Хіміотерапія у лікуванні раку стравоходу

Хіміотерапія РС є допоміжним методом терапії, хоча при монотерапії 5-фторурацилом, цисплатином і паклитакселом частота досягнення лікувального ефекту (повний + частковий регрес пухлини) досягає 20–30%, що свідчить про чутливість РС до хіміопрепаратів. При використанні платиновмісних схем (цисплатин + 5-фторурацил, цисплатин + паклитаксел, цисплатин + іринотекан) можливе досягнення лікувального ефекту у 44–55% хворих, незалежно від гістологічної форми пухлини (аденокарцинома або плоскоклітинний рак).

Хіміотерапія при раку стравоходу застосовується в наступних випадках:

• з метою підвищення ефективності променевої терапії (радіосенсибілізація);

• з неоадъювантною метою (при операбельному раку перед хірургічним лікуванням);

• з ад'ювантною метою (після радикального хірургічного втручання при місцеворозповсюдженому раку);

• з паліативною метою при місцеворозповсюджених і метастатичних формах.

Основною причиною обмеженого використання хіміотерапії є такі протипоказання як, ослаблений загальний стан і кахексія у значної частини хворих.

Хіміо-променеве лікування хворих на рак стравоходу

У середині 70-х років рядом авторів (I.Wodinsky із cпівавт., 1974) був показаний радіосенсибілізуючий ефект цисплатина, обумовлений взаємодією препаратів платини з ДНК з утворенням поперечних зв'язків. Комбінація цисплатина з променевою терапією викликає інгібірування процесу відновлення сублетальних і потенційно летальних пошкоджень ДНК, викликаних опромінюванням, і тим самим підсилює його ефект.

У 80-і роки з'явилися повідомлення про результати досліджень, в яких застосовувалася неоад’ювантна хіміо-променева терапія разом з цисплатином і 5-фторурацилом. При післяопераційному морфологічному дослідженні у 25–30% хворих не виявляли ознак пухлини. Аналогічні результати отримані в Донецькому протипухлинному центрі при менш токсичній ендолімфатичній хіміотерапії.

В даний час більшість дослідників вважають, що неоад’ювантна хіміо-променева терапія дозволяє:

- підвищити резектабельність;

- не погіршує безпосередні післяопераційні результати;

- дозволяє в більшості випадків ліквідовувати дисфагію і поліпшити якість життя хворих;

- дозволяє понизити в 2–3 рази променеве навантаження необхідне для досягнення регресії пухлини на 50%;

може вважатися за альтернативний метод терапії в групі хворих літнього віку або з важкою супутньою патологією. Тому у ряді країн неоад’ювантна радіохіміотерапія у комбінованому лікуванні раку стравоходу вважається на сьогоднішній день за стандартний метод лікування, не дивлячись на те, що дає ефект не більше ніж у 50% хворих.

У хворих з місцеворозповсюдженими формами раку стравоходу є доцільним комплексне лікування з променевою терапією і 3–5 курсами ад'ювантної поліхіміотерапії препаратами платини, блеоміцином, метотрексатом, циклофосфаном, етопозидом. При поширеному пухлинному процесі поліхіміотерапія, у ряді випадків, дає можливість тимчасово поліпшити якість життя хворих і уникнути симптоматичних операцій, тому її застосування, за відсутності протипоказань, цілком виправдане.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

1. Для якої з цих країн є характерною найбільша захворюваність на рак стравоходу:

a) Російська Федерація

b) Японія

c) Угорщина

d) Китай

e) Україна

2. Слизова оболонка стравоходу представлена:

a) тільки плоским епітелієм

b) плоским з острівцями залозистого епітелію

c) залозистим епітелієм

3. До передракових станів віднесені всі з перерахованих, окрім: