2020-08-05
73
Суть і значення міжнародних зв'язків. Міжнародні (зовнішні) зв'язки - це взаємообмін однієї країни з іншими країнами світу енергією, інформацією та іншими продуктами економічної діяльності. До міжнародних зв'язків відносять також всі види співпраці (політичної, економічної тощо) і особисті контакти громадян.
Ні одна країна в світі, на якому б рівні економічного розвитку вона не знаходилася, не може розвиватись без тісних економічних зв'язків з іншими країнами світу. Саме зовнішні
економічні відносини сприяють зростанню національного доходу, прискореному розвитку науково-технічного прогресу, підвищенню рівня житія населення. Також вони істотно впливають на загальну атмосферу довіри між країнами, на зміцнення їх партнерських відносин та взаєморозуміння і добросусідства.
На сучасному етапі розвитку для України однією з найважливіших сфер діяльності залишаються зовнішньоекономічні відносини. Розвиток цих відносин з усіма країнами світу (особливо з високорозвинутими) сприятиме інтернаціоналізації виробництва, підвищення
|
|
|
конкурентноздатиості продукції, вирішенню важливих науково-технічних і господарських проблем.
Розвиток ефективних зовнішньоекономічних зв'язків дасть можливість Україні швидше подолати економічну кризу, сприятиме швидкому розвитку продуктивних сил, що в кінцевому результаті приведе до підвищення життєвого рівня населення. Додамо, що країна яка не розвиває зовнішню торгівлю, не налагоджує зовнішніх зв'язків з іншими країнами світу, змушена збільшити витрати виробництва приблизно в півтора-два рази.
Як молода суверенна держава, Україна не має достатнього досвіду налагодження економічних зв'язків з іншими країнами.
Тому проблеми підвищення ефективності зовнішньоекономічної політики держави на сучасному етапі набувають надзвичайної ваги. Перш за все, це пов'язано з рядом факторів внутрішнього характеру, а саме:
- знаходженням економіки країни на перехідному етапі до ринку, повільної її структурної перебудови;
- надмірною енерго- і ресурсоємністю галузей народного господарства;
- низьким рівнем конкурентоспроможності національного виробництва;
- поступовим занепадом науково-технічного і технологічного потенціалу.
Крім того, ці проблеми обумовлені і цілою низкою зовнішніх факторів, серед яких необхідно назвати наступні:
- надмірна залежність (від 20 до 90%) економіки України від монопольних імпортних ринків постачання стратегічно важливих товарі в(енергоносіїв, сировини) для галузей виробництва;
- наявність підприємств з незавершеним виробничим циклом;
- висока залежність процесу реформування економіки України від різних форм зовнішніх джерел фінансування;
|
|
|
- відсутня розвинута зовнішньоторговельна інфраструктура (інформаційна, законодавча, маркетингова, організаційна, трейдерська, біржова, рекламна тощо);
- статус України "торговельного аутсайдера" у світовій торгівлі через відсутність повного чи асоційованого членства у Світовій організації торгівлі (СОТ), Європейському Союзі! (ЄС), Центральноєвропейській асоціації вільної торгівлі (ЦЕФТА) та ін.;
- певний тиск інших країн на зовнішньоекономічну діяльність України через прямі та побічні форми різних торговельних інвестиційних, фітосанітарних, технологічних і фінансових обмежень.
Економічна інтеграція. Виходячи з принципу міжнародного поділу праці, геополітичного становища України, характеру розвитку її продуктивних сил, ресурсного потенціалу, зовнішньоекономічну діяльність необхідно орієнтувати на реалізацію головної стратегічної мети в галузі зовнішньоекономічної політики - інтеграцію народногосподарського комплексу України у світову господарську систему. Економічна інтеграція - це об'єктивний процес розвитку глибоких, стійких взаємозв'язків та поділу праці між національними господарствами, створення міжнародних господарських комплексів у межах держави. Економічна інтеграція - форма інтернаціоналізації господарської діяльності. Зближення та поглиблення взаємодії національних економік. Вона зумовлена ростом продуктивних сил, підвищенням рівня усуспільнення виробництва та науково-технічною революцією. Економічна інтеграція передбачає досягнення таких цілей:
- формування розвинутої ринкової системи господарства, яка базувалася б на загальноприйнятих у світовій практиці принципах, нормах та економічних механізмах;
- використання можливостей світового ринку для структурної перебудови національного господарства;
- перетворення зовнішньоекономічної сфери в активний фактор динамічного та високоефективного економічного зростання.
