Обсяги виробленої та реалізованої продукції за 2005 – 2007 роки

Аналізуючи обсяги виробництва та реалізації продукції, спостерігаємо позитивну тенденцію: обсяги реалізації продукції у 2007 році, порівняно з 2006р. зросли на 138,37%, порівняно з 2005 р. – на 164,83%. Щодо динаміки обсягів виробництва, то спостерігаємо таку тенденцію: незначний ріст обсягів виробництва (117,7147) у 2006 році, порівняно з 2005р., та різке збільшення обсягів виробництва у 2007 році (135,07%), порівняно з 2006 р.

Отже, як свідчать дані, обсяги виробництва продукції і об’єм її продаж збільшуються щороку.

Дані зрушення відбулися у результаті підвищення продуктивності праці на підприємстві. Продуктивність праці показує співвідношення між витратами робочого часу та кількістю виробленої продукції. Чим більше виробляється продукції за одиницю робочого часу або чим менше витрачається робочого часу на виробництво одиниці продукції, тим вища продуктивність праці. Кожне підприємство зацікавлене у збільшенні продуктивності праці, оскільки завдяки цьому збільшується обсяг продукції, зменшуються витрати. Співвідношення потенціалу (а це витрати організації на свою діяльність) і результату (що зробила й реалізує для інших суб'єктів ринкового простору організація) і становить концептуальне поняття продуктивності. Тобто, продуктивність відображає ступінь реалізації організацією свого потенціалу, свою конкурентноздатність.

Отже сукупну продуктивність організації можна представити у вигляді:

де: – сукупна продуктивність;

– загальний обсяг виробництва продукції й (або) послуг;

  З  – виробнича собівартість;

Розрахуємо продуктивність (П) на ЗАТ «Рівненський ливарний завод» за останні 3 роки як відношення:  

Кількість продукції, реалізована за ринковою ціною

Виробничу собівартість

2005р.: П =62360,0/ 54671,1=1,14

2006р.: П =74287,4/71083,6=1,05

2007р.: П = 102789,938/94281,3=1,09

Очевидно, що продуктивність може бути підвищена при виконанні однієї або декількох з таких умов:

· обсяг виробленої й реалізованої продукції збільшується, витрати –зменшуються;

· обсяг виробленої продукції зростає, витрати також зростають, але більш низькими темпами;

· обсяг продукції залишається незмінним, витрати зменшуються;

· витрати залишаються незмінними, обсяг продукції зростає;

· обсяг продукції скорочується, витрати скорочуються, але більш швидкими темпами.

Як видно з динаміки зміни продуктивності, вона знизилась в 2006 році на (8%) в порівнянні з 2005 роком, а 2007 році зросла на (4%) відносно 2006 року.

Отже темпи збільшення обсягів реалізації за 2007 рік порівняно з 2006 роком є вищими, ніж темпи зростання собівартості. Це є позитивним фактором продуктивності, оскільки виконується одна з умов її зростання: обсяги реалізованої продукції зростають та відповідно зростає собівартість, але нижчими темпами.

Маючи в своєму розпорядженні виробничі ресурси, підприємство здійснює процес виробництва, результатом якого є виготовлення продукції. В процесі виготовлення споживаються відповідні ресурси та витрачається праця, в результаті чого на підприємстві виникають витрати виробництва. Таким чином витрати виробництва представляють собою спожиті засоби виробництва і затрачену працю.

Вивчення складу і структури затрат на виробництво необхідне для того, щоб з’ясувати причини зниження і визначення рівня змін собівартості продукції. Структура затрат виявляється через відношення їх суми по окремих видах до загальної суми затрат на виробництво в процентах. Доля затрат по окремих елементах до загальних витрат відрізняється по видах виробництва і галузях промисловості. Визначення питомої ваги окремих затрат дозволяє зробити висновок про те, яким є виробництво: матеріаломістким, трудомістким, енергомістким.

 Собівартість промислової продукції – це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. 

Собівартість в цілому по підприємству за 2007 рік в розрізі елементів операційних витрат становить 94281,3 тис. грн. (для порівняння у 2005 – 54671,7 тис. грн. у 2006 – 71083,6 тис. грн.). Найбільшу вагу в структурі витрат виробництва мають сировина та матеріали – 59 %, та електроенергія – 18%.

Так як продукція матеріаломістка, то підприємству необхідно проаналізувати економічну доцільність усіх матеріальних затрат: оптимальність умов закупки та транспортування матеріалів (пошук іншого постачальника, який продавав би матеріали за нижчою ціною), ефективність використання матеріалів, можливість мінімізації відходів.

Також для зниження собівартості продукції доцільно провести засоби поліпшення організації виробництва і праці (удосконалення управління виробництвом, краще використання робочого часу, ліквідація непродуктивних втрат і т. д.), що також дасть змогу підвищити продуктивність праці.

Підприємство дуже енерго-затратне оскільки використовує електродугові печі, тому собівартість виготовленої продукції нерозривно пов’язана з тарифами на електроенергію. Останнім часом відбувається, щоквартальне підвищення тарифів на електроенергію для підприємства, що несе в собі дуже негативні наслідки.

І вихід з цієї ситуації можливий тільки за участю держави, яка повинна вплинути на монополіста в Рівненській області компанію ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго», з метою зниження тарифів для металургійних підприємств.