Відповідальність за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону та континентальний шельф України є одним з видів юридичної відповідальності, зумовленої специфікою об'єкта посягання — природні багатства континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.
Громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону та континентальний шельф несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Чинне законодавство містить також спеціальні норми, які передбачають відповідальність за порушення законодавства в цій сфері, зокрема ст.ст. 22—26 Закону «Про виключну (морську) економічну зону України»*.
Так, відповідно до ст. 22 Закону «Про виключну (морську) економічну зону України» за незаконну розвідку чи розробку природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України, а так само створення штучних островів, будівництво установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки без дозволу спеціально уповноваженого органу України, накладається штраф від 440 до 1400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або здійснюється конфіскація засобів і знарядь, із застосуванням яких учинено порушення.
Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або призвели до аварії, загибелі суден, втрати майна чи значного забруднення морського середовища, тягнуть за собою накладення штрафу від 1400 до 4400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, або без такої.
Акти про зазначені види правопорушень складаються командиром (начальником) судна Прикордонних військ України. Розглядати справи і накладати стягнення відповідно до чинного законодавства мають право: 1) за порушення, передбачені ч. 1 ст. 22 Закону — органи центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів в особі начальника відповідного обласного управління; 2) за порушення, передбачені ч. 2 ст. 22 Закону — районний (міський) суд за місцем затримання порушника.
До адміністративної відповідальності притягаються також юридичні особи за незабезпечення установок чи інших споруд, що знаходяться у виключній (морській) економічній зоні України, постійними засобами попередження про їх наявність, порушення правил підтримання цих засобів у належному стані чи порушення правил ліквідації цих споруд, експлуатацію яких остаточно припинено (ст. 23 Закону «Про виключну (морську) економічну зону»).
За зазначене правопорушення юридична особа зобов'язана сплатити штраф у розмірі від 270 до 880 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або призвели до аварії чи загибелі суден, тягнуть за собою накладення штрафу від 1400 до 4400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Акти про зазначені види правопорушень складаються посадовою особою Прикордонних військ.
Розглядати справи і накладати стягнення за зазначені правопорушення мають право органи виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів в особі начальника відповідного обласного управління.
Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону «Про виключну (морську) економічну зону України» незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони тягне за собою накладення штрафу від 440 до 1400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, з безоплатним вилученням незаконно видобутих ресурсів.
Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року, або у великих розмірах, а так само, якщо вони призвели до значного погіршення умов відтворення рибних чи інших живих ресурсів моря, тягнуть за собою накладення штрафу від 1400 до 6600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, чи без такої з безоплатним вилученням незаконно видобутих ресурсів.
Право накладати штрафи за порушення, передбачені ч. 1 ст. 24 Закону, надається органам рибоохорони центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства в особі начальника відповідного басейнового управління по охороні та відтворенню рибних запасів і регулюванню рибальства.
Право накладати штрафи, встановлені ч. 2 ст. 24 Закону, а також застосовувати конфіскацію надається районному (міському) суду за місцем затримання порушника.
За незаконне ведення у виключній (морській) економічній зоні України морських наукових досліджень (ст. 25 Закону) накладається штраф від 90 до 450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або якщо вони завдали шкоди державним інтересам України, тягнуть за собою накладення штрафу від 1400 до 2600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За вказані порушення право накладати штрафи мають органи Прикордонних військ України в особі командира (начальника) судна, який виявив порушення і провів затримання порушника.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону незаконне забруднення будь-яким способом морського середовища виключної (морської) економічної зони України речовинами, шкідливими для здоров'я людей чи живих ресурсів моря, чи іншими відходами, матеріалами і предметами, які можуть завдати шкоди або створити перешкоду для правомірної діяльності на морі, а так само інше порушення правил запобігання забрудненню морського середовища, тягне за собою накладення штрафу від 660 до 1400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію морського, повітряного судна або споруди, з яких вчинено забруднення.
Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або завдали шкоди здоров'ю людей, живим ресурсам моря, зонам відпочинку чи створили серйозні перешкоди для правомірної діяльності на морі, тягнуть за собою накладення штрафу від 1400 до 6600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією морського, повітряного судна або споруди, з яких вчинено забруднення, або без конфіскації.
Право накладати штрафи за порушення, передбачені ч. 1 ст. 26 Закону, надається органам виконавчої влади з екології та природних ресурсів в особі начальника відповідного обласного управління.
