Класифікація видів та систем моніторингу

Підставою для класифікації моніторингу можуть бути засоби, що використовуються для його проведення.

Моніторинг може бути класифікований за наступними параметрами:

– Динамічний моніторинг, коли в якості підстави для експертизи служать дані про динаміку розвитку того чи іншого об'єкта, явища або показника.

– Конкурентний моніторинг, коли в якості підстави для експертизи обераються результати ідентичного обстеження інших об'єктів або систем.

– Порівняльний моніторинг, коли в якості підстави для експертизи, вибираються результати ідентичного обстеження однієї або двох систем більш високого рівня.

– Комплексний моніторинг, коли використовується кілька підстав для експертизи.

Стосовно до розглянутого об'єкту, можна виділити три види моніторингу в залежності від його цілей.

– Інформаційний моніторинг – структуризація, накопичення та розповсюдження інформації.

– Базовий (фоновий) моніторинг, – виявлення нових проблем і небезпек до того, як вони стануть усвідомлені на рівні управління. За об'єктом моніторингу проводиться досить постійне стеження за допомогою періодичного вимірювання показників, які достатньо повно його визначають. Для реалізації цього виду моніторингу можуть бути використані будь з трьох можливих підстав для порівняння. Вибір того чи іншого варіанту буде визначатися цілями моніторингу та ресурсними можливостями виконавців.

– Проблемний моніторинг – основною метою є з'ясування закономірностей, процесів, проблем, які відомі і важливі з точки зору управління. Цей вид моніторингу може бути розбитий на дві складові, в залежності від видів управлінських завдань. Проблемний моніторинг функціонування - являє собою базовий моніторинг локального характеру, присвячений одній задачі або одній проблемі. Реалізація цього моніторингу не обмежена за часом. Проблемний моніторинг розвитку - поточні завдання розвитку та предмет вивчення цього моніторингу існує деякий час. Після того, як завдання виконане, він припиняє своє існування. При цьому кількість паралельно існуючих завдань може бути досить великим. Основна його особливість - це динамічність створення, коли завдання, якість інструментарію і всієї системи моніторингу узгоджується в умовах ліміту часу.

Для моніторингу складних соціокультурних об'єктів, таких як ринок готельно-ресторанних послуг, існує два рівні ймовірних оцінок змін.

– Перший рівень можливих оцінок змін співпадає з тими ймовірними змінами, що можливі в теорії експериментів.

– Другий рівень ймовірних змін пов'язаний з пошуком причин того чи іншого виявленого ефекту. До нього можна віднести, принаймні, дві причини:

1. Неповний опис системи, коли показники покривають не всі полі значущих для системи об'єктів. У цьому випадку, отриманий ефект може лежати за полем досліджуваних показників, і неможливо зробити висновок про причини ефекту. Точно також неможливо досить повно описати картину, коли відкрита лише її невелика частина.

2. Можливість локальних подій для систем більш низького рівня, які зможуть змістити оцінку щодо показників системи більш високого рівня.

Щодо моніторингу кожного окремого регіону можна виділити окремі принципи проведення моніторингу:

1. Організаційна проблема існує в протиставленні ідеї тотального моніторингу. Вона знімає синдром "надлишку даних - нестачі інформації». Програма досліджень і спостережень розгортається тільки на визначену проблему, регіональний моніторинг складається з пакету таких проблемно організованих програм. Така організація залишає можливість для постановки нових проблем і розгортання нових програм.

2. Розвитку (відкритості для розвитку) - система здійсненності (виконання, завершення проектів і створення нових). Цей принцип поширений там, де існують стійкі задачі функціонування систем, для яких важлива стабільність і багаторічні результати з метою прогнозування або уточнення прогнозів.

