Іспанії також належать володіння в Африці: міста Сеута, Мелілья

Друкується за рішенням вченої ради Київського державного лінгвістичного університету (Протокол №11 від 29 червня 1998року)

Київ-КДЛУ-1998

Київськии державний лінгвістичиий університет

 

Навчальний посібник "географія та історія Іспанії" має загально­освітнє значення і забезпечує всебічну підготовку вчителя іноземної мови та закладає основу для подальшого самовдосконалення з географії та історії Іспанії. В зв'язку з цим курс передбачає формування краї­нознавчої компетенції у студентів.

Навчальний посібник сприяє збагаченню і поглибленню знань сту­дентів про минуле і сучасне становище країни, фізичну та еко­номічну географію Іспанії, її природні багатства, державний та адміністративний устрій, культурну спадщину, суспільно-політичні органі­зації країни тощо.

Загальна мета посібника -- ознайомити студентів з життям стародавньої Іспанії, що сприятиме формуванню у них зацікавленості як до самої країни, так і до іспанської мови, яку вони вивчають; головним завданням є систематизація знань студентів з політичних, економічних, історичних та культурних проблем країни. Провідна ідея -- дати розгор­нутий опис історії Іспанії з найдавніших часів до сьогодення. Структура посібника: в першому розділі дається комплексний опис географічного положення країни, її територій та кордонів. 2. Розкриваються природні умови і ресурси Іспанії, характеризуються рельєф, клімат, рослинний і тваринний світ. Також повідомляються дані про населення, мови і діалекти, адміністративне ділення країни, освіту і культуру сучасної Іспанії.

В інших розділах розкриваються найважливіші періоди в історії Іспанії: грецька і фінікійська колонізації, завоювання Піренейського півострова Римом, реконкіста, утворення північних піренейських королівств, об'єднання Іспанії, періоди буржуазних революцій, карлістські війни, епоха першої, другої і третьої загальної кризи капіталізму, від ауторитарної диктатури до буржуазно-демократичного ладу. Враховуючи специфіку педагогічного профілю, в посібнику висвітлюється тема про систему освіти Іспанії, останні реформи в цій

галузі, умови Навчання і життя іспанського суспільства. Ряд тем виносяться на самостійне опрацювання. Після кожного розділу є питання для самоконтролю, вказані теми для самостійного опрацювання і список літератури до теми. В навчальному посібнику практичні цілі поєднуються з виховними, що сприяє формуванню особистості. Навчальний матеріал і трактування його змісту сприяють ідейному та естетичному вихованню студентів і розширенню їхнього світогляду. Автор висловлює подяку доценту Редковській Т.0., доценту Клименченко С.Д. та іншим за надану допомогу при укладанні посібника.

Розділ І. фізико-географічний огляд.

Населення. Економіка та культура Іспанії.

1. Загальні відомості.

Назва "Іспанія", на думку деяких істориків, походить від старо­давніх греків, які називали цю країну Гесперією -- країною вечірньої зірки В II столітті до н.е. в римську епоху увесь Піренейський півострів почав називатися Гіспанією. А ще з кінця VI-початку V століття до н.е., за країною затверджується також назва Іберія, за назвою племен, які населяли півострів -- ібери.

Розташована на Піренейському півострові, занадто висунута на за­хід і південь Європи, Іспанія відрізняється великою відокремленістю і відносною ізольованістю від решти території континенту. Важкодоступні Піренейські гори дуже ускладнюють зовнішні економічні зв'язки Іспанії з іншими країнами Європи. А розташування на стику Європи і Африки -- між Середземним морем і Атлантичним океаном -- впливає на особливості її природи, історії, етнічного складу і економіки. Деякі географи називають Піренейський півострів Малою Африкою.

Іспанія займає більше як 84% території Піренейського півострова і омивається з усіх боків морями: Кадисською затокою і Середземним морем, яке іспанці називають Маре Нострум, на півдні і сході, Атлантичним океаном на заході, а також Біскайською затокою на півно­чі. І лише невеликим перешийком з'єднується з європейським материком. Вздовж цього перешийка тягнеться високий і важкодоступний Піренейський гірський хребет, який кам'яною стіною відокремлює Іспанію від сусідньої Франції. Сухопутні зв'язки між двома країнами і до цього часу в основному підтримуються по вузькій Прибережній смузі з обох кінців перешийка.

Від африканського материка Іспанію відокремлює Гібралтарська протока, ширина якої у найвужчій її частині дорівнює 14 км.

Іспанія служить ніби мостом між Середземним морем і Атлантикою і є важливим перехрестям морських комунікацій, які проходять через Гібралтарську протоку. Це має не лише господарське, але й важливе політичне і стратегічне значення, від берегів Піренейського півострова ідуть найкоротші морські шляхи до країн Північної, Центральної і Південної Америки.

Моря, які омивають Іспанію, відіграють важливу роль не лише для зовнішніх зв'язків, але й для каботажних транспортних перевезень і розвитку риболовства. Багато прибережних районів стали також курортами загальноєвропейського і світового значення.

Іспанію можна назвати країною і атлантичною і середземноморською. Загальна довжина кордонів 3.144 км. Береги країни в основному крутоярі, стрімкі і майже немає зручних природних бухт. Гарні природні бухти є лише на північно-західному узбережжі у Галісії і на окремих ділянках Середземного моря.

Суходольні кордони Іспанії на заході проходять із Португалією, на північному сході -- із Францією і карликовою державою Андоррою, на півдні -- із володінням Англії Гібралтаром. Кордон із Португалією тягнеться на 1.215 км, у тому числі 596 км по гирлах річок Миньйо, Дуеро, Тахо і Гвадіана. А іспано-французький кордон проходить по гребеню Піренейських гір. Його довжина складає 677 км. Загальна довжина суходольних кордонів Іспанії -- 1.892 км.