Право накладати штрафи за порушення, передбачені ч. 2 ст. 26 Закону, а також застосовувати конфіскацію надається районному (міському) суду за місцем затримання порушника.
Притягнення порушників до відповідальності згідно із Законом «Про виключну (морську) економічну зону України» не звільняє їх від обов'язку відшкодувати відповідно до чинного законодавства шкоду, завдану внаслідок порушення, живим та іншим ресурсам виключної (морської) зони України.
Особливість майнової відповідальності за порушення правового режиму виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу полягає в застосуванні стягнень за спеціальними таксами та розрахунками.
Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19 січня 1998 р. № 32 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу»' затвердив нові такси. Відповідно до Додатку № 3 до цієї постанови встановлено такси за незаконне добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства живих організмів у виключній (морській) економічній зоні України, а також анадромних видів риб, що утворюються у річках України за межами цієї зони. Оцінюється заподіяна шкода в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян за один екземпляр риби чи водного безхребетного незалежно від розміру та ваги. Наприклад, за кожний екземпляр морського окуня чи ската — 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, за кожний екземпляр креветок — 0,006 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У разі встановлення факту незаконної заготівлі осетрових і лососевих риб розмір відшкодування шкоди обчислюється в сумі 88 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 кг цієї продукції.
Відповідно до Додатку № 2 до цієї постанови затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами або особами без громадянства водних безхребетних і водних рослин, що є природним багатством континентального шельфу України. Оцінка заподіяної шкоди встановлюється у розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за незаконне добування (збирання) або знищення одного екземпляра водного безхребетного і водних рослин незалежно від розміру і ваги. Наприклад, за кожний екземпляр краба — 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; за кожний екземпляр морського їжака, морської зірки, мідії — 0,006 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; за кожний кілограм морських трав — 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну територіальним і внутрішнім морським водам України внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів, обчислюється згідно з Положенням, затвердженим Мінекобезпеки України від 26 жовтня 1995р. № 1162.
Збитки, заподіяні рибному господарству України юридичними особами, в тому числі іноземними, внаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони рибних запасів) добування або знищення запасів риб, інших водних тварин і рослин, тварин організмів «сидячих» видів, що живуть у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, розраховуються відповідно до Методики розрахунків збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів, затвердженої Державним комітетом України по рибному господарству і рибній промисловості 28 серпня 1992 р., Мінприроди України 11 вересня 1992 р.'.
За відсутності належних такс і методик, суд, вирішуючи питання про відшкодування шкоди, має керуватися загальними правилами природоохоронного законодавства про відшкодування шкоди і ст.ст. 440, 453 Цивільного кодексу УРСР.
Відповідно до Кримінального кодексу (КК) України відповідальність настає за незаконне заняття рибним або іншим водним добувним промислом без належного дозволу чи забороненими способами та знаряддями лову (ст. 162 КК України), за проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 163 КК України), за порушення законодавства про континентальний шельф України (ст. 163' КК України).
Так, наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 163' КК України відповідальність настає за будівництво споруд та інших установок на континентальному шельфі України, а також створення навколо них зон безпеки без належного на те дозволу і незабезпечення охорони споруд та інших установок на континентальному шельфі України, підтримання постійних засобів попередження про їх наявність і ліквідацію споруд і установок, експлуатація яких остаточно припинена, а також нехтування в зоні безпеки заходами для захисту живих ресурсів моря від шкідливих відходів.
Згідно з ч. 2 цієї статті відповідальність настає за дослідження, розвідування, розробку природних багатств та інші роботи на континентальному шельфі України, які проводяться іноземними громадянами, коли це не передбачено договором між Україною і заінтересованою іноземною державою або спеціальним дозволом, виданим компетентними органами влади України.
До винних осіб за зазначені злочини застосовуються такі види покарань, як позбавлення волі, виправні роботи, штрафи від ЗО до 800 мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією всього добутого, знарядь, суден, інших плавучих засобів з їх приналежностями2.
Контрольні питання:
1. Які юридичні ознаки включає в себе поняття виключної (морської) економічної зони?
2. Розкрийте особливості складу виключної (морської) економічної зони.
3. Дайте визначення континентального шельфу України.
4. Якими законодавчими актами регулюються питання використання та охорони виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу?
5. Що таке природне багатство виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу?
6. Назвіть види використання природних багатств континентального шельфу.
7. Розкрийте особливості проведення науково-дослідних робіт в межах виключної (морської) економічної зони.
8. Назвіть органи, які здійснюють управління в галузі використання та охорони природних багатств виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу.
9. Які особливості розподілу та перерозподілу природних багатств виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу?
10. Які основні вимоги щодо охорони виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу передбачає чинне законодавство?
11. Розкрийте особливості майнової (таксової) відповідальності за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону та континентальний шельф.
Зміст
(проф. Андрейцев В. І.) Передмова
розділ І Право екологічної безпеки Глава 1 Право екологічної безпеки в системі екологічного права України (проф. Андрейцев В. І.)
§ 1. Право екологічної безпеки — комплексна галузь права
§ 2. Юридична природа екологічної безпеки
§ 3. Екологічний ризик в системі правовідносин екологічної безпеки
Глава 2 Правове забезпечення екологічної безпеки
(проф. Андрейцев В. І.)
§ 1. Правові засади національної екологічної безпеки............................50
§ 2. Правове регулювання транснаціональної
екологічної безпеки..............................................................................76
§ 3. Проблеми кодифікації законодавства
у сфері забезпечення екологічної безпеки.........................................97
Глава З Організаційно-правові форми забезпечення екологічної безпеки
(проф. Андрейцев В. І.)
§ 1. Теоретичні засади структурно-правової
організації забезпечення екологічної безпеки..................................113
§ 2. Органи загальної компетенції,
їх спеціалізовані структури та повноваження
у сфері забезпечення екологічної безпеки.......................................119
§ 3. Органи спеціальної компетенції
та їх повноваження в сфері екологічної безпеки...........................127
§ 4. Правова організація єдиної системи запобігання
і реагування на надзвичайні екологічні ситуації.............................141
Глава 4
Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій та гарантії прав потерпілих громадян
(доц. Балюк Г. І.) § 1. Поняття зон надзвичайних екологічних ситуацій
та його юридичне значення...............................................................166
§ 2. Підстави, порядок оголошення окремої місцевості зоною
надзвичайної екологічної ситуації та її правовий режим...............174
§ 3. Особливості правового режиму зон, встановлених
на радіоактивне забруднених територіях..........................................178
§ 4. Правовий статус і соціальний захист громадян,
які постраждали від надзвичайних екологічних ситуацій...............185Розділ II Природноресурсове право
Глава 1 Правовий режим використання, відновлення та охорони земель
(проф. Андрейцев В. І.)
§ 1. Земля як об'єкт інтеграційного та диференційованого
І правового регулювання......................................................................194
§ 2. Правове регулювання здійснення земельної реформи...................206
§ 3. Поняття та правові моделі
приватизації земель в Україні............................................................225
§ 4. Правові засади набуття права власності
на земельні ділянки............................................................................254
§ 5. Правовий режим земель сільськогосподарського
призначення........................................................................................267
§ 6. Правовий режим земель несільськогосподарського
призначення........................................................................................278
Глава 2 Правовий режим використання і охорони надр в Україні
(доц. Балюк Г. І.)
§ 1. Надра як об'єкти правового регулювання,
використання і охорони.....................................................................317
§ 2. Право користування надрами та його види.....................................319
§ 3. Управління в галузі
використання і охорони надр............................................................327
§ 4. Правова охорона надр........................................................................333
§ 5. Відповідальність за порушення законодавства про надра..............334
Глава З
Правовий режим використання, відтворення та охорони вод в Україні
(доц. Краснова М. В.) (доц. Лапечук П. І.)
§ 1. Води як об'єкт правового регулювання
використання, відтворення та охорони...........................................338
§ 2. Право водокористування та його види.............................................341
§ 3. Особливості управління і контролю
в галузі використання, відтворення та охорони вод.......................350
§ 4. Правова охорона вод..........................................................................356
§ 5. Відповідальність за порушення
водного законодавства........................................................................361
Глава 4
Правовий режим використання, відтворення, захисту та охорони лісів
(доц. Краснова М. В.)
§ 1. Ліс як об'єкт правового регулювання
використання, відтворення, захисту та охорони.............................365
§ 2. Право власності на ліси „.......................................—.......................370
§ 3. Право лісокористування та його види..............................................372
§ 4. Особливості управління в галузі використання,
відтворення та охорони лісів.............................................................386
§ 5. Правова охорона і захист лісів..........................................................394
§ 6. Відповідальність за порушення лісового законодавства.................395
Глава 5