3. Пріоритет управління - як протиставлення середовищного підходу. У тріаді управління - моніторинг - експертиза, управлінню належить провідна роль, моніторинг і експертиза є дуже важливими, але забезпечують блоками. Управління розробляє цільові установки і намічає контури проблеми, експертиза виступає в якості засобу проти можливої професійної вузькості вирішення проблеми. Одним з результатів моніторингу є знання, що передаються для прийняття рішень. Ймовірно, пріоритети управління є універсальним ознакою для моніторингу взагалі, в тому випадку якщо управління буде розглядатися в широкому сенсі цього слова і буде включати в себе формування чи вплив на суспільну свідомість.

4. Цілісність - нерозривність тріади управління - моніторинг - експертиза. Можливо, припустити, що точніше буде говорити про тріаду управління - моніторинг - прогноз, оскільки експертиза це таки процесуальне поняття.

5. Інформаційна відкритість - необхідна умова ефективності. Всі результати екологічних досліджень і спостережень повинні бути доступні для управлінців, підприємців, політиків, широкої громадськості. Користувачі повинні сформулювати свої вимоги при формуванні програм моніторингу. Інформаційна відкритість не може бути принципом моніторингу як такого. Частина моніторингу, безсумнівно, носить конфіденційний, замовлений характер. Закритість частили результатів моніторингу може бути визначена декількома обставинами. Отримання інформації для відкритого доступу та інформації тільки для системи управління, має різну мотиваційну основу і може зміщати оцінки, одержані при обстеженні соціальних систем. Частина інформації може носити приватний, приватний характер, розголошення її може завдати шкоди особистості.

6. Оперативність - повинна виражатися не стільки в технічній стороні справи - оперативності, переробки і видачі інформації, скільки в оперативності прийняття рішень в критичних ситуаціях. Оперативність істотна ознака моніторингу і він може розглядатися як універсальний принцип.

На основі аналізу принципів проведення моніторингу можна виділити кілька загальних принципів проведення моніторингу, які одержали емпіричне підтвердження. До таких принципів ми відносимо: цілісність, оперативність, пріоритет управління, відповідності (цілей моніторингу засобам його організації), науковість, прогностичність (націленість на прогноз), несуперечність (валідизація здоровим глуздом), різноманітність.

В якості підстави для класифікації систем моніторингу можна запропонувати, використовувані в ході нього, способи збору інформації. На підставі цього існуючі системи моніторингу можна підрозділити на чотири групи.

До першої групи можна віднести ті види моніторингу, в процесі здійснення якого можливий безпосередній опис об'єкта моніторингу, не вдаючись до яких-небудь вимірів, використовуючи технології структуризації результатів, побудова схеми і технології збору інформації.

Другу групу складають види моніторингу, в процесі якого здійснюється безпосередній фізичний вимір параметрів об'єкта дослідження.

Третя група включає види моніторингу, в ході якого вимірювання параметрів об'єкта проводиться з використанням системи добре розроблених і загальноприйнятих критеріїв.

Четверту групу складають ті види моніторингу, в процесі якого вимірювання проводиться опосередковано, із залученням технологій наукового дослідження, з використанням системи критеріїв та показників. Для моніторингу, в процесі якого здійснюється пряме вимірювання або накопичення інформації, суттєву проблему представляє структуризація і зберігання отриманої інформації, забезпечення вільного доступу до інформаційних ресурсів.

Системи моніторингу можна розділити на групи відповідно до їх орієнтацією на конкретного користувача. В рамках кожної з груп вирішуються проблеми представлення та розповсюдження інформації, одержуваної в процесі моніторингу, а також проблеми оплати його організації та проведення.

Можна виділити три групи, відмінні за кількістю користувачів і інтенсивності використання результатів моніторингу відповідним користувачем.

Першу групу складають види моніторингу орієнтовані на суспільство в цілому. Метою такого моніторингу може бути, наприклад, формування громадської думки Види моніторингу, результати яких призначені для такого роду дослідження нечисленні. Ознайомлення користувача з результатами моніторингу в цьому випадку здійснюється через засоби масової інформації, в тому числі й електронні. Як правило, оплата такого роду моніторингу проводиться за допомогою системи бюджетного фінансування.

