Відповідальність за порушення законодавства в галузі використання та охорони природних багатств континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони

Відповідальність за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону та континентальний шельф України є одним з видів юридичної відповідальності, зумовленої специфікою об'єкта посягання — природні багатства континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадян­ства за порушення законодавства про виключну (морську) еко­номічну зону та континентальний шельф несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Чинне законодавство містить також спеціальні норми, які пе­редбачають відповідальність за порушення законодавства в цій сфері, зокрема ст.ст. 22—26 Закону «Про виключну (морську) еко­номічну зону України»*.

Так, відповідно до ст. 22 Закону «Про виключну (морську) еко­номічну зону України» за незаконну розвідку чи розробку природ­них ресурсів виключної (морської) економічної зони України, а так само створення штучних островів, будівництво установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки без дозволу спеціально уповноваженого органу України, накладається штраф від 440 до 1400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або здійснюється конфіскація засобів і знарядь, із застосуванням яких учинено порушення.

Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або при­звели до аварії, загибелі суден, втрати майна чи значного забруд­нення морського середовища, тягнуть за собою накладення штра­фу від 1400 до 4400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, або без такої.

Акти про зазначені види правопорушень складаються команди­ром (начальником) судна Прикордонних військ України. Розгляда­ти справи і накладати стягнення відповідно до чинного законодав­ства мають право: 1) за порушення, передбачені ч. 1 ст. 22 Закону — органи центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів в особі начальника відповідного обласного управління; 2) за порушення, передбачені ч. 2 ст. 22 Закону — рай­онний (міський) суд за місцем затримання порушника.

До адміністративної відповідальності притягаються також юри­дичні особи за незабезпечення установок чи інших споруд, що зна­ходяться у виключній (морській) економічній зоні України, постійними засобами попередження про їх наявність, порушення правил підтримання цих засобів у належному стані чи порушення правил ліквідації цих споруд, експлуатацію яких остаточно припи­нено (ст. 23 Закону «Про виключну (морську) економічну зону»).

За зазначене правопорушення юридична особа зобов'язана сплатити штраф у розмірі від 270 до 880 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або при­звели до аварії чи загибелі суден, тягнуть за собою накладення штрафу від 1400 до 4400 неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян.

Акти про зазначені види правопорушень складаються посадо­вою особою Прикордонних військ.

Розглядати справи і накладати стягнення за зазначені правопо­рушення мають право органи виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів в особі начальника відповідного обласного уп­равління.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону «Про виключну (морську) еко­номічну зону України» незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони тягне за собою на­кладення штрафу від 440 до 1400 неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або конфіскацію засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, з безоплатним вилученням незаконно видобутих ресурсів.

Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року, або у ве­ликих розмірах, а так само, якщо вони призвели до значного погіршення умов відтворення рибних чи інших живих ресурсів мо­ря, тягнуть за собою накладення штрафу від 1400 до 6600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, чи без такої з безоплатним вилученням незаконно видобутих ресурсів.

Право накладати штрафи за порушення, передбачені ч. 1 ст. 24 Закону, надається органам рибоохорони центрального органу ви­конавчої влади з питань рибного господарства в особі начальника відповідного басейнового управління по охороні та відтворенню рибних запасів і регулюванню рибальства.

Право накладати штрафи, встановлені ч. 2 ст. 24 Закону, а та­кож застосовувати конфіскацію надається районному (міському) суду за місцем затримання порушника.

За незаконне ведення у виключній (морській) економічній зоні України морських наукових досліджень (ст. 25 Закону) накладається штраф від 90 до 450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або якщо вони завдали шкоди державним інтересам України, тягнуть за со­бою накладення штрафу від 1400 до 2600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За вказані порушення право накладати штрафи мають органи Прикордонних військ України в особі командира (начальника) суд­на, який виявив порушення і провів затримання порушника.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону незаконне забруднення будь-яким способом морського середовища виключної (морської) еко­номічної зони України речовинами, шкідливими для здоров'я лю­дей чи живих ресурсів моря, чи іншими відходами, матеріалами і предметами, які можуть завдати шкоди або створити перешкоду для правомірної діяльності на морі, а так само інше порушення правил запобігання забрудненню морського середовища, тягне за собою накладення штрафу від 660 до 1400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію морського, повітряно­го судна або споруди, з яких вчинено забруднення.

Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або завда­ли шкоди здоров'ю людей, живим ресурсам моря, зонам відпочин­ку чи створили серйозні перешкоди для правомірної діяльності на морі, тягнуть за собою накладення штрафу від 1400 до 6600 неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією морсько­го, повітряного судна або споруди, з яких вчинено забруднення, або без конфіскації.

Право накладати штрафи за порушення, передбачені ч. 1 ст. 26 Закону, надається органам виконавчої влади з екології та природ­них ресурсів в особі начальника відповідного обласного управління.

