Лідерство в колективі

Виникнувши як результат спілкування і взаємодії людей у складі групи, лідерство є складним соціально-психологічним явищем, в якому поєднуються і виявляються найважливіші характеристики групового розвитку, що мають соціальну природу і сутність. Сутність його виявляється у здатності впливати на інших людей, не послуговуючись адміністративними важелями, що суттєво різнить його з таким феноменом, як керівництво.

Лідер - особистість, за якою всі інші члени групи визнають право брати на себе найвідповідальніші рішення, що стосуються їх інтересів і визначають напрям та характер діяльності всієї групи.

Лідер може не бути соціометричною зіркою, може не викликати особливої симпатії в оточуючих, але він має незаперечну референтність. Лідерство є складним процесом групового розвитку, внаслідок якого диференціюється і вдосконалюється групова структура. [19]

Управління учнівським колективом, його самоврядування, вплив на його психологію і діяльність зазвичай здійснюються і через офіційно призначених осіб, обрані органи (староста, вихователь) і через осіб або органи неофіційні, але роблять вплив на думку і поведінку більшості членів колективу. У першому випадку прийнято говорити про керівництво колективом, а в другому - про лідерство. Як керівництво, так і лідерство пов'язано з авторитетом окремих членів або груп у колективі. Керівник дитячого колективу не буде в змозі повністю і ефективно справлятися з покладеними на нього обов'язками, якщо не має можливості неофіційного впливу, тобто якщо, будучи керівником, одночасно не виступає для того ж колективу як лідер. Хто може стати і ставати лідером в колективі? У науці на цей рахунок однозначної відповіді немає.

Одні вважають, що дійсним лідером у групі, здатних повести за собою інших її членів, стає та людина, яка володіє особливими рисами лідера. Ці риси є вродженими, даними людині від природи. Деякі вчені вважають, що вихід в реальні лідери тієї чи іншої людини - це результат взаємодії між індивідом і групою. Якщо індивідуальні особливості людини відповідають вимогам групової задачі, то саме він стає лідером. При зміні групової задачі і вимог, які вона пред'являє до спілкування та спільної діяльності людей, лідером може стати інша людина, індивідуальні здібності і схильності якого найбільшою мірою відповідають умовам, що змінилися, отже, згідно з цією думкою, лідером може стати кожен. Що ж таке стиль лідерства? Це сукупність соціально-психологічних прийомів і засобів, що застосовуються керівником або лідером з метою впливу на залежних від них людей.

Традиційно прийнято розрізняти три основні стилі лідерства:

Авторитарний стиль лідерства характеризується вираженою владою лідера, директивністю його дій одноосібністю і самостійністю у прийнятті рішень, систематичним контролем за діями. Авторитарний лідер звичайно не дозволяє залежним від нього людям втручатися в керівництво, оскаржувати прийняті ним рішення.

Демократичний стиль -відрізняється від авторитарного тим, що лідер постійно звертається до думки залежних від нього людей, радиться з ними, залучає їх до вироблення та прийняття рішень, до співробітництва в управлінні колективом.

Ліберальний стиль лідерства -це така форма поведінки лідера, при якій він фактично йде від своїх обов'язків керівника. Він веде себе в колективі так, як якщо б він був не лідером, а одним з членів колективу.

Проте, кращий стиль лідерства все ж існує. Це так званий гнучкий стиль, реалізуючи який лідер веде себе по-різному: і авторитарно, і демократично, і ліберально - залежно від обставин. [15]