Друга група включає види моніторингу, орієнтованого на фахівців відповідних галузей діяльності. Це, мабуть, найбільш численна група. До неї належить більшість існуючих систем моніторингу. При цьому, самі групи фахівців, для яких призначені результати кожного конкретного моніторингу, можуть бути як досить малі, так і дуже численні.

Третя група включає види моніторингу, користувачами якого є конкретні органи управління, керівники, окремі структури. Засобом поширення інформації, одержуваної в ході такого роду моніторингу, є аналітичні звіти, рекомендації, проекти, які, як правило, не мають широкого розповсюдження.

З деякою часткою умовності можна виділити два типи моніторингу, перший з яких спрямований на реалізацію завдань функціонування, а другий - завдань розвитку. Інакше кажучи, одні системи моніторингу, виконавши свою конкретну задачу, припиняють своє існування, інші можуть існувати необмежено довго. Вони можуть здійснюватися протягом тривалого часу. Причини завершення функціонування тієї чи іншої системи моніторингу можуть бути двоякого роду:

– Сам об'єкт моніторингу може припинити свою діяльність в соціокультурному просторі.

– Об'єкт моніторингу перестає представляти інтерес для конкретних організацій та установ

Якщо проаналізувати характер можливих об'єктів моніторингу можна відзначити, що ними можуть бути як складні соціокультурні об'єкти, так і досить невеликі географічні регіони, де предметом буде виступати система відносин між окремими складовими частинами обраного об’єкту чи регіону.

Можна виділити дві основні особливості об'єктів моніторингу:

Перша - їх динамічність. Всі об'єкти, вивчення або обстеження яких здійснюється із застосуванням моніторингу перебувають у постійній зміні, розвитку.

Друга - їх статичність або скорочення функціонування.

Завдання моніторингу - попередження фактів або явищ, що можуть заважати функціонуванню установ і організацій окремих галузей та регіонів. Тим самим створюється можливість запобігти або мінімізувати наслідки можливого несприятливого розвитку подій.

Динамічність життя конкретного регіону, можливість виникнення змін в процесі функціонування визначають необхідність і доцільність використання моніторингу для дослідження, а також вибір тієї чи іншої конкретної системи моніторингу.

Завдання до розділу:

 прочитайте та складіть схему «Функції моніторингу»

Функції моніторингу.

З огляду на багатобічність використання моніторингу, можна виділити п'ять універсальних функцій моніторингу як дослідження будь-якої сфери діяльності:

Þ Діагностичну

Перша функція пов'язана з аналізом ефективності функціонуванняї сфери діяльності і управління нею і припускає:

– розробку системи регулярного аналізу і контролю динаміки процесів, що спирається на використання сучасних комп'ютерних технологій;

– накопичення, обробку, аналіз інформації;

– виявлення найбільш гострих проблем і причин їх викликають;

– виявлення груп і прошарків, які потребують підтримки;

– забезпечення постійного і послідовного розвитку сфери діяльності та її окремих частин.

Часто ця функція реалізується з опорою на типові методики, що дозволяють швидко і регулярно збирати цікаву управлінців інформацію.

Þ Прогностичну

Прогностична функція пов'язана з науковим передбаченням ходу процесів, перетворенням об'єктів, їх структури, зміною відносин між ними у складі цього процесу, динамічного розвитку. І представляє:

– розробку інноваційних технологій модернізації сфери діяльності, виявлення напрямків вирішення необхідних або термінових питань;

– визначення наслідків прогнозних розробок.

Для цього служби моніторингу використовують різні методи прогнозування. Найбільш часто застосовуються опитування експертів і розробка на їх основі сценарних прогнозів. При цьому суворо дотримуються вимоги підготовки та проведення подібних процедур, оскільки їх точне виконання визначає ефективність експертних методів прогнозування.