Право накладати штрафи за порушення, передбачені ч. 2 ст. 26 Закону, а також застосовувати конфіскацію надається районному (міському) суду за місцем затримання порушника.

Притягнення порушників до відповідальності згідно із Законом «Про виключну (морську) економічну зону України» не звільняє їх від обов'язку відшкодувати відповідно до чинного законодавства шкоду, завдану внаслідок порушення, живим та іншим ресурсам виключної (морської) зони України.

Особливість майнової відповідальності за порушення правового режиму виключної (морської) економічної зони та континенталь­ного шельфу полягає в застосуванні стягнень за спеціальними так­сами та розрахунками.

Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19 січня 1998 р. № 32 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодуван­ня шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промис­лу»' затвердив нові такси. Відповідно до Додатку № 3 до цієї поста­нови встановлено такси за незаконне добування (збирання) або зни­щення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства живих організмів у виключній (морській) еко­номічній зоні України, а також анадромних видів риб, що утворю­ються у річках України за межами цієї зони. Оцінюється заподіяна шкода в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян за один ек­земпляр риби чи водного безхребетного незалежно від розміру та ва­ги. Наприклад, за кожний екземпляр морського окуня чи ската — 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, за кожний ек­земпляр креветок — 0,006 неоподатковуваного мінімуму доходів гро­мадян. У разі встановлення факту незаконної заготівлі осетрових і лососевих риб розмір відшкодування шкоди обчислюється в сумі 88 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 кг цієї продукції.

Відповідно до Додатку № 2 до цієї постанови затверджено так­си для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення грома­дянами України, іноземними громадянами або особами без грома­дянства водних безхребетних і водних рослин, що є природним ба­гатством континентального шельфу України. Оцінка заподіяної шкоди встановлюється у розмірі неоподатковуваного мінімуму до­ходів громадян за незаконне добування (збирання) або знищення одного екземпляра водного безхребетного і водних рослин неза­лежно від розміру і ваги. Наприклад, за кожний екземпляр краба — 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; за кожний екземпляр морського їжака, морської зірки, мідії — 0,006 неоподат­ковуваного мінімуму доходів громадян; за кожний кілограм морсь­ких трав — 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну територіальним і внутрішнім морським водам України внаслідок забруднення із су­ден, кораблів та інших плавучих засобів, обчислюється згідно з По­ложенням, затвердженим Мінекобезпеки України від 26 жовтня 1995р. № 116².

Збитки, заподіяні рибному господарству України юридичними особами, в тому числі іноземними, внаслідок незаконного (з пору­шенням правил рибальства і охорони рибних запасів) добування або знищення запасів риб, інших водних тварин і рослин, тварин організмів «сидячих» видів, що живуть у виключній (морській) еко­номічній зоні та на континентальному шельфі України, розрахову­ються відповідно до Методики розрахунків збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів, затвердженої Державним комітетом Ук­раїни по рибному господарству і рибній промисловості 28 серпня 1992 р., Мінприроди України 11 вересня 1992 р.'.

За відсутності належних такс і методик, суд, вирішуючи питан­ня про відшкодування шкоди, має керуватися загальними правила­ми природоохоронного законодавства про відшкодування шкоди і ст.ст. 440, 453 Цивільного кодексу УРСР.

Відповідно до Кримінального кодексу (КК) України відповідальність настає за незаконне заняття рибним або іншим водним добувним промислом без належного дозволу чи забороне­ними способами та знаряддями лову (ст. 162 КК України), за про­ведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних за­пасів (ст. 163 КК України), за порушення законодавства про кон­тинентальний шельф України (ст. 163' КК України).

Так, наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 163' КК України відповідальність настає за будівництво споруд та інших установок на континентальному шельфі України, а також створення навколо них зон безпеки без належного на те дозволу і незабезпечення охо­рони споруд та інших установок на континентальному шельфі Ук­раїни, підтримання постійних засобів попередження про їх на­явність і ліквідацію споруд і установок, експлуатація яких остаточ­но припинена, а також нехтування в зоні безпеки заходами для за­хисту живих ресурсів моря від шкідливих відходів.

Згідно з ч. 2 цієї статті відповідальність настає за дослідження, розвідування, розробку природних багатств та інші роботи на кон­тинентальному шельфі України, які проводяться іноземними гро­мадянами, коли це не передбачено договором між Україною і заінтересованою іноземною державою або спеціальним дозволом, виданим компетентними органами влади України.

До винних осіб за зазначені злочини застосовуються такі види покарань, як позбавлення волі, виправні роботи, штрафи від ЗО до 800 мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією всього добутого, знарядь, суден, інших плавучих засобів з їх при­належностями².

Контрольні питання:

1. Які юридичні ознаки включає в себе поняття виключної (морської) економічної зони?

2. Розкрийте особливості складу виключної (морської) еко­номічної зони.