Економічна інтеграція виявляється у державних формах об'єднання країн. Наприклад, Європейський Союз, Організація країн експортерів нафти (ОПЕК), Всесвітня торгова організація, Європейська асоціація вільної торгівлі тощо. Створення міжнародних організацій є результатом пошуків ефективних засобів вирішення надзвичайних чи кризових ситуацій, які стосуються інтересів різних країн. Україна не може залишатися осторонь глобальних процесів, що відбуваються в світі. Без сумніву, вона повинна використовувати можливості впливати на ці процеси через участь у міжнародних організаціях. Всі міжнародні організації можна умовно поділити на три типи:
- адміністративні установи, що займаються розв'язанням спеціальних технічних завдань (наприклад, вирішенням проблеми регулювання діяльності міжнародних засобів комунікації);
- організації, які займаються виясненням і винесенням рішень з міжнародних спорів або примиренням протистоячих одна одній сторін;
міжнародні організації загального характеру, глобального чи регіонального рівня, основною метою діяльності яких є забезпечення колективної безпеки і співпраці з широкого кола питань, переважно в сфері економіки.
Економічні спілки або союзи можуть бути:
- регіональні (ЄС, Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛААІ), Організація Центральноамериканських держав, тощо);
- спеціальні (Міжнародне агенство по атомній енергії (МАГАТЕ);
- товарно-виробничі (ОПЕК, Міжнародна спілка електрозв'язку);
- інвестиційні (Міжнародний валютний фонд(МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Європейський банк реконструкції та розвитку(ЄБРР)).
Економічна інтеграція сприяє посиленню взаємозв'язків національних господарств на основі міжнародного поділу праці. Інтеграційний процес характеризується:
|
|
|
- планомірною зміною структури окремих країн, координацією співпраці держав, спільним використанням науково- дослідного потенціалу на основі міжнародного поділу праці. Це сприяє прискоренню НТП, повному використанню сировинних ресурсів, ефективному функціонуванню національних господарств;
- створенням та удосконаленням міжнародної співпраці, що поглиблює міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва;
- активізацією ролі внутрішньої економічної політики створенні умов для поглиблення ефективності господарських зв'язків з іншими країнами. Це виражається у перебудові економік поєднаних країн, скерованій на реалізацію взаємних та міжнародних норм якостей та стандарту.
Суть та принципи формування механізму зовнішньоекономічної діяльності України. Розв'язання проблеми-інтеграції України у світове господарство залежить від розробки, обґрунтування та впровадження механізму зовнішньоекономічних зв'язків, механізму, який має регулювати взаємовідносини нашої держави з навколишнім світом на принципово нових засадах.
Механізм зовнішньоекономічних зв'язків - це сукупність організаційно-управлінських та економічних методів, форм, прийомів, інструментів, важелів, які забезпечують ефективну взаємодію національних народногосподарських комплексів із світовими з метою прискорення розвитку продуктивних сил країни та підвищення соціально-економічних показників життя її громадян.
На відміну від раніше діючої системи державного адміністрування у зовнішній економічній сфері, сьогодні повинен забезпечуватися абсолютний пріоритет економічних важелів у регулюванні даної сфери діяльності. У країнах з розвинутою ринковою економікою саме ці важелі є основними елементами механізму управління господарською діяльністю як на національному, так і на міжнародному рівнях.
В основу функціонування механізму зовнішньоекономічної діяльності повинні бути покладені принципи демократизації, демонополізації зовнішніх економічних зв'язків, які передбачають максимальне скорочення адміністративних обмежень на експорт та імпорт, підвищення ролі митного та валютного регулювання міжнародних господарських зв'язків, надання об'єктам зовнішньоекономічної діяльності широкої самостійності згідно з міжнародною практикою.
|
|
|
Зауважимо, що зовнішня політика має відповідати національним інтересам держави, забезпечувати взаємовигідне співробітництво з іноземними партнерами. Крім того, ця політика повинна стимулювати конкуренцію між учасниками зовнішньоекономічної діяльності з метою підвищення якості продукції та послуг на українському ринку.
Але для того, щоб механізм зовнішньоекономічних зв'язків був дієвим, необхідно розв'язати ряд проблем:
- формування належної законодавчої бази;
- створення відповідного економічного середовища;
- наявність чіткої системи інституційних структур, які регулюють зовнішні економічні зв'язки;
- узгодження економічної взаємодії держави та регіонів для забезпечення транскордонного співробітництва.
Слід зазначити, що розвиток правової держави для економічного співробітництва є надзвичайно важливою передумовою. Адже в процесі інтенсифікації міжнародних господарських зв'язків ускладнюється характер взаємовідносин між учасниками. Тому виникає потреба в чіткому правовому регулюванні як на регіональному, так і на міжнародному рівні. В Україні уже прийнято ряд законів: Закон про зовнішньоекономічну діяльність України, Закон про створення експортно-імпортного банку, Закон про іноземні інвестиції і ін.
Важливе значення для формування і функціонування механізму зовнішньоекономічної діяльності в умовах ринку відіграє валютна, податкова, кредитна, депозитна, цінова та митно-тарифна політика. Так, за допомогою валютної політики здійснюється вплив держави і центрального банку на платіжний баланс, валютний курс та конкурентноздатність національного виробництва. Формування належної податкової системи на експортно-імпортні операції та прибуток спільних підприємств дасть можливість підвищити ділову активність серед національних товаровиробників і експортерів, залучати нових інвесторів. До інструментів державного впливу на зовнішні економічні зв'язки належать кредити та субсидії. Кредитування -експортно-імпортних операцій, великих будівельних проектів є невід'ємною частиною міжнародної ділової практики, що прискорює процес кругообігу капіталу. В свою чергу, митна політика держави покликана, перш за все, виконувати функцію захисту внутрішнього ринку, передбачати укладення митних союзів з іншими країнами.
Форми зовнішньоекономічної діяльності. Поступове входження України у світовий простір виявляється в розширенні її економічних, політичних, торгових, фінансово-кредитних господарських і технологічних зв'язків з іншими країнами світу. За їх допомогою господарство України становить єдину господарську систему, яка розвивається на основі суспільного поділу праці. В сучасних умовах міжнародне співробітництво України відбувається в різних формах
Форми зовнішньоекономічної діяльності:
- міжнародна торгівля;
- кредитування;
- науково-технічне співробітництво;
- створення спільних підприємств;
- торгівля технологіями або спеціалізація на виробництві комплектуючого обладнання;
- іноземні інвестиції;
- культурна співпраця;
- міжнародний туризм;
- спільна участь зацікавлених країн у розробці природних ресурсів, вирішення екологічних проблем.
Взаємовигідна міжнародна торгівля товарами та послугами посідає провідне місце в системі міжнародних економічних зв'язків. Вона характеризується двома основними рисами:
- переважання пропозиції товарів над попитом (це можливо в результаті значного зростання продуктивності суспільної праці завдяки досягненням НТП в промислово розвинутих країнах і здешевлення внаслідок цього продукції при збільшенні її обсягів);
- жорстока конкурентна боротьба (посилюється через широке представництво товаровиробників різних країн на світовому ринку, веде до поділу світових товарних ринків, ускладнює проникнення на них нових агентів).
Найбільш істотною характеристикою торгівлі є товарообіг. Товарообіг - це обіг товарів, який забезпечує рух товарних мас зі сфери виробництва до сфери споживання. Показниками
міжнародного товарообігу є експорт та імпорт товарів. Імпорт (з лат. impуrtate - ввозити) - ввіз в країну з-за кордону іноземних товарів, технологій, капіталів, послуг. Експорт (від лат. exporto - вивозити) - вивіз за кордон товарів, вітчизняних технологій, капіталів, послуг, проданих іноземним покупцям.
Для кожної країни важливим є співвідношення суми експорту та імпорту зовнішньоторговельного сальдо. Цей показник має бути позитивним. Це дає змогу країні мати вільні кошти для розширення виробництва чи інвестувати їх в своїй державі або за кордоном.
У світовому торговому обігу лідерами є США, Японія, країни ЄС. В останні роки швидкими темпами розвивається торгівля деяких країн "третього світу", зокрема, республіки Корея, Сінгапуру, Тайваню, країн членів ОПЕК.
Аналізуючи стан зовнішньої торгівлі України в останні роки, приходимо до думки, що економічні зв'язки в цій сфері є нераціональними, характеризуються вузькою географією. Більша частина експорту і імпорту України припадає на країни СНД.
Сама структура експорту та імпорту будь-якої країни вказує насамперед на здатність галузей її народногосподарського комплексу до міжнародної конкуренції. У товарній структурі експорту України в 2000 р. перше місце було за неблагородними металами та виробами з них (41,5% від усього експорту), на другому місці продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (10,6%), на третьому - машини, устаткування та механізми (9,7%). Зовсім іншу картину має товарна структура імпорту. Найбільше в Україну ввозиться енергоносіїв (47,6%), машин, механізмів та устаткування (15,2%), продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (7,3%).
Важливою формою зовнішньоекономічної діяльності є кредитування та надання інвестицій. Кредит - це позика у грошових одиницях чи у вигляді товару на умовах повернення з виплатою процентів. В свою чергу, іноземні інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу закордонними власниками у промисловість, сільське господарство, транспорт та інші галузі економіки. Найбільшими інвесторами в світі є Японія, США,
країни Західної Європи. Досить значними інвесторами, що вкладають гроші в економіку США, країн членів ЄС є деякі мусульманські країни, особливо Саудівська Аравія.
