2020-09-26
91
Кармен-Альфанса-Естрелья-Наталена Королева не належить до української еміграції. Не українка за походженням і освітою, вона прийшла в українську літературу, випробувавши свої сили в літературі французькій. Сталося так, що доля зв’язала її з українським письменником Василем Королівом-Старим, який уже в зрілому віці схилив талановиту письменницю до української літератури.
Писати твори почала з 1919 р. Перше її оповідання «Гріх (З пам’ятної книжки)» було надруковано у віденському українському тижневику «Воля» 15 січня 1921 р. за підписом «Н. Ковалівська-Короліва». У середині 30-х – на початку 40-х років виходять книжки Н. Королевої, що принесли їй широке визнання й популярність: збірка легенд «Во дні они» (1935), повісті «1313» (1935), «Без коріння» (1936), «Предок» (1937), «Сон тіні» (1938), збірка оповідань «Інакший світ» (1936), «Легенди старокиївські» (1943).
Королева не могла змиритися із забуттям, що супроводжувало її у 1940 – на початку 1960 рр. Спадщина письменниці не вивчена, частина її творів ще не видана, але й те, що свого часу побачило світ і доступне нині для прочитання, свідчить, що Н. Королева – видатне явище в історії української літератури. Вона внесла в українську прозу нові теми з античного і європейського світу, успішно продовживши традиції Лесі Українки.
|
|
|
Опрацьовуючи історичні та біблійні теми, письменниця свідомо обходила українську історію, але намагалася бодай якимись невидимими гранями пов’язати світ стародавніх Скіфії, Русі й України зі світом античності й середньовіччя. Н. Королева обновила деякі прозові жанри в українській літературі: довела до класичної віртуозності жанр історичної повісті, розкувала жанр літературної легенди.
Вона знайшла в українській літературі свій індивідуальний художній світ, для якого характерний симбіоз східної й західної культур, язичництва й християнства, синтез романського, арабського, грекоримського, візантійського й слов’янського стилів.
Жанрова палітра творів письменниці:
• оповідання («Інакший світ»);
• легенда («Легенди старокиївські»);
• повість («Без коріння», «Предок»);
• словники (чесько-український шкільний словник, французько-український).
У центрі її уваги – людина, її духовний світ. Герої творів – люди непересічні, біблійні, античні й міфологічні постаті, лицарі, винахідники, яких об’єднує жадоба знань, пошук істини, утвердження високих ідеалів загального добра, братерства й любові. За зовнішньою оболонкою світових тем творів Н. Королевої ми повинні побачити саме це, основне, що є наслідком болісних шукань письменниці, виявом її високого благородства, чистоти й шляхетності.
Українські митці-емігранти понесли з собою на чужину частинку України, що стала існувати, як частинка їхніх душ, найболючіша оаза, постійно відкрита рана.
І. Багряний (Іван Павлович Лозов’ягін)
