Розділ 1. Історіографія питання. 25

ТРОФИМУК МИРОСЛАВ МИРОСЛАВОВИЧ

 

УДК 821.161.2-191-5.09.02(092):001-051(477)"176/182"]І.Фальковський

 

ДИСЕРТАЦІЯ

ТВОРЧІСТЬ ІРИНЕЯ ФАЛЬКОВСЬКОГО У КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XIX СТ.

Українська література

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата

Філологічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших атворів мають посилання на відповідне джерело_______________ Трофимук М. М.

 

Науковий керівник –

Пелешенко Юрій Володимирович,

доктор філологічних наук,

провідний науковий співробітник

відділу історії української літератури

 

Київ – 2019

АНОТАЦІЯ

Трофимук М.М. «Творчість Іринея Фальковського у контексті української літератури кінця XVIII – початку XIX ст.» – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, Київ, 2019.

Дисертація присвячена дослідженню літературної спадщини Іринея (Івана) Фальковського – письменника, проповідника, єпископа, вченого, останнього ректора Києво-Могилянської академії. У пам’яті сучасників він фігурує, як «останній енциклопедист» та як «найбільше надбання Києво-Могилянської академії».

Іриней Фальковський – автор низки наукових трактатів, зокрема «Короткого викладу православного догматично-полемічного богослів’я», тлумачень Святого Письма, та великого обсягу творів проповідницької прози. Вчений, який своєю науковою діяльністю охопив низку дисциплін: від точних наук: математики, фізики, оптики, астрономії і до поетики та риторики. Автор першого географічно-краєзнавчого опису Угорщини, поетичних творів кількома мовами, «Щоденних роздумів» – психологічних записок, де він викладає роздуми про богословські, етичні й естетичні проблеми свого часу. Його «Автобіографічні записки» подають цікаві описи-зарисовки життя в Угорщині, аналіз культури і співіснування різних етнічних груп Австрійської імперії. Крім того, Іриней Фальковський був активним організатором монастирського побуту, бібліотечної справи в Україні й освітніх закладів для дітей, насамперед сиріт із священичих сімей. Творча спадщина Іринея Фальковського збереглася у рукописах українською, німецькою, російською, латинською мовами.

Попри те біографія і літературна спадщина Іринея Фальковського малодосліджена, а пік зацікавлення особою і доробком автора припадає на кінець 19-го століття, після чого відчутний спад інтересу до особистості Іринея Фальковського. Зрозуміло, що до проголошення незалежності України про вивчення доробку єпископа Іринея Фальковського не йшлося. Проте пізніше воно теж не провадилося з різних причин.

У дисертації на основі аналізу автобіографічних записок Іринея Фальковського (проаналізовано 87 рукописних джерел) та досліджень науковців XIX ст. встановлено маловідомі факти біографії і реконструйовано процес становлення його особистості, яке відбувалося в освітніх осередках Угорщини.

Констатовано, що творчий шлях Іринея Фальковського складається із двох частин: „періоду навчання” (1775/1776 – 1783 рр.) та „російського періоду”: (1783 р. – і до його кончини 1823 р.

У дисертаційному дослідженні викладено результати аналізу рукописних і опублікованих текстів Іринея Фальковського, встановлено джерела запозичення сюжетів, і тексти, які стали для нього зразками для наслідування («imitatio»).

Одне із основних рукописних джерел його літературної спадщини має розгорнутий титул «Opera poetica, quibus elegiaci, heroici, saphici et jambici versus contineatur. A Joanne Falkovsky elaborati A[nn]o 1778» [67; арк. 1–1 зв]. Це типовий збірник так званих «шкільних вправ», які були обов’язковими для кожного студента курсу поетики. Незважаючи на це, вірші засвідчують добру ерудицію автора.

У цьому рукописному збірнику поміщено «Descriptio quattuor temporum anni» («Опис чотирьох пір року»), що складається із шести віршованих творів і містить натурфілософські роздуми. Іриней Фальковський порівнює перебіг пір року зі зміною дня і ночі упродовж одної доби і водночас із триванням людського життя. У тексті «Епілогу» обігруються поняття «ночі» і «жахливої зими», – обидва поняття в авторській свідомості є алегоріями смерті. Цикл завершується молитвою, де автор просить Бога повернути весну і просить вселити йому любов до Творця, очистити душу від байдужості, дати силу доброчесно прожити життя. Цикл «Опис чотирьох пір року» є виразною парафразою текстів «Буколік» й «Енеїди» Вергілія, «Од» Горація.