На початок 2000р. прямі іноземні інвестиції в галузі економіки України становили 2053,8 млн. дол., у тому числі у харчову промисловість надійшло 20,6% від усіх прямих інвестицій, у внутрішню торгівлю - 16,4%, у фінанси, кредит, страхування і пенсійне забезпечення - 8,5%, решта - в інші галузі. Найбільше іноземних інвестицій надійшло із США, Нідерландів, Німеччини.
В світі щорічно визначається рейтинг ступеня сприятливості для інвесторів. При цьому враховуються наступні показники: політична та економічна стабільність, рівень інфляції та безробіття, тощо. До першої десятки входять Люксембург, Швейцарія, США, ФРН, Нідерланди, Франція, Австрія, Великобританія, Японія, Фінляндія. Зазначимо, що Україна на 129 місці, Росія на 159,
Серед найбільших боржників у світі можна назвати такі країни: Мексика (125 млрд. дол.), Китай (111 млрд. дол.), Росія (110млрд. дол.), Бразилія (100 млрд. дол.). Зовнішній борг України становить понад 16 млрд. дол.
Ще однією формою зовнішньоекономічної діяльності є науково-технічне співробітництво, торгівля технологіями, яке виявляється у:
- експорті продукції, що репрезентує досягнення НТП;
- кооперації країн при розробці новітніх технологій та подальшому їх впровадженні;
- експорті комплектуючого обладнання для сучасного виробництва;
- будівництві та модернізації об'єктів за участю закордонних партнерів;
- лізингових операцій (оренда нового обладнання);
- технічному навчанні персоналу;
- проведенні конференцій, симпозіумів, навчанні та підвищенні кваліфікації наукових кадрів.
Порівняно розповсюдженою формою зовнішньоекономічної діяльності є спільне підприємництво. В світі працюють десятки тисяч підприємств зі змішаним капіталом. Крім економічних вигод у вигляді отримання інвестицій або нових технологій, спільне підприємництво пом'якшує і політичні проблеми. Ці підприємства діють самостійно, наділені широкими правами для здійснення експортних та імпортних операцій. Їх прибуток розподіляється між учасниками пропорційно вкладу у статутний фонд. В Україні діє понад 2,5тис. спільних підприємств. Найбільше їх у Києві (204), Одеській області (143). Сфера діяльності спільних підприємств в нашій країні - будівництво, туризм, торгівля, посередницькі послуги, промислове виробництво. Так, в м. Кременчуці створене спільне підприємство "Iveco - КрАЗ" з італійською фірмою "FIAT" по виробництву вантажівок. Спільно з російською фірмою "Лукойл" у м.Калуші проводиться реконструкція ВАТ "Оріана" на базі якої утворено ЗАТ „Лукор".
Важливе значення у зовнішньоекономічній діяльності країн належить і культурній співпраці та туризму, яка в більшості країн світу значною мірою визначається ЮНЕСКО - спеціалізованим структурним підрозділом ООН з питань освіти, науки і культури. Дана організація функціонує з 1946р. Культурна співпраця передбачає організацію виставок картин або експозицій провідних музеїв світу, музичні конкурси і фестивалі, спільне вивчення історико-культурних цінностей (наприклад, розкопки доісторичних поселень) тощо.
Важливим джерелом надходження валютних коштів до будь-якої країни є міжнародний туризм. Розрізняють три види туризму:
- рекреаційний;
- науковий;
- діловий.
Для Іспанії та Австрії він є однією з основних експортних галузей і дає відповідно 30% та 80% прибутків від експорту. Провідне місце туризм займає в Італії, Франції, Швейцарії, Ізраїлі та інших країнах. В Україні на сьогоднішній день уже приймають майже 4 млн. іноземних туристів (0,8% світової кількості). Однак, ця сфера діяльності потребує залучення значних коштів для налагодження відповідної туристичної бази, що в майбутньому могло б принести значні кошти.
Екологічна співпраця передбачає проведення відповідних охоронних заходів щодо збереження навколишнього середовища. Найважливішими міжнародними організаціями системи ООН у галузі охорони довкілля є ЮНЕП, ЄЕК ООН, ПРООН, МАГ ATE, ФАО, Центр ООН з населених пунктів, Комісія сталого розвитку, Глобальний екологічний фонд. Україна підтримує міжнародні екологічні зв'язки з багатьма країнами світу насамперед за допомогою участі в міжнародних екологічних програмах. Наприклад, наша держава бере участь у міжнародній програмі „Людина і біосфера". Вона є однією із сторін більше, як 20 міжнародних конвенцій, пов'язаних із охороною навколишнього середовища.
