Суспільство в процесі розвитку прагне до упорядкованості.
Система - це сук-ть елементів, що знах. у відносинах і зв'язках між собою і які створюють певну цілісність, єдність.
Цілісність систем – внутр.єдність О, його від диференційованість від оточ.середивища.
Структура с-ми – будова, внутр.орг-ція сис-ми.
Д. Істон "Політична сис-ма". Політичну сис-му розглядав як сук-ть взаємодій, які здійснюють індивіди в межах призначених для них ролей і які спрямовані на авторитарний розподіл цінностей у сус-ві. Здійснюється такий розподіл завдяки владі, що є атрибутом великої сусп.-пол.сис-ми. Гол. призначення пол..сис-ми полягає у виконанні функції розподілу цінностей та примушенні більшості членів сус-ва погодитися на нього на тривалий час. Взаємодія пол..сис-ми з навк. середовищем і всередині самої сис-ми відбув. на вході, всередині й на виході. На вході - це вимоги й підтримка, які надходять з навк.середовища, а на виході - рішення і дії.
Г. Алмонд «Порівняльні пол..с-ми». Розглядав політику як цілісну сис-му зі складною структурою, кожний елемент якої має певне призначення і здійснює специ. ф-ції, спрямовані на задоволення потреб сис-ми.
2 підходи до визначення пол..с-ми:
- організаційно-інтитуціональний (Кирилюк,Шляхтун): це інтегрована сук-ть держ. і недерж. інс-тів, які здійснюють владу упр-ня справами сус-ва.
- структурно-функціональний: це певна цілісна структура. Р. Даль: це будь-який стійкий тип людс.відносин, який включає в себе як гол.компонент владу, керів-во та авторитет.
Структура пол.системи. Її підсистеми:
1) інституціональна – сук-сть інс-тів політики (держава, пол.партії, гром. орг-ції та рухи)
2) нормативна – сук-сть норм, які регулюють відносини в с-мі (формалізована (конституція, закони, норми) – неформал.(традиції, норми, етика взаємовідносин))
3) функціональна – форми і напрями пол..дія-ті або способи здійснення влади (пол.режим)
4) комунікативна–сис-ма комунікації
5) культурна – сук-сть традиції, стереотипів поведінки, уявлень, які визначають пол.. дія-сть.