Додаток а (довідковий)

МЕТОДОЛОГІЯ, ВИКОРИСТАНА ДЛЯ УКЛАДАННЯ СЛОВНИКА ТЕРМІНІВ

А.1 Вступ

Універсальність застосування стандартів ІSО серії 9000 вимагає використання:

— технічного опису, але не технічною мовою, і

— узгодженого та згармонізованого термінологічного словника, легко зрозумілого для всіх
потенційних користувачів стандартів на системи управління якістю.

Поняття не є незалежними одне від одного, і аналіз зв'язків між поняттями у сфері систем управління якістю та їх упорядкування в системи є передумовою для укладання узгодженого словника термінів. Такий аналіз було використано для укладання словника термінів, установленого в цьому документі. Оскільки схеми понять, використані в процесі розроблення, можуть бути корисними в інформаційному сенсі, їх відтворено в А.4.


А.2 Зміст словникової статті і правило заміщення

Поняття становить одиницю переходу від однієї мови до іншої (охоплюючи варіанти однієї мови, наприклад американську англійську та британську англійську мови). У кожній мові вибирають термін, який найточніше відображає поняття цією мовою, що означає підхід небуквального перекладу.

Визначення формують описуванням лише тих характеристик, які є суттєвими для ототожнювання поняття. Інформацію, важливу стосовно поняття, але не суттєву для його опису, наводять в одній чи кількох примітках до визначення.

Якщо термін заміщують його визначенням із незначними синтаксичними змінами, тоді зміст тексту не має змінюватися. Таке заміщення забезпечує простий метод перевірянняи точності визначення поняття. Проте, якщо визначення є складним і має кілька термінів, заміщення краще провадити, беручи одне чи щонайбільше два визначення за один раз. Заміщення всіх термінів одночасно створюватиме синтаксичні труднощі і не сприятиме передаванню значення.

А.З Зв'язки між поняттями та їх графічне подання А.3.1 Загальні положення

У термінологічній роботі зв'язки між поняттями ґрунтуються на ієрархічній структурі ознак певного видового поняття таким чином, щоб у найекономнішому описі поняття було зазначено його видове поняття й описувано ознаки, які відрізняють його від понять вищого чи нижчого рівня.

У цьому додатку подано три основні типи зв'язків між поняттями: родові (А.3.2), частинні (А.3.3) та асоціативні (А.3.4).

А.3.2 Родові зв'язки

Підрядні поняття в межах ієрархії успадковують усі ознаки надрядного поняття і охоплюють описи тих ознак, які відрізняють їх від надрядних (вищого рівня) і сурядних (нижчого рівня) понять, наприклад, зв'язки весни, літа, осені та зими щодо пори року.

Родові зв'язки зображають віялоподібними чи деревоподібними схемами без стрілок (рисунок А.1).

14


пора року






ДСТУ ISO 9000:2007

 

                                                                           весна                літо                            осінь

Рисунок А.1 — Графічне подання родових зв'язків

А.3.3 Частинні зв'язки

Підрядні поняття в межах однієї ієрархічної структури є складовими частинами надрядного поняття, наприклад, весна, літо, осінь та зима може бути визначено як частини поняття «рік». Для порівняння, недоречно визначати сонячну погоду (одна з можливих характеристик літа) як частину року.

Частинні зв'язки зображають у формі граблів (рисунок А.2). Одиничні частини зображають однією лінією, а множинні — подвійною.

рік

                     весна                    літо                                зима

Рисунок А.2 — Графічне подання частинних зв'язків

А.3.4 Асоціативні зв'язки

Асоціативні зв'язки не забезпечують утворення такого економного опису, як родові та частинні зв'язки, проте вони допомагають визначити природу взаємозв'язків між двома поняттями в межах понятійної системи, наприклад, причина та наслідок, дія та місце, дія та результат, інструмент і функція, матеріал і продукція.

Асоціативні зв'язки зображають лінією зі стрілками з обох кінців (рисунок А.З).

сонячна погода                                                          літо

Рисунок А.З — Графічне подання асоціативних зв'язків

А.4 Схеми понять

На рисунках А.4 — А.13 показано схеми понять, на яких базовано тематичні угруповання розділу 3.

Оскільки визначення термінів відтворено без наведення відповідних приміток, для ознайомлення з цими примітками треба звертатися до розділу 3.

15



ДСТУ 1S0 9000:2007


вимога (3.1.2)

сформульовані потреба

чи очікування загальнозрозумілі

чи обов'язкові

 

рівень якості (3.1.3)

категорія чи розряд,

надані різним вимогам

щодо якості продукції, процесів

або систем, які мають те саме

функційне застосування


 


якість (3.1.1)

ступінь, до якого сукупність

власних характеристик

задовольняє вимоги


компетентність (3.1.6)

доведена здатність застосовувати знання та вміння


     
 

16


спроможність (3.1.5)

здатність організації, системи

або процесу виробляти продукцію, яка

відповідатиме вимогам до цієї продукції

задоволеність замовника (3.1.4)

сприйняття замовником ступеня

виконання його вимог

Рисунок А.4 — Поняття стосовно якості (3.1)










ДСТУ ISO 9000:2007


система (3.2.1)

сукупність

взаємопов'язаних

або взаємодійних

елементів


управління (3.2.6)

скоординовані дії щодо спрямовування

та контролювання діяльності організації


найвище керівництво (3.2.7)

особа чи група осіб, яка

спрямовує та контролює

діяльність організації

на найвищому рівні


             
   

система управління (3.2.2)

система для встановлення

політики та цілей і досягнення цих цілей


політика у сфері якості (3.2.4)

загальні наміри та спрямованість

організації, пов'язані з якістю, що їх

офіційно сформулювало найвище

керівництво


     
 







Система управління

якістю (3.2.3)

система управління

для спрямовування та

контролювання

діяльності організації

стосовно якості


управління якістю (3.2.8)

скоординовані дії щодо

спрямовування та контролювання

діяльності організації стосовно

якості

 

цілі у сфері якості (3.2.5)

те, чого хочуть досягти або до

чого прагнуть у сфері якості






Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: