Класифікація копінг-поведінки індивіда

У психології розроблені різні класифікації копінг-стратегій:

Так, «Опитувальник засобів копінгу» розроблений Р. Лазарусом і С. Фолькман в 1988 році містить 8 шкал: конфронтація, дистанціювання, самоконтроль, пошук соціальної підтримки, прийняття відповідальності, втеча-уникнення, планування розв’язання проблеми, позитивна переоцінка.

Найбільш відомою є така класифікація базисних стратегій подолання:

1. Орієнтація на ситуацію (проблему)

- Активний вплив на ситуацію

- Догляд або втеча від ситуації

- Пасивне переживання

2. Орієнтація на репрезентацію (прагнення дізнатися ситуацію)

- Пошук інформації про ситуацію

- Витіснення інформації зі свідомості

3. Орієнтація на оцінку

- Переоцінка подій

- Переосмислення подій

- Зміна мети життя

Розглядаючи копінг-стратегії, залежно від модальності, Е. Хайм пропонував виділяти поведінкові, когнітивні й емоційні стратегії. Кожна з них має свій ступінь адаптивних можливостей: адаптивні, відносно адаптивні й неадаптівні копінг-стратегії.

На думку Р. Лазаруса і С. Фолкман, існує 2 модуси психологічного подолання: подолання, спрямоване на розв’язання проблеми (problem-focused) або подолання, орієнтоване на зміну власних установок щодо ситуації (emotion-focused). Проблемно-орієнтований копінг пов'язаний із раціональним аналізом проблеми, побудовою плану вирішення складної ситуації і проявляється в самостійному аналізі того, що сталося, та зверненні за допомогою до інших, у пошуку додаткової інформації тощо. Емоційно-орієнтований модус психологічного подолання стосується емоційного реагування на ситуацію, він не супроводжується конкретними діями.

Відповідно до ресурсного підходу копінг-ресурси класифікують на три основні групи – макросоціальні (макросередовищні), мікросоціальної (мікросередовищні) й особистісні (індивідуально-психологічні).

Макросоціальну групу копінг-ресурсів можна поділити також на два рівні:

По-перше – це рівень організації, системи, що містить соціальні норми, правила, системи соціального захисту, виховання, соціальної, правової та медичного забезпечення;

По-друге – рівень фахівців, до числа яких відносимо психологів, педагогів, медпрацівників, соціальних працівників.

Мікросоціальні ресурси включають насамперед сім'ю, близьких, друзів, колег, тобто соціально-підтримуючу мережу. Соціальна підтримка визначається як обмін ресурсами між різною кількістю людей, принаймні, двома – донором підтримки та її реципієнтом (одержувачем) і є функцією соціальних мереж, що характеризують соціальне середовище особистості.

До особистісних (індивідуально-психологічних копінг-ресурсів) належать соціально-моральні якості (Я-концепція, мотивація, моральна нормативність), емоційно-вольові якості (стресостійкість, вольовий контроль поведінки, локус-контролю, емпатія, здатність надавати та сприймати соціальну підтримку, когнітивні якості (рівень когнітивного розвитку, резерви психічних функцій), типологічні (тип ВНД, сила, врівноваженість, рухливість нервових процесів) і регуляторні якості (рівень професійної підготовленості, знання, вміння, навички, досвід). Р. Лазарус і С. Фолькман вважають базисними такі копінг-ресурси: Я-концепція, локус контролю, емпатія, афіліація й когнітивні ресурси.

Проблема ефективності психологічного подолання в кризових ситуаціях

Ученими сформульовані досить стійкі загальні висновки про ефективність і перевагу різних форм долаючої поведінки. Згідно з дослідженнями зарубіжних авторів, ефективність копінгу можна визначити як результат взаємодії між видом копінгу (наприклад, проблемно-орієнтований vs емоційно-орієнтований) й актуