Як вже зазначалося, наркоманія, наркотизм та наркозло-чинність у сучасному українському суспільстві, як і загалом у світі, а також причини й умови, які їх спричиняють, мають соціально-історичні та соціально-медичні, а з кінця XIX ст. і бізнесово-економічні передумови. Перш ніж безпосередньо розглянути сучасні чинники вчинення наркозлочинів, слід нагадати зазначені передумови.
З давніх-давен одним із найбільш широко застосовуваних лікувальних засобів вважався опіум. На ґрунті його вживання з часом розвинулося захворювання опіоманія. На початку XIX ст. для лікування останньої та інших захворювань став застосовуватися винайдений на той час морфій. Мода на лікування та захоплення наркотиками як засобом створення штучної приємності (ейфорії) привели до відкриття в середині XIX ст. наркотичних властивостей кокаїну, а в кінці того ж століття — до виробництва героїну. Поширення наркоманії як хвороби, викликане значною мірою застосуванням морфію та інших наркотиків у лікувальних цілях, зумовило бажання медиків та фармацевтів винайти замінник наркотикам або речовину з менш сильною наркотичною вразливістю та залежністю. Так з'явився метадон — препарат, безумовно, наркотичний, але нібито з меншою наркозалежністю та більш високою наркоманійною ейфорією. Докотився метадоновий «наступ» і до України, про що йтиметься далі. Реклама і «свідчення» наркоманів щодо метадону швидко привели до розгортання індустрії його виробництва та поширення, що стало високоприбутковим бізнесом. Рекламу наркотикам як засобу лікування та створення приємного самопочуття зробили немало літераторів, журналістів, мандрівників, які вивезли враження від нього з країн Азії, Далекого Сходу і повинні взяти на себе частину вини за поширення наркотизму як гострої соціально-патологічної проблеми.
|
|
Швидко зростаючий попит на наркотики зробив діяльність із його задоволення винятково прибутковою. Так виник наркобізнес. Можливість швидко отримувати на ньому шалені кошти привели
446
Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...
у що сферу лідерів кримінального світу. Вони організували у цій сфері та поза нею систему забезпечення злочинної наркодіяль-ності та легалізації отриманих від неї надприбутків. Таким чином, саме наркобізнес у США наприкінці XIX ст. став сферою, де вперше була створена система організованого злочинного промислу та «відмивання» отриманих від нього коштів.
Значний поштовх до розповсюдження вживання наркотиків дали Перша і Друга світові війни, коли масове ураження воїнів та мирного населення за нестачею лікувальних засобів отримання болю привело до широкого застосування морфію, опіуму, інших наркотичних речовин, що стало потребою і після перебування у медичній установі. Сотні тисяч, якщо не мільйони калік, невиліку-ваних хворих перенесли вживання наркотиків у побутове середовище, передусім обездолених жертв війни, особливо дітей, які лишилися без батьків, сім'ї, житла. У багатьох селах жінки, що взяли на свої плечі тягар відбудови та господарських робіт, стали давати немовлятам, щоб заспокоїти їх, поки мати зайнята роботою, замість звичного та нешкідливого відвару маку, який не завжди був під рукою, пасту опію, що широко стала продаватися у сільській місцевості. Так з'явилося ще одне джерело дитячої наркоманії. Іншими джерелами наркотизації були жорстокість та бездушність тоталітарного режиму, тривале перебування мільйонів людей у таборах, особливо у районах Далекого Сходу, Середньої Азії, Забайкалля, де місцеве населення давно призвичаїлося до наркотиків, їх саморобного виготовлення та поширення. Із соціальних чинників наркотизації ближчого часу слід назвати Афганістан, жорстокі наслідки Чорнобильської катастрофи, матеріальне зубожіння значної частин населення внаслідок невмілого та викривленого проведення економічних реформ, моральне розкладання молоді та підлітків засобами масової інформації, передусім телебаченням, низькопробною естрадою, друкованою продукцією, шоу-бізнесом, іноді з фактичним рекламуванням вживання наркотиків та «кайфу» від нього. Моральний та культурний занепад населення, передусім молоді, підлітків, відбувався фактично поза втручанням влади, органів держави. Вони іноді декла-РУвали своє негативне ставлення до згаданих процесів, розробляли численні «заходи», але реально мало що робили для зупинення
|
|
447
Глава 5
постачання наркотиків та наркобізнесу. Верховна Рада України постановою від 22 вересня 2005 р. рекомендувала Кабінету Міністрів України вивчити питання щодо можливості впровадження громадського контролю за інформаційними матеріалами, що друкуються, транслюються на загальнонаціональних каналах телебачення, де відкрито пропагують негативні фактори, включаючи вживання наркотиків1. Не виключається і зацікавленість деяких структур влади у тому, щоб молодь та інше населення активних вікових категорій відволікалися від гострих економічних, політичних, моральних проблем сьогодення, у тому числі через вживання наркотиків, які до того ж є джерелом швидкого збагачення наркоділків.
Визначені за результатами нашого дослідження причини й умови вчинення злочинів у сфері наркообігу у переважній більшості виявилися тісно пов'язаними із згаданими історичними та сучасними соціальними передумовами. Із значної кількості чинників, що зумовлюють вчинення наркозлочинів та про наявність яких можна було зробити висновок на підставі матеріалів кримінальних справ, зрештою були відібрані 23, які мали найбільше поширення в масиві вивчених останніх.
Предметна систематизація чинників залежно від походження (природи) останніх дозволила розподілити їх за цією ознакою на 7 груп, визначити показник (процент і ранг) їх поширеності та зрештою об'єднати у системну Модель (див. табл. № 10).
' Голос України. - № 191. - 2005. - 11 жовт.
448
Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...