Інший вірш Іринея Фальковського зі збірника «Opera poetica...» під назвою «Per angusta ad augusta» – «Через труднощі до вершин» – присвячений дуже поширеній у постренесансній літературі темі поетичної творчості.

У збірнику «Opera poetica...» занотовано також дві байки авторства Іринея Фальковського: «Гордих, звичайно, за чванство зустріне заслужена кара» («Superbi dignas poenas sui fastus semper dare solent») та «Хто пережив тяжкі біди, той тіні нещастя боїться» («Gravia mala experti etiam umbram periculi timent»). Наголошуючи, що пише «за зразком байок Езопа», Іриней Фальковський притримується зразків пізньоримських ознак жанру: його байки віршовані (як і давньоримського байкаря Федра).

Байки Іринея містять «силу» – висновок, який утверджує новітнє етичне вчення, взороване на християнські чесноти. Порівняння способів обробки байкових сюжетів Езопом, Федром, Григорієм Сковородою й Іринеєм Фальковським демонструє процес перетворення байки із віршованого твору з розмитими жанровими ознаками (fabula – різновид «шкільної вправи») у самостійний жанр, характерний для класичної української літератури.

Віршований твір історичної тематики, як зазначив сам автор, є наслідуванням уривка із «Енеїди»: «Oratio Godefredi ad Colomanum transitum per Hungariam eidem negantem cum response Colomani ad imitationem Didonis responsoria oratiuncula concinnata pro examine Pestiensi Pashali elabora[ta]» – «Промова Ґотфріда до Коломана, який не дозволяв йому пройти через Угорщину, і відповідь Коломана, укладена, як наслідування промови-відповіді Дідони, написана для Великоднього іспиту у Пешті». «Промова-відповідь Дідони» – це фраґмент із «Енеїди»: І, 561–578.

Фальковський міняє тему твору античного автора, зберігаючи ідею, риторичні засоби і віршовий розмір – гекзаметр. Твір „Промова Ґотфріда до Коломана...” містить дві віршовані промови, укладені згідно риторичних приписів, і висловлює християнську ідею „antemurale” (захисту європейської цивілізації від іновірної експансії). Віршовані твори з рукописного збірника «Opera poetica...» характерні класицистичними прийомами відтворення тем, свідчать про добру теоретичну підготовку автора у класах поетики і риторики.

Інтерес Іринея Фальковського до історії Угоршини реалізувався також у краєзнавчо-культурологічному творі «Краткое географическое описание Венгрии», написаному російською мовою.

Крім проповідей – а це 20 томів проповідницької спадщини, – наявний ще «Короткий виклад християнського православного догматично-полемічного богослів’я». Цікавими з філософського погляду є і щоденні роздуми Іринея Фальковського, котрі він писав упродовж 1786–1787 років, в часи готування до чернечого постригу. Ці роздуми, вміщені в двох томах, датовані, нумеровані і мають позначки про час написання: поділяються на ранкові і вечірні.

Російськомовні вірші-панегірики імператорській сім’ї теж написані у класицистичній манері, проте тут інтерес становить текстологічний аналіз додатків-виправлень до творів, які ніколи не публікувалися.

Іриней Фальковський, як випливає зі змісту його автобіографічних записок, а також зі змісту його спадщини, не вважав літературну творчість пріоритетною у своїй діяльності. Літературні твори першого періоду – “періоду навчання” – це “шкільні вправи” (що не применшує художності цих творів), а літературні твори “російського періоду” – це вірші “на потребу”. Загалом Іринея Фальковського більш цікавили наукові та богословські, зокрема морально-етичні проблеми. Ці інтереси вченого і богослова втілено у перелічених прозових трактатах, тлумаченнях Святого Письма, навчальних посібниках із теології, історії церкви, географії, математики, астрономії, оптики тощо.

Проте саме у різномовній художній творчості, насамперед у віршованих творах, Фальковський виявив себе глибоким знавцем античної історії, міфології, продемонстрував відмінне володіння навиками віршування. Автор зумів синтезувати мотиви античної міфології та християнські біблійні образи і створити повноцінні літературні твори.

За стильовими ознаками віршовані твори Іринея Фальковського мають виразні ознаки «шкільного класицизму», наукові ж дослідження – як теологічні, так і географічно-краєзнавчі, а також зі сфери точних наук – можна віднести до філософських течій Просвітництва. Творча спадщина Іринея Фальковського цілком вписується у парадигму перехідного періоду розвитку української літератури кінця XVIII–початку XIX ст. і демонструє в сукупності драматичний процес складного пошуку світоглядного ідеалу в умовах бездержавності України.

