Сучасні підходи до вивчення копінг-стратегій поведінки індивіда. Копінг і захисні механізми особистості

На стреси повсякденного життя та кризові ситуації особистість реагує двома способами: використовуючи автоматичні механізми психологічного захисту та будуючи свідомі копінг-стратегії (засоби подолання).

Поняття «копінг» походить від англійського «cope» (долати). У вітчизняній психології його перекладають як адаптивну поведінку, опанування складнощів, або психологічне подолання.

На сьогодні в зарубіжній психології існує низка теоретичних підходів до вивчення феномена подолання.

1. Его-орієнтована теорія подолання бере свій початок у психоаналітичній теорії З. Фрейда й роботах А. Фрейд.

2. Відповідно до іншої концепції подолання є відносно стійкими особистісними передумовами (traits), що зумовлюють реакцію людини на той чи інший стресовий чинник.

3. Когнітивно-феноменологічна теорія подолання стресу розроблена Р. Лазарусом і С. Фолкман. Наразі ця теорія є найбільш поширеною. Подолання визначається як динамічний процес, що залежить як від специфіки ситуації, фази зіткнення зі стресовим чинником, так і від когнітивної оцінки стресора самою людиною.

4. Ресурсний підхід робить акцент на тому, що існує процес «розподілу ресурсів» (commerce of resources), який пояснює той факт, що деяким людям вдається зберігати здоров'я й адаптуватися незважаючи на різні життєві обставини.

Копінг – це свідомі засоби психологічної діяльності й поведінки, що допомагають особистості підтримувати психосоціальну адаптацію в період впливу стресу.

Істотним чинником, що впливає на природу копінг-стратегій, є сімейна система, а також численні її параметри, зокрема типологія прихильності, найбільш типова для конкретної сімейної системи. У число значущих феноменологічних детермінантів, що визначають природу копінг-стратегій, входять енергетичний потенціал і життєвий досвід особистості.

Психологічний захист – система регуляторних механізмів, що слугують усуненню або зведенню до мінімуму негативних, травмуючих особистість переживань, пов'язаних із внутрішніми або зовнішніми конфліктами, станами тривоги або дискомфорту. Згідно з концепцією психологічного захисту З. Фрейда та А. Фрейд, психологічний захист є несвідомим психологічним механізмом, що виникає в процесі мимовільного й довільного навчання.

Ф. Крамер виділяє два основних критерії, що відрізняють копінг-стратегії й захисні механізми:

- усвідомлений / несвідомий характер;

- довільна / мимовільна природа процесів.

Згодом був запропонований ще один критерій: спрямованість на викривлення/перегляд стану. Викривлення означає зміну настанов, викликану неусвідомленим бажанням їх відкинути, і підкоряється меті уникнення негативних емоцій. Перегляд стану – це зміна настанов, викликана усвідомленим бажанням їх відкинути, і підкоряється меті максимально точного віддзеркалення реальності.

У загальному континуумі психологічної регуляції копінг-стратегії відіграють компенсаторну функцію, а психологічний захист займає останній рівень у системі адаптації – рівень декомпенсації (декомпенсація в психіатрії – різке загострення психопатичних симптомів хвороби, що поєднується з емоційними розладами й має психічну природу).

У відповідності зі сформованими в науці теоретико-практичними уявленнями про долаючу поведінку, можна стверджувати, що психологічний захист та копінг-стратегії входять у єдину адаптаційну систему людини