До складу Іспанії входять Балеарські і Пітіузькі острови у Серед­земному морі та Канарські острови в Атлантичному океані. Загальна площа Іспанії -- 504,7 тис. км.

В адміністративному відношенні Іспанія, поділяється на 50 провінцій: 47 розташовані на материці, а 3 -- на островах. Півострівні провінції входять до складу 15 автономних общин і 2 автономні общини включають острови.

№	Край	Столиця
1.	Галісія	Сантандер- де- Компостела
2.	Астурія	Овьєдо
3.	Кастилія- Леон	Вальядолід
4.	Країна Басків	Віторія (Еускаді)
5.	Наварра	Памплона
6.	Арагон	Сарагоса
7.	Каталонія	Барселона
8.	Естремадура	Мерида
9.	Нова Кастилія	Мадрид
10.	Мурсія	Мурсія
11.	Валенсія	Валенсія
12.	Андалусія	Севілья
13.	Кантабрія	Сантандеї
14.	Кастилія-ла-Манча	Толедо
15.	Ріоха	Логроньш
16.	Балеарські о-ви	Пальма-де Майорка
17.	Канарські острови	Санта-Кру де-Тенеріфе Лас- Пальмас де-Гран-Канарья

 

Іспанії також належать володіння в Африці: міста Сеута, Мелілья.

2. Рельєф Іспанії.

Іспанія -- одна із найвисокогірніших країн Європи. В її рельєфі па­нівну роль відіграють системи гірських хребтів. Низини, які лежать на висоті до 200 м над рівнем моря, займають лише 11% площі країни. Більше 1/3 Іспанії розміщено на висотах, які перевищують 1000 м.

Для Іспанії характерна різка відокремленість природних районів, що відмежовуються один від одного чіткими гірськими рубежами. Виникнення і розвиток історичних країв Іспанії пов'язані частково з природними умовами і кордонами природних районів.

Основною частиною території Іспанії і всього Піренейського півострова є плоскогір'я Месета, або Центральне Кастильське плоскогір'я, дає розташоване на висоті 600 -- 800 м над рівнем моря і займає 60% території всього півострова. Месета -- в південно-західному напрямку поступово знижується до океану. З усіх боків, крім заходу, Месета відокремлена горами від решти районів Іспанії. Гірська система Кордильєра тягнеться на 700 км з північного сходу на південний захід, а потім на захід. Кордильєра складається з декількох гірських хребтів, які ідуть один за одним: Сьєрра-де-Гвадаррама, Сьєрра-де-Гредос, Сьєрра-де-Гато. Центральна Кордильєра має висоту до 2000 -- 2500 м з найвищою точкою Пласа-де-Альмансор у хребті Сьєрра-де-Гредос (2.592м).

Центральна Кордильєра ділить Месету на дві частини -- північну і південну. Північна частина плоскогір'я називається Старою Кастилією і розташована на висоті 700 -- 800 м; південна частина лежить на висоті близько 600 м і називається Ново-Кастильське плоскогір'я. У північній Месетї склалася автономна община Кастилія-Леон, а у південній Месеті автономна община Каетилія-Ла-Манча, які стали ядром іспанської держави. Центральна Кордильєра -- це важкопрохідні гори, які утруднюють зв'язок північної і південної Месет, особливо в зимовий час. На південь від Сьєрра-де-Гвадаррама, в її передгір'ях, на висоті 648 м розташоване місто Мадрид -- одна з "найвищих" столиць Європи.

По північному краю Месета смугою простягаються Кантабрійські гори, які мають висоту до 1500 -- 2500 м (масив Пеньяс-де-Еуропа з головною вершиною Пенья-де-Серредо). Система. Кантабрійських гір утруднює транспортно-економічні зв'язки Центральної Іспанії з Біскайським узбережжям і розвинутими гірничопромисловими районами країни Басків, Астурії та автономної общини Кантабрії. Залізниця, яка з'єднує Мадрид з головним містом Астурії Овьєдо, проходить через важкодоступний перевал Пахарес на висоті 1364 м.

Найбільші гори та їх вершини;

Назва	Гірська система	Висота (в метрі
Муласен	Сьєрра-Невада	3.481
Велета	-	3.470
Піко-де-Ането	Піренеї	3.404
Піко-де-Посетс		3.367
Монте-Пердідо	-	3.352
(Мов-Пердью)
Пеньяс-де-Буропа	Каитабрійські гори	2.665 (2.678)
Пласа-Альмансор	Сьєрра-де-Гредос	2.661 (2.650)
Пеньялара	Сьєрра-де-Гвадаррама	2.406 (2.400)
Монкайо	Іберійські гори	2.315
	Сьєрра-Техеда
	(Бетськігори)	2.135
	Сьєрра-Філабрес
	(Бетські гори)	2.08
Хаваламбре	Сьєрра-Хаваламбре
	(Іберійські гори)	2.02(2.325)
	Сьєрра-Бермеха
	(Бетські гори)	1.959
	Сьєрра-Кантрав'єса
	(Бетські гори)	1.895
	Сьєрра-де-Гвадалупе
	(Толедські гори)	1.736
	Сєрра-де-Гато	1.735
Монсені	Каталонські гори	1.698(1.740)
Муела-де-Сан-Хуан	Серанія-де Куенка
	(Іберійські гори)	1.610
Револьера	Сьєрра-Морена	1.160
ГИко-де-Тейде	Канарські острови	3.730

3. Корисні копалини.