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що у роботі: вперше в українському літературознавстві проведено комплексне дослідження літературної спадщини Іринея Фальковського; введено у літературний обіг тексти різних жанрів із рукописної спадщини згаданого автора; проаналізовано різномовні твори, які ще не були об’єктом літературознавчого вивчення; на основі опрацювання твору «Біографическія извѣстія…» й переписки Іринея Фальковського уточнено факти його біографії.

Практичне значення дисертації: матеріали дослідження можуть бути використані при поглибленому вивченні давньої української літератури, при написанні історії українського письменства, а також при укладанні шкільних підручників, у процесі розробки спецкурсів відповідних дисциплін для вищих навчальних закладів. Окрім того, певні праці автора будуть незамінними при розкритті окремих аспектів історії України, та історії української церкви.

Ключові слова: Іриней Фальковський, Києво-Могилянська Академія, давня українська література, історія української культури, літературна творчість кінця XVIII – початку XIX ст. в Україні, класицизм, жанр проповіді, жанр байки, жанр краєзнавчого опису, античні мотиви в українській літературі кінця XVIII – початку XIX ст.

SUMMARY

Trofymuk M. M. Irynei Falkovskyi’s works in the context of Ukrainian Literature of the late 18^th and early 19^th Centuries. – Qualification research work on the rights of manuscript.

Thesis submitted for the academic degree of Candidate of Philological Sciences (Doctor of Philosophy), Specialty 10.01.01 – Ukrainian literature. – T. H. Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2019.

The dissertation is devoted to research on the literary heritage of Irynei (Ivan) Falkovskyi – a writer, preacher, bishop, scientist, the last rector of Kyiv-Mohyla Academy. In contemporaries' memory, he appears as “the last encyclopedist” and “the biggest gain of Kiyv-Mohyla Academy”.

Irynei Falkovskyi is an author of numerous scientific treatises in particular “Brief Account of Orthodox Dogmatic and Polemical Theology”, interpretations of the Bible and many sermons. A scientist whose scientific activity encompassed a range of disciplines: from exact sciences such as Mathematics, Physics, Optics, Astronomy to Poetics and Rhetoric. An author of the first geographical and local history description of Hungary, poetical works in few languages, “Daily Reflections” – psychological notes with his reflections about contemporary theological, ethical and aesthetic problems. His "Autobiographical Notes" contain interesting sketches of the life in Hungary, the analysis of culture and co-existence of different ethnical groups in the Austrian Empire. In addition, Irynei Falkovskyi was an active organizer of monasteries’ everyday life, library services in Ukraine and educational establishments for children, first of all, for orphans from priests’ families. Ivan Falkovskyi’s literary heritage is kept in manuscripts in Ukrainian, German, Russian and Latin.

Nevertheless, the biography and literary heritage of Irynei Falkovskyi is poorly studied. The greatest interest in the author’s personality and legacy was shown at the end of 19^th century, afterward the interest in Irynei Falkonskyi considerably flagged. It is obvious that before Declaration of Independence of Ukraine the study of the bishop Irynei Faalkons’kyi’s legacy was out of the question.

On the basis of the analysis of Irynei Falkonskyi’s autobiographical notes (87 manuscript sources were analyzed) and studies of 19^th-century scientists little-known facts from his biography were established in the dissertation as well as the process of his personality development, taking place in Hungarian educational institutions, was restored.

It is stated that literary career of Irynei Falkovskyi cosists of two parts: “studying period” (1775/1776 – 1783) and “Russian period” (1783 – until his death 1823).

The dissertation shows results of the analysis of Irynei Falkovskyi’s manuscript and published texts and identifies sources of the plots which were borrowed and texts which he took as examples to follow (“imitation”).

One of the manuscript sources of his literary heritage “Opera poetica…” has an extensive title «Opera poetica, quibus elegiaci, heroici, saphici et jambici versus contineatur. A Joanne Falkovsky elaborati A[nn]o 1778” [67; fol. 1-1r]. This is a common collection of so-called "school exercises", which were obligatory for every student taking the Poetics course. However, the poems reflect the high level of the author's erudition.

This manuscript collection includes «Descriptio quattuor temporum anni» (“Description of Four Seasons”) consisting of six poetic works and natural philosophy reflections. Irynei Falkovskyi compares seasonal changing to day and night cycle and at the same time to the duration of human life. In the text of “Epilogue", the concepts "night" and "terrible winter" are compared and both according to the author are allegories of the death. The cycle ends with a prayer in which the author asks God to bring the spring back and also asks to let him feel love to the Creator, to wash his soul from indifference and to give him the strength to live a virtuous life. The cycle "Description of Four Seasons" is an explicit paraphrase of Vergil's "Bucolics” and “Aeneid” and Horace’s “Odes”.

