Визначники другого, третього порядку та їх обчислення.
Визначником другого порядку називається число, яке позначається:
а11 а12
∆ ≡ і обчислюється за формулою
а21 а22
∆ = а11* а12 - а11* а12
Приклад 4.
1 -3 = 1*5 + 4*(-3) = 17
4 5
Визначником третього порядку називається число, яке позначається:
а11 а12 а13
а21 а22 а23 ≡ ∆
а31 а32 а33
і обчислюється за формулою трикутника:
∆ = а11* а22* а33 + а12*а23*а31 + а21*а32*а13 –
– а31*а22*а13 – а21*а12*а33 – а32*а23*а11
Приклад 5.
3 -1 0
4 2 -2 = 3*2*1 + (-1)*(-2)*(-2) + 4*1*0 – (-2)*2*0 – 4*(-1)*1 – 1*(-2)*3 = 12
-2 1 1
Розглянемо ще 2 способи обчислення визначників третього порядку в основі яких лежать властивості:
1. Визначник не змінюється за величиною, якщо деякий його рядок (стовбець) помножити на число і додати до елементів іншого рядка (стовбця).
Приклад 6.
3 -1 0 (-2) 3 -1 0
4 2 -2 = -2 4 -2 = 12 + (-4) + 0 – 0 – 2 – (-6) = 12
-2 1 1 -2 1 1
|
|
2. Розклад визначника за елементами рядка (стовбця) за формулою:
∆ = аi1*Ai1 + аi2*Ai2 + аi3*Ai3 (1.2)
i = 1,2,3
Aij = (-1)i+j * Mij - алгебраїчні доповнення до елементів аij.
Mij – мінор – це визначник, який отримується з даного в результаті викреслю-вання i-го рядка j-го стовпця.
Теорема КРАМЕРА для розв’язування СЛАР.
5. Теорема Крамера:
Якщо в системі рівнянь (1.1) m = n і
1. ∆ ≠ 0, то система має єдиний розв’язок, який знаходиться за формулами Крамера:
χj = , j = ; (1.7)
2. ∆ = 0 і всі ∆j = 0, j = , то система має безліч розв’язків;
3. ∆ = 0 і хоча б один із допоміжних визначників відмінний від нуля, то система немає розв’язків, де ∆ - головний визначник системи, ∆j (j = ) – допоміжні.
Приклад 10.
х1 – 2х2 + х3 = 0
2х1 + х2 = 2
3х2 + 2х3 = -2
∆ - головний визначник;
∆j – допоміжний визначник;
1 -2 1 1 -2 1 2 1
∆ = 2 1 0 = 2 1 0 = -2 7 = 16,
0 3 2 -2 7 0
16 ≠ 0 – система має єдиний розв'язок, який знаходиться за формулою:
χ1 = , χ2 = , χ3 =
∆1 = 0 -2 1 = 0 -2 1 = 16
2 1 0 2 1 0
-2 3 2 -2 7 0
∆2 = 1 0 1 = 1 0 0 = 0
2 2 0 2 2 -2
0 -2 2 0 -2 2
∆3 = 1 -2 0 = 1 0 0 = -16
2 1 2 2 5 2
0 3 -2 0 3 -2
х 1 = = 1 х2 = = 0 х3 = =-1
Відповідь: (1;0;-1).
Властивості визначників
Властивості визначників:
1. Значення визначника не змінюється, якщо всі його рядки замінити стовбцями, причому кожний рядок замінити стовбцем з тим самим номером.
Ця властивість означає рівнозначність рядків і стовбців визначника;
|
|
2. Якщо поміняти місцями два стовбці (рядки) визначника, то визначник поміняє знак на протилежний.
3. Визначник, який має два однакові стовбці (рядки), дорівнює нулю.
4. Якщо всі елементи якого-небудь рядка (стовбця) мають спільний множник, то його можна винести за знак:
а11 mа12 = m а11 а12 (1.3)_
а21 mа21 а11 а12
5. Визначник, елементи двох стовбців (рядків) якого відповідно пропорційні, дорівнює нулю.
6. Якщо кожний елемент якого-небудь стовбця (рядка) є сумою двох доданків, то визначник дорівнює сумі двох визначників, у яких стовбцями (рядками) є відповідні доданки, а решта збігається зі стовбцями (рядками) заданого визначника:
а + а а12 = а а12 + а а12
а + а а22 а а22 а а22 (1.4)
7. Визначник не змінюється, якщо до елементів якого-небудь його стовбця (рядка) додати відповідні елементи іншого стовбця (рядка), помножені на одне і те саме число.
8. Сума добутків елементів aij деякого рядка (стовбця) визначника на алгебраїчні доповнення елементів іншого рядка (стовбця) дорівнює нулю:
= = 0, (1.5)
i ≠ j; i,j = 1, 2, …, n
9. Якщо всі елементи деякого стовбця (рядка) дорівнюють нулю, то і сам визначник дорівнює нулю.