2020-04-20
89
КП «Трест зеленого господарства» являє собою комунальне підприємство, до основних функцій якого входить озеленення території міста, розбиття клумб з квітами, прибирання сміття, надання послуг автотранспорту, обрізці дерев, покосу трави.
На території господарства розташовано п’ять робочих теплиць, що опалюються взимку, та дві теплиці для сезонних рослин, які задіяні навесні, двадцять парників, є розсадник, що займає близько 48 гектарів. На ньому вирощують саджанці дерев та кущів. Також на підприємстві розташований столярний цех по переробці деревини та гараж. Всього на комунальному господарстві «Трест зеленого господарства» працює близько ста осіб.
Комунальне підприємство «Трест зеленого господарства» вирощує такі дерева, як липи, клени, акації, верби, у перспективі - вічнозелені насадження: ялинки, сосни, можевелові дерева та нові види квітів. У зв’язку з розвитком ринку альтернативних видів палива КП «Трест зеленого господарства» планує освоювати нові напрямки роботи. Серед них встановлення котельні по переробці альтернативних видів палива, переробка деревини на тирсу та виготовлення з неї брикетів. Їх планують реалізовувати на внутрішньому ринку. Також, планується використання дробилки по переробці деревини, що вже була замовлена підприємством та найближчим часом має прибути на підприємство. В найближчих планах - встановлення лінії по виробництву брикетів з тирси.
Також по замовленню управління житлово-комунального господарства, підприємство забезпечує малозабезпечені верстви населення дровами. Велику роботу проводить КП «Трест зеленого господарства» по озелененню та благоустрою міста. В 2011 році працівниками комунального підприємства здійснювалась реконструкція зелених зон, встановленні лавочки для сидіння та урни для сміття в парках міста. В 2013 році підприємство планує відновити живу огорожу в парку Ковалівському. За даними підприємства, восени цього року висаджено 1400 дерев по вулиці Героїв Сталінграда, Маршала Конєва, на набережній річки Інгул, в парку Ковалівському, біля озера, що знаходиться між вулицями Бєляєва та Волкова.
Озеленення у загальній системі зовнішнього благоустрою міст має велике значення. Перш за все зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі міста, відіграють роль своєрідного фільтру. Вони впливають на формування мікроклімату в місті, бо діють на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря. Безліч видів декоративних рослин створюють широкі можливості дляархітектурних композицій і планування міста у цілому.
Зелені насадження є місцями активного й пасивного відпочинку населення. Особливо великою є роль парків культури і відпочинку. Окрім них у містах влаштовують сквери, бульвари, дитячі парки, міські сади, ботанічні сади, вуличні зелені насадження уздовж тротуарів, прибудинкові зелені насадження, палісадники, зелені насадження на промислових підприємствах, в лікарнях, школах і т. ін.
Зважаючи на значущість та особливість галузі, дуже важливим є планування комплексного озеленення міст. Перспективний план озеленення міста чи селища, а також поточне планування, зв'язане з проектуванням об'єктів озеленення - садів, скверів, парків, бульварів та інших насаджень, розробляють на основі спеціальних нормативних показників, затверджених господарськими нормами проектування населених міст. Слід зазначити, що зелені насадження в містах і селищах, у приміських і зелених зонах треба передбачати у вигляді єдиної системи з урахуванням величини і значення міста, його планувальної структури, архітектурно-площинної композиції забудови і природнокліматичної зони. При визначенні площі насаджень за основу приймають чисельність населення міста чи селища. Міста з населенням більше 500 тис. жителів відносяться до найкрупніших, з населенням 250-500 тис. жителів - до крупних, з населенням 100-250 тис. жителів до великих, з населенням 50-100 тис. жителів до середніх, з населенням до 50 тис. чоловік - малих міст і селищ міського типу. Важливим фактором, що визначає специфічні особливості озеленення населеного пункту і впливає на кількісну сторону цього питання, є місцезнаходження населеного пункту: біля великих водоймів, лісових масивів, на безлісних і пустельних територіях і т.д. Систему насаджень і розміри територій, що озеленюються, у містах і селищах визначають з урахуванням специфіки їхнього місцезнаходження і народногосподарського профілю. Оптимальна кількість зелених насаджень у населеному пункті, співвідношення цих насаджень у загальному балансі територій і їх раціональне розміщення визначаються нормами і прийомами проектування. Норми проектування виражаються в абсолютних і відносних одиницях. Число зелених насаджень на одного міського жителя в метрах квадратних показує забезпеченість міста зеленими насадженнями. Площа зелених насаджень у місті, районі, мікрорайоні, що обчислюється у відсотках до загальної площі забудови міста, району, мікрорайону, показує рівень озеленення території. Згідно з нормами рівень озеленення селитебної території міста має складати 50%, території житлового району - 55-58%, території мікрорайону - 65-70 %. Рівень озеленення території є основою для визначення нормативних показників озеленення міської забудови. Система озеленення сучасного міста включає до свого складу комплекс міських і приміських насаджень. Ті й інші підрозділяються за функціональною ознакою на насадження загального, обмеженого користування і спеціального призначення. Загальний норматив витрат міської території на зелені насадження визначають, виходячи з площ озеленення загального користування, тобто скверів, садів, бульварів, парків. Саме ці території створюють основу системи озеленення міста. Структура системи зелених насаджень великого міста і норми озеленення на 1 жителя залежать від природно - кліматичних умов, рельєфу селитебної території та ін. Поряд з питомими нормативами також встановлені мінімально допустимі площі об'єктів озеленення: загальноміських парків - 15 га, спеціалізованих парків -10 га, садів житлових районів - 3 га; скверів-0.5 га. Площу загальноселищного саду приймають не менше 2 га. У загальному балансі територій парків, садів, скверів площа озеленення повинна складати не менше 70%. На схемі наведена структура системи Виходячи з перспективної потреби в посадковому матеріалі, визначають потрібну площу розсадників.
Необхідною умовою успішного розвитку розсадника є закріплення за ним площі на тривалий термін - до 50 років і більше. Розрахунок виробничих площ розсадників і квітникарських господарств - важлива частина перспективного плану озеленення населених міст. Розмір площі розсадника і його продукуючої площі для міста чи області визначають залежно від потреб у посадковому матеріалі. Усі розрахунки повинні проводитись на основі виробничо- технологічних карт на вирощування декоративних деревинно-чагарникових саджанців. Спочатку розраховують розмір продукуючої площі, за яким визначають:
• обсяг виробництва в натуральному і грошовому вираженні;
• трудомісткість вирощування посадкового матеріалу;
• обсяг механізованих робіт;
• чисельність механізаторів і фонд їхньої заробітної плати;
• витрати на паливомастильні матеріали;
• прямі виробничі витрати.
При розрахунку виходять з основного асортименту деревинно-чагарникових рослин, що рекомендуються для даного регіону, співвідношення дерев і чагарників у загальному випуску саджанців, співвідношення в групі дерев і чагарників, прогресивних технологічних нормативів.
Основними завданнями підприємства при плануванні виробництва є: найбільш повне задоволення потреби населення в квітах; ефективне використання капітальних вкладень; поліпшення використання наявних виробничих фондів; зниження витрат на виробництво одиниці продукції; збільшення випуску квітів з 1 м. кв. виробничої площі. Підприємства планують такі показники: експлуатаційна площа (наявність на початок року, введення і списання протягом року); закладка культур, (в тис. шт.) рослин, що надходять на підприємство для розмноження: розведених за допомогою посіву - кількість на момент першого пікірування, розведених живцями - кількість на момент посадки укорінених живців у горщики; випуск квіткової продукції за асортиментом, тис. шт; витрати на вирощування квітів, що включають витрати на процес від посадки укорінених рослин до їхньої реалізації; середньооблікове число працівників, визначене розподілом відпрацьованої кількості людино-днів на кількість робочих днів у році; вихід рослин з 1 м. кв. інвентарної площі, у тисячах зрізаних квітів, розсади, горщиків з рослинами; доходи з 1 м. кв. інвентарної площі теплиць, у гривнях від реалізації продукції, отриманої з цієї площі; прибуток з 1 м кв. інвентарної площі - різниця між доходами і витратами; характеризує ефективність використання оранжерейних приміщень.
