. Організація купівлі-продажу земельної ділянки державними органами земельних ресурсів.

5. Визначення вартості земельної ділянки державними органа­ми земельних ресурсів відповідно до Методики грошової оцінки зе­мель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (тимчасової), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р.', Методики грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від ЗО травня 1997 р.² та Методики експертної грошової оцінки земель­них ділянок несільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1999 р.³.

6. Сплата покупцем повної вартості земельної ділянки або за згодою сторін із розстроченням платежу.

7. Укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

8. Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

9. Юридичне оформлення Державного акта на право приватної власності на землю.

10. Державна реєстрація Державного акта на право приватної власності у відповідній Книзі.

11. У разі прийняття рішення про відмову у продажу земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, особи­стого підсобного господарства відповідна місцева рада зобов'язана у де­сятиденний термін довести його до відома покупця у письмовій формі.

12. Рішення про відмову в продажу вказаної земельної ділянки, або залишення заяви без розгляду у термін більше місяця є підста­вою його оскарження в судовому порядку.