Висвітліть історичні етапи розвитку науки про управління

1-й етап - Стародавній (9-7 тис. років до н.е. приблизно до 18 ст.)

Стародавні греки (Платон) приділяли особливу увагу питанням організації та управління виробничими процесами, піклувалися про чітку спеціалізацію працівників. У Сократа дається розуміння управління як особливої сфери людської діяльностті. Він говорив про те, що головним в управлінні є поставити потрібну людину на потрібне місце і домогтися виконання поставлених перед нею завдань.

2-й етап - Індустріальний (1776-1890 рр.)

Переворот у виробничих відносинах пов'язаний з промисловою революцією, що почалася в середині XVIII ст. З промисловою революцією пов'язане виділення трьох рівнів управління: верхнього, середнього і нижнього. На виробництві з'явився майстер. На цьому етапі розвитку управління тільки намітилася тенденція переходу від принципу нагляду за робітниками до принципу організації праці на наукових засадах. Великий внесок у формування науки управління внесли англійські політекономи Вільям Петті, Адам Сміт (проаналізував форми поділу праці і дав характеристику обов'язків державця і держави) і Роберт Оуен (раніше інших він помітив і оцінив роль людського фактору на виробництві; його ідеї гуманізації управління виробництвом, поліпшень умов праці).

3-й етап – Системний (1856 - 1960 рр.)

Наука про управління весь час розвивається. Життя змушувало шукати більш систематизовані підходи до управління. Виникнення великих за масштабом виробництв, забезпечило роботою великі групи людей, а це означало, що власники більше не могли спостерігати за діяльністю всіх робітників. Для цих цілей навчали кращих робітників, щоб вони могли представляти інтереси власників на робочих місцях. Це і були перші менеджери.

4-й етап - Інформаційний (1960 - наш час)

Пізніші теорії управління розроблялися в основному представниками Школи науки управління (кількісна школа - Акофф, Гольдбергер, Клейн). Становлення школи пов'язано з розвитком математики, статистики, інженерних наук і інших суміжних з ними областей знань.

Розкрийте основні теоретичні концепції управління соціального забезпечення.

Що є об'єктом управління соціального забезпечення?

Об’єктом соціального захисту, що розуміється в широкому значенні, - є населення країни. Конкретні властивості і якості даного об’єкта, які підлягають соціальному захисту: - життя людини, зокрема його тривалість, здоров’я (як природжене, так і набуте); - якісні аспекти робочої сили, перш за все фізіологічні; - індивідуальні властивості особи, такі як прагнення до успіху, бажання самореалізації і самовираження, підвищення рівня освіти, оволодіння новими навичками і професіями і т.д.; - особистий добробут, як джерело самореалізації і самовираження; - суспільний добробут, як база для нормального розвитку суспільства в цілому і індивіда зокрема; - властивості трудових ресурсів: здатність виконувати певні види робіт, продуктивність праці, ініціативність і т.ін. Людина може розглядатися, з одного боку, як об’єкт захисту, а іншого – як її суб’єкт.

Назвіть основні методи соціального забезпечення.

Що включають в себе соціальні методи?