Технічні бар'єри в торгівлі

Терміни з шостої редакції Настанови ISO /fЕС Сиісіе 2:1991 «Стандартизація та суміжні види діяльності», використовувані у діяльності, пов'язаній з цією Угодою, повинні мати такі самі значен­ня, як у визначеннях названої Настанови, за винятком того, що сто­сується послуг, оскільки вони не входять до Угоди ДСТУ ISO /ІЕС Сиісіе 59:2000.

Таким чином, у цій Угоді використовують визначення таких понять.

 

1. ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ

 

Документ, яким встановлено характеристики продукції, процесів та способів її виготовлення з урахуванням адміністративних поло­жень, узгодженість із якими обов'язкова. Він може містити також вимоги стосовно термінології, позначання, пакування, маркування, етикеткування продукції та процесів і способів її виготовлення.

Примітка. Визначення понять у Настанові 130/ІЕС 2 не є незалежнії ми, а базуються на так званій системі будування блоків.

 

2. СТАНДАРТ

 

Термін «стандарт» має таке визначення.

Прийнятий офіційним органом документ, яким встановлено для загального та багаторазового використання правила, загальні прин­ципи або характеристики продукції та процесів і способів її виготов­лення, дотримання яких необов'язкове. Документ може містити та­кож вимоги стосовно технології, позначання, пакування, маркування, етикетування продукції та процесів і способів її виготовлення.

Термін, визначений у Настанові ISO /ІЕС Guide 2, стосується продукції, процесів та послуг. Зазначена Угода розглядає тільки технічні регламенти, стандарти та процедури встановлення відповід­ності, які стосуються продукції та процесів і способів її виготовлен­ня. Стандарти, визначення яких подано у настанові І5О/ІЕС Оиісіе 2, можуть бути обов'язковими чи рекомендованими. Відповідно до призначення цієї Угоди стандарти визначено як документи рекомен­довані, а технічні регламенти — як обов'язкові. Міжнародна стандар­тизація проводиться на засадах консенсусу. Угода стосується також документів, які не базуються на засадах консенсусу.

 

3. ПРОЦЕДУРА ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

 

Це будь-яка процедура, яку застосовують безпосередньо чи опо­середковано для встановлення відповідності продукції вимогам тех­нічних регламентів чи стандартів.

Процедура встановлення відповідності передбачає поряд з іншим: процедуру відбирання зразків випробування та контролювання: оці­нювання, завіряння та досягнення впевненості у відповідності, реє­страцію, акредитацію та затвердження, а також комбінації цих про­цедур.

 

4. МІЖНАРОДНИЙ ОРГАН ЧИ СИСТЕМА

 

Це орган чи система, до якої можуть входити відповідні органи усіх учасників цієї Угоди.

 

5. РЕГІОНАЛЬНИЙ ОРГАН ЧИ СИСТЕМА

 

Це орган чи система, до якої можуть входити відповідні органи тільки окремих учасників.

 

6. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОРГАН ВЛАДИ

 

Центральний уряд, його міністерства та відомства або будь-який інший орган, підпорядкований центральному урядові у відповідній сфері діяльності.

У межах Європейського Економічного Співтовариства діють по­ложення, якими керуються у своїй діяльності центральні органи влади. Проте Європейське Економічне Співтовариство може засно­вувати регіональні органи чи системи встановлення відповідності; у цих випадках вони будуть керуватися положеннями цієї Угоди, які стосуються регіональних органів чи систем установлення відповід­ності.

 

7. МІСЦЕВИЙ ОРГАН ВЛАДИ

 

Адміністрація регіону (наприклад штату, провінції, землі, канто­ну, муніципалітету тощо), її уста-нови. відомства чи будь-який інший орган, підпорядкований адміністрації у відповідній сфері діяльності.

Національна примітка. Місцеві органи влади визначаються актами за­конодавства України.

 

8. ОРГАН УПРАВЛІННЯ

 

Орган, який відрізняється від центрального та місцевого органів влади і має у своєму складі окремий штат фахівців.

 

ДОДАТОК Б (довідковий)