Фразеологія яка знакова одиниця культури

Зміст

 

Вступ

Розділ І. Німецька фразеологія в колі сучасних лінгвістичних проблем

фразеологія яка знакова одиниця

дослідження німецької фразеології в германістиці та українському мовознавстві

поняття внутрішньої форми фразеологізму

Розділ ІІ. Специфіка семантики заперечних фразеологізмів в німецькій мові

семантичні особливості фразеологізмів

образні чинники фразеологізації заперечених словосполучень

семантичні групи німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення та особливості їх уживання

фразеологізми з функцією вираження гніву, незадоволеності людини будь - чим

фразеологізми з функцією вираження поведінки людини

фразеологізми з функцією вираження небажання людини вступати в розмову або продовжувати його

фразеологізми з функцією вираження характеру розмови (зазвичай з негативного боку), типу нести нісенітницю

фразеологізми з функцією вираження ставлення людини з великою старанністю до роботи або до справи

фразеологізми з функцією вираження з небажанням людини працювати або займатися якоюсь справою

фразеологізми з функцією вираження психічного стану людини, яке проявляється зовні, в його манері поведінки

фразеологізми з функцією зовнішнього прояву своїх почуттів

Висновки

Список наукової літератури

Список ілюстративних джерел

Додаток 1. Німецькі прислів’я та приказки з компонентом заперечення

Вступ

 

Курсова робота на тему «Фразеологічні одиниці з компонентом заперечення: особливості семантики та функціонування в німецькій мові» присвячена вивченню мовної специфіки стійких фразеологізованих висловів з компонентом заперечення, які відзначаються різною семантикою, конотацією та прагматичною спрямованістю. Фразеологія як наука продовжує розвиватися і привертати увагу все ширшого кола дослідників. Постають нові проблеми, уточнюються або ж по-новому висвітлюються питання, що досліджувалися досі. Серед мовознавців немає одностайності щодо визначення центральної одиниці предмета, його природи, значення тощо. Деякі аспекти залишаються недостатньо вивченими, як, наприклад: зіставне дослідження фразеології, фразоутворення, фразеологія і контекст, перекладознавчі рівні фразеології. Наукові досягнення у сфері фразеології окремих мов дають підставу увиразнювати у ній наявність різних універсалій, а звідси постає можливість виділити явища загальної фразеології. Таким чином, все це - складові фразеології не лише як науки, але й як навчальної дисципліни.

Актуальність теми дослідження визначається сутністю фразеологічних одиниць в цілому та специфікою щодо вивчення німецької фразеології з боку українських та зарубіжних вчених. Фразеологізми з компонентом заперечення становлять для нас особливий інтерес оскільки містять в своїй структурі такий набір заперечень,який є не характерним для рідної мови, в наслідок чого створює характерні лише для німецької мови специфічні умови для їх уживання в певних конкретних ситуаціях.

Зв'язок роботи з науковими темами. Проблематика курсової роботи відповідає колективній науковій темі кафедри "соціолінгвістичний, лінгвокультурологічний і прагматичний аспекти мови: синхронія та діахронія досліджень № ДР 0110U005870" та індивідуальній темі наукового керівника фразеології німецької та української мов в лінгвокультурологічному контексті, в ономасіологічному та семасіологічному аспектах.

Метою курсової роботи є аналіз семантики фразеологічних одиниць з компонентом заперечення та вивчення особливостей їх уживання в німецькому мовленні. Для досягнення мети в роботі вирішуються такі основні завдання: 1)визначення місця німецької фразеології в колі сучасних лінгвістичних проблем в германістиці та в українському мовознавстві; 2) вивчення поняття про внутрішні форми фразеологічних одиниць; 3)аналіз семантики заперечних фразеологізмів; 4)вивчення образних чинників фразеологізмів в німецькій мові; 5)семантичні групи німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення та особливості їх уживання.

Об’єктом дослідження обрано стійкі фразеологізовані в вислови німецької мови, які містять компонент заперечення.

Предметом дослідження виступає специфіка семантики зазначених фразеологізмів та особливості їх функціонування в німецькій мові.

Матеріалом роботи є вилучені шляхом вибірки з німецько-мовного словника "Немецко-русский фразеологический словарь" [Москва 1956].

В роботі використано такі лінгвістичні методи: метод семантичного аналізу, описовий метод, методика вивчення тематичного поля за функціональним показником їх вживання.

Практичне значення роботи полягає в використанні практичного матеріалу, роботи з навчальною метою, а також з перспективною метою продовження наукового дослідження за заявленою темою.

Курсова робота складається з вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків, ілюстративної частини. Загальний обсяг роботи становить 33 сторінки, текст роботи - 19 сторінок. У додатках наведено цікаві приклади німецьких прислів’їв та приказок з компонентом заперечення. Їх кількість становить 40.

фразеологія мовознавство семантичний німецький

Розділ І. Німецька фразеологія в колі сучасних лінгвістичних проблем

 

Фразеологія яка знакова одиниця культури

 

Фразеологія як цілісний об'єкт - сукупність елементів з системними властивостями - передбачає наявність гомогенних, однорідних одиниць. Фразеологізми виступають як двосторонніми одиницями системи мови, які мають план вираження (означаюче) і план змісту (означуване). Таким чином вони творять єдність. Фразеологізми мають статут мовного знака. Вони виникають з однопорядкових знаків, номінативних одиниць - із слів. Отже, ми розглядаємо спільність та відмінність ознак між словом і фразеологізмом. До них відносять: стійкість, значення,структурно - граматичні особливості, сполучуваність фразеологізмів, моделювання у сфері фразеології, стійкі сполуки нефразеологічного типу та інші.

Одним із визначальних питань теорії фразеології є стійкість фразеологізмів. Від вирішення цього завдання залежить визначення межі фразеологічного фонду та межі дослідження фразеології загалом. Але "стійкість" ще й досі не набуло загального значення як термін. Оригінальну концепцію стійкості запропонував В.Архангельський. В її основу покладено поняття про постійні та змінні члени фразеологізму і про внутрішню залежність між ними. Вчений виділяє 3 види внутрішньої залежності між членами фразеологізму: взаємну детермінацію (це залежність, в якій один член фразеологізму як одиниця певного рівня мовної структури передбачає існування другого члена(наприклад: денно і нощно), детермінацію (вид залежності, при якій один член фразеологізму як одиниця певного рівня мовної структури передбачає існування другого члена (наприклад: "бити баклуши" - де "баклуши" прогнозує існування відповідно інших елементів, але не навпаки), індетермінацію (вид залежності, при якій обидва члени фразеологізму сполучаються один з одним як логічно рівноправні (наприклад: " цілком і повністю"). Структура фразеологізму, бінарного чи багаточленного, характеризується наявністю відношень між його членами. Члени можуть бути постійними та змінними. Визначення В.Архангельського зазнало критики, бо воно справді має незавершеність.