На стреси повсякденного життя та кризові ситуації особистість реагує двома способами: використовуючи автоматичні механізми психологічного захисту та будуючи свідомі копінг-стратегії (засоби подолання).
Поняття «копінг» походить від англійського «cope» (долати). У вітчизняній психології його перекладають як адаптивну поведінку, опанування складнощів, або психологічне подолання.
На сьогодні в зарубіжній психології існує низка теоретичних підходів до вивчення феномена подолання.
1. Его-орієнтована теорія подолання бере свій початок у психоаналітичній теорії З. Фрейда й роботах А. Фрейд.
2. Відповідно до іншої концепції подолання є відносно стійкими особистісними передумовами (traits), що зумовлюють реакцію людини на той чи інший стресовий чинник.
3. Когнітивно-феноменологічна теорія подолання стресу розроблена Р. Лазарусом і С. Фолкман. Наразі ця теорія є найбільш поширеною. Подолання визначається як динамічний процес, що залежить як від специфіки ситуації, фази зіткнення зі стресовим чинником, так і від когнітивної оцінки стресора самою людиною.
|
|
4. Ресурсний підхід робить акцент на тому, що існує процес «розподілу ресурсів» (commerce of resources), який пояснює той факт, що деяким людям вдається зберігати здоров'я й адаптуватися незважаючи на різні життєві обставини.
Копінг – це свідомі засоби психологічної діяльності й поведінки, що допомагають особистості підтримувати психосоціальну адаптацію в період впливу стресу.
Істотним чинником, що впливає на природу копінг-стратегій, є сімейна система, а також численні її параметри, зокрема типологія прихильності, найбільш типова для конкретної сімейної системи. У число значущих феноменологічних детермінантів, що визначають природу копінг-стратегій, входять енергетичний потенціал і життєвий досвід особистості.
Психологічний захист – система регуляторних механізмів, що слугують усуненню або зведенню до мінімуму негативних, травмуючих особистість переживань, пов'язаних із внутрішніми або зовнішніми конфліктами, станами тривоги або дискомфорту. Згідно з концепцією психологічного захисту З. Фрейда та А. Фрейд, психологічний захист є несвідомим психологічним механізмом, що виникає в процесі мимовільного й довільного навчання.
Ф. Крамер виділяє два основних критерії, що відрізняють копінг-стратегії й захисні механізми:
- усвідомлений / несвідомий характер;
- довільна / мимовільна природа процесів.
Згодом був запропонований ще один критерій: спрямованість на викривлення/перегляд стану. Викривлення означає зміну настанов, викликану неусвідомленим бажанням їх відкинути, і підкоряється меті уникнення негативних емоцій. Перегляд стану – це зміна настанов, викликана усвідомленим бажанням їх відкинути, і підкоряється меті максимально точного віддзеркалення реальності.
|
|
У загальному континуумі психологічної регуляції копінг-стратегії відіграють компенсаторну функцію, а психологічний захист займає останній рівень у системі адаптації – рівень декомпенсації (декомпенсація в психіатрії – різке загострення психопатичних симптомів хвороби, що поєднується з емоційними розладами й має психічну природу).
У відповідності зі сформованими в науці теоретико-практичними уявленнями про долаючу поведінку, можна стверджувати, що психологічний захист та копінг-стратегії входять у єдину адаптаційну систему людини