Þ Проективну

Проективна функція забезпечує обгрунтоване конструювання галузевих зв'язків і відносин у сфері діяльності та її складових, передує розробці необхідних проектів. Вона припускає:

– конструювання параметрів підсистем або галузей сфери діяльності, як об'єктів проектування:

– проектування суб'єктів соціальних відносин, виходячи з їх місця, ролі та функцій в системі соціальних зв'язків;

– облік у проекті дії поза суб'єктних компонентів як матеріальних, так і духовних.

Þ Планування.

Функція планування передбачає розробку планів розвитку даного ринку діяльності на всіх рівнях структурної організації. Її сутність полягає в науково обгрунтованому визначенні цілей, завдань, показників, заходів та порядку їх реалізації, темпів і термінів їх виконання, розподілу сил і засобів, пов'язана з організаційно-методичним забезпеченням процесу планування, управління і включає в себе:

– підготовку спеціальних документів (рішень, проектів);

– формування організаційних структур, що забезпечують розробку цих документів;

– координацію роботи з формування програм;

– узгодження відпрацьованого проекту;

– оперативний контроль за виконанням заходів, визначених планом;

– регулярний аналіз підсумків.

Þ Просвітницьку

Просвітницька функція передбачає інформування всіх діячів даної сфери діяльності (пасивних і активних), що сприяє своєчасному реформування окремих галузей діяльності, термінову зміну стратегії планування та інше.

Таким чином, моніторинг як складний процес отримання всебічної оцінки і визначення заходів комплексного впливу стає невід’ємною частиною майже кожної окремої сфери діяльності, дає актуальні орієнтири, ставить завдання, терміни досягнення цілей, скоординує зусилля виконавців на основі глибокого вивчення вихідного рівня розвитку об'єкта і використання нормативів. Що фактично гарантує успіх підприємства у майбутньому.

Питання для самоконтролю:

1. Які відмінності та схожості, на Вашу думку, має термін «моніторинг» в окремих галузях застосування?

2. Що на вашу думку означає властивість «ціннісної нейтральності»?

3. Які основні завдання виконує моніторинг?

4. Які загальні принципи проведення моніторингу Ви можете назвати?

5. За якими ознаками проходить класифікація та визначення видів та систем моніторингу?

6. Що на Вашу думку означає словосполучення «способи збору інформації»?

7. Які основні функції виконують системи моніторингу тв у чому їх особливості?

8. Наведіть приклади можливих об‘єктів та предметів моніторингу, які на вашу думку можуть існувати у галузі готельно-ресторанного господарства?

РЕЗЮМЕ

У загальному розумінні моніторинг можна визначити як методику і систему спостережень за станом певного об'єкта або процесу, що дає можливість спостерігати їх у розвитку, оцінювати, оперативно виявляти результати впливу різних зовнішніх факторів та на цій підставі обробки отриманих даних робити прогнози. Важливою умовою функціонування моніторингу як інформаційної технології є глобальний охоплення аудиторії. У зв'язку з цим можна говорити про три групи систем моніторингу, у відповідності з їх орієнтацією на конкретного користувача.

Основна сфера практичного застосування моніторингу - це управління, а точніше інформаційне обслуговування управління в різних областях діяльності. У ряді сфер науково-практичної діяльності моніторинг тільки освоюється. У деяких сферах діяльності освоєння моніторингу знаходиться на завершальному етапі. Такий стан справ дає достатньо унікальну можливість, дослідивши теорію і практику освоєння моніторингу в різних наукових і практичних областях, його сучасний стан, визначити шляхи підвищення ефективності використання моніторингу для реалізації поставлених цілей.

Визначення основних видів, типів, завдань та функцій моніторингу дає можливість вибрати актуальний шлях вирішення необхідних управлінських питань у більшості галузей економічної діяльності та спрогнозувати майбутню ситуацію на світовому ринку послуг та товарів. Що фактично гарантує успіх підприємства у майбутньому.

Практичне заняття №1