The other Irynei Falkovskyi’s poem from the collection “Opera poetica…” with the title “Per angusta ad augusta” (“Through difficulties to Honours”) is dedicated to a very widespread within post-renaissance literature theme of poetic writing.

The collection “Opera poetica…” also includes two fables by Irynei Falkovskyi: “The proud, of course, for their conceit will face deserved punishment” (“Superbi dignas poenas sui fastus semper dare solent”) and “Who suffered from great evils, he is not afraid of the misfortune’s shadow” («Gravia mala experti etiam umbram periculi timent»). Stressing that he follows the example of Aesop’s fables Irynei Falkovskyi follows examples of late Roman characteristics of the genre: his fables are rhymed (as well as fables by ancient Roman fabulist Phaedrus).

The fables by Irynei have “moral” – a conclusion establishing a new ethical doctrine based on Christian virtues. The comparison of Aesop, Phaedrus, Hryhoriy Skovoroda and Irynei Falkonskyi’s ways of constructing a fable’s plot demonstrates the process of a fable’s transformation from a poetic work with indistinct genre features (fabula – a type of a “school exercise”) into an independent genre which is characteristic of classical Ukrainian literature

According to the author himself, the historical poetic work is an imitation of an abstract from “Aeneid”: “Oratio Godefredi ad Colomanum transitum per Hungariam eidem negantem cum response Colomani ad imitationem Didonis responsoria oratiuncula concinnata pro examine Pestiensi Pashali elabora[ta]” – “The speech of Gottfried to Coloman, who did not allow him to go through Hungary, and the answer of Coloman was used as imitation of the speech-answer of Dido, and written for an Easter exam in Pest”. “The speech-answer of Dido" is a fragment from “Aeneid”: I, 561-578.

Falkovs’kyi changed the theme of the ancient author’s work keeping the idea, rhetoric means and a poetic meter – hexameter. The work “The speech of Gottfried to Coloman…” consists of two speeches written in accordance with rhetorical rules and expresses a Christian idea “antemurale” (protecting European civilization from non-Christian expansion). Poetic works from the manuscript collection “Opera poetica…” are characterized by classical means of a theme reproduction, what emphasizes that the author has good theoretical knowledge in poetics and rhetoric.

The interest of Irynei Falkovskyi to the history of Hungary was also reflected in his local history work “Brief Description of Hungary” written in Russian.

Besides sermons – 20 volumes of preaching heritage – there is also “Brief Account of Orthodox Dogmatic and Polemical Theology”.Irynei Falkonskyi daily reflections are interesting from the philosophical point of view; the author was writing them during 1786-1787 while getting ready to tonsure. These reflections in two volumes are dated, numbered and have indicators of the time they were written: they are divided into morning and evening ones.

Russian panegyrics to the Emperor’s family are also written in a classical manner; however, the research’ interest is in the textual analysis of additions and corrections to the works, which were never published.

Irynei Falkovskyi’s autobiographical notes and his literary heritage tells us that he did not consider creative writing to be his main activity. Literary works of the first period – “studying period” – are “school exercises” (what does not belittle their artistic value), and literary works of “Russian period” are works “on demand”. In general, Irynei Falkonskyi was more interested in scientific and theological in particular moral and ethical problems. These interests of a scientist and theologian are reflected in the aforementioned prose treatises, interpretations of the Bible, Theology, Church History, Geography, Mathematics, Astronomy, Optics and other manuals.

However, it was his multilingual artistic activity, first of all, poetic works which proved Falkovskyi’s deep knowledge in the ancient history and mythology and demonstrated his meticulousness in versification. The author was able to synthesize the motives of ancient mythology and Christian biblical images and create full-fledged literary works.

The style of poetic works by Irynei Falkonskyi reflect distinct characteristics of “school classicism”, and his scientific studies – theological, geography and local history as well as those belonging to exact sciences – can be classified as philosophical trends of the Enlightenment. Irynei Falkonskyi literary heritage obviously fits in the paradigm of the transition period in the development of the Ukrainian literature of the late 18^th – early 19^th centuries and as a whole demonstrates the dramatic process of a complex search for idealistic worldview under the conditions of statelessness of Ukraine.

The scientific novelty of the dissertation is that for the first time in Ukrainian literary studies a comprehensive study of Irynei Falkonskyi literary heritage was conducted; the text of different genres from the author’s manuscript heritage have entered literary circulation; multilingual works which had not been the objects of literary study before were analyzed; based on the analysis of the work “Bibliographical news...” and Irynei Falons’kyi correspondence some facts from his biography were specified.

The practical value of the dissertation: the research materials can be used for an in-depth study of the ancient Ukrainian literature, for writing the history of Ukrainian creative writing, for compiling school textbooks as well as in the process of elaborating special courses of relevant disciplines at educational establishments. In addition, some of the author’s works will be essential for discovering certain aspects of Ukrainian history and the history of Ukrainian church.

Keywords: Irynei Falkovskyi, Kyiv-Mohyla Academy, ancient Ukranian literature, the history of Ukrainian culture, creating writing of the late 18^th – early 19^th centuries in Ukraine, classicism, sermon as a genre, fable as a genre, local history description as a genre, ancient motives in Ukrainian literature of the late 18^th – early 19^th centuries.

НАУКОВІ ПРАЦІ, В ЯКИХ ОПУБЛІКОВАНІ ОСНОВНІ НАУКОВІ
РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Трофимук М.М. „Descriptio quattuor temporum anni” Іринея Фальковського. Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. Вип. 565. Романо-слов’янський дискурс. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. С. 208–211. (0,4 др. арк.)

2. Трофимук М.М. Класифікація проповідницьких жанрів у літературній спадщині Іринея Фальковського. Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. Вип. 645. Романо-слов’янський дискурс. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2013. С. 97–100. (0,4 др. арк.)

3. Трофимук Мирослав. Еволюція естетичних та ідейних поглядів Іринея Фальковського на прикладі поезій раннього та пізнього періодів творчості. Слово і Час. Київ, 2013.№ 4. С. 45 – 59. (1 др. арк. )

4. Трофимук Мирослав-молодший. Іван-Іриней Фальковський – „ найдорогоцінніше надбання Києво-Могилянської академії”. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика: зб. наук. праць. Вип. 36. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. С. 138–145. (0,6 др. арк.)

5. Трофимук Мирослав. Іриней Фальковський vs Станіслав Сташіц: портрет вченого епохи просвітництва. Київські полоністичні студії. Т. XXIV. К.: Університет «Україна», 2014. С. 596–603. (0,6 др. арк. )

6. Трофимук Мирослав. «Краткое географическое описание Венгрии» Іринея Фальковского. Літературознавчі обрії: праці молодих учених: зб. наук. праць. Вип. 21. К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2014. С. 147–151. (0,45 др. арк. )

ПУБЛІКАЦІЇ В МІЖНАРОДНИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ
І НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ, ЩО ІНДЕКСУЮТЬСЯ
В МІЖНАРОДНИХ НАУКОВОМЕТРИЧНИХ БАЗАХ

7. Мирослав Трофимук. Іреней Фальковський: життєпис і літературна спадщина. „Rocznik Europejskiego Kolegium Polskich i Ukraińskich Uniwersytetów”. Lublin, 2010. Nr. 6. S. 146–154. (0,7 др. арк.)

8. Трафімук Міраслаў (малодшы). Новалацінскія вершованыя творы Іринея Фалькоўскага. Роднае слова. Мінск, 2015. № 12. С. 22–25. (0,4 др. арк. )

9. Myroslav Trofymuk jun. Die neulateinischen Dichtungen von Ireneus Falkowski. Acta Conventus Neo-Latini Vindobonensis. Proceedings of the Sixteenth Congress of Neo-Latin Studies (Vienna 2015). Volume 16. General Editors: Astrid Steiner-Weber, Franz Römer. BRILL, Leiden, Boston, 2018. S. 727–735. (0,3 др. арк. ) (SCOPUS)

НАУКОВІ ПРАЦІ, ЯКІ ДОДАТКОВО ВІДОБРАЖАЮТЬ НАУКОВІ
РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ

10.Трофимук М. М. Жанр байки у творчості Іринея Фальковського та Григорія Сковороди. Переяславські Сковородинівські студії: зб. наук. праць / [за заг. ред. М. П. Корпанюка]. Вип. 1. Переяслав-Хмельницький, 2011. С. 144–149. (0,5 др. арк.)

11. Трофимук Мирослав. Від братської школи до Київської академії: діяльність Іринея Фальковського. ΠΡΟΣΦΩΝΗΜΑ: текст і контекст: зб. наук. праць [ у назаг.: Львівська медієвістика. Вип. 4]. Львів: Свічадо, 2013. С. 279 – 285. (0,45 др. арк. )

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………...................................15

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ПИТАННЯ...................................................25