3. Дайте визначення континентального шельфу України.

4. Якими законодавчими актами регулюються питання викори­стання та охорони виключної (морської) економічної зони та кон­тинентального шельфу?

5. Що таке природне багатство виключної (морської) еко­номічної зони та континентального шельфу?

6. Назвіть види використання природних багатств континен­тального шельфу.

7. Розкрийте особливості проведення науково-дослідних робіт в межах виключної (морської) економічної зони.

8. Назвіть органи, які здійснюють управління в галузі викорис­тання та охорони природних багатств виключної (морської) еко­номічної зони і континентального шельфу.

9. Які особливості розподілу та перерозподілу природних ба­гатств виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу?

10. Які основні вимоги щодо охорони виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу передбачає чинне законодавство?

11. Розкрийте особливості майнової (таксової) відповідальності за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону та континентальний шельф.

Зміст

(проф. Андрейцев В. І.) Передмова

розділ І Право екологічної безпеки Глава 1 Право екологічної безпеки в системі екологічного права України (проф. Андрейцев В. І.)

§ 1. Право екологічної безпеки — комплексна галузь права

§ 2. Юридична природа екологічної безпеки

§ 3. Екологічний ризик в системі правовідносин екологічної безпеки

Глава 2 Правове забезпечення екологічної безпеки

(проф. Андрейцев В. І.)

§ 1. Правові засади національної екологічної безпеки............................50

§ 2. Правове регулювання транснаціональної

екологічної безпеки..............................................................................76

§ 3. Проблеми кодифікації законодавства

у сфері забезпечення екологічної безпеки.........................................97

Глава З Організаційно-правові форми забезпечення екологічної безпеки

(проф. Андрейцев В. І.)

§ 1. Теоретичні засади структурно-правової

організації забезпечення екологічної безпеки..................................113

§ 2. Органи загальної компетенції,

їх спеціалізовані структури та повноваження

у сфері забезпечення екологічної безпеки.......................................119

§ 3. Органи спеціальної компетенції

та їх повноваження в сфері екологічної безпеки...........................127

§ 4. Правова організація єдиної системи запобігання

і реагування на надзвичайні екологічні ситуації.............................141

Глава 4

Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій та гарантії прав потерпілих громадян

(доц. Балюк Г. І.) § 1. Поняття зон надзвичайних екологічних ситуацій

та його юридичне значення...............................................................166

§ 2. Підстави, порядок оголошення окремої місцевості зоною

надзвичайної екологічної ситуації та її правовий режим...............174

§ 3. Особливості правового режиму зон, встановлених

на радіоактивне забруднених територіях..........................................178

§ 4. Правовий статус і соціальний захист громадян,

які постраждали від надзвичайних екологічних ситуацій...............185Розділ II Природноресурсове право

Глава 1 Правовий режим використання, відновлення та охорони земель

(проф. Андрейцев В. І.)

§ 1. Земля як об'єкт інтеграційного та диференційованого

І   правового регулювання......................................................................194

§ 2. Правове регулювання здійснення земельної реформи...................206

§ 3. Поняття та правові моделі

приватизації земель в Україні............................................................225

§ 4. Правові засади набуття права власності

на земельні ділянки............................................................................254

§ 5. Правовий режим земель сільськогосподарського

призначення........................................................................................267

§ 6. Правовий режим земель несільськогосподарського

призначення........................................................................................278

Глава 2 Правовий режим використання і охорони надр в Україні

(доц. Балюк Г. І.)

§ 1. Надра як об'єкти правового регулювання,

використання і охорони.....................................................................317

§ 2. Право користування надрами та його види.....................................319

§ 3. Управління в галузі

використання і охорони надр............................................................327

§ 4. Правова охорона надр........................................................................333

§ 5. Відповідальність за порушення законодавства про надра..............334

Глава З

Правовий режим використання, відтворення та охорони вод в Україні

(доц. Краснова М. В.) (доц. Лапечук П. І.)

§ 1. Води як об'єкт правового регулювання

використання, відтворення та охорони...........................................338

§ 2. Право водокористування та його види.............................................341

§ 3. Особливості управління і контролю

в галузі використання, відтворення та охорони вод.......................350

§ 4. Правова охорона вод..........................................................................356

§ 5. Відповідальність за порушення

водного законодавства........................................................................361

Глава 4

Правовий режим використання, відтворення, захисту та охорони лісів

(доц. Краснова М. В.)

§ 1. Ліс як об'єкт правового регулювання

використання, відтворення, захисту та охорони.............................365

§ 2. Право власності на ліси „.......................................—.......................370

§ 3. Право лісокористування та його види..............................................372

§ 4. Особливості управління в галузі використання,

відтворення та охорони лісів.............................................................386

§ 5. Правова охорона і захист лісів..........................................................394

§ 6. Відповідальність за порушення лісового законодавства.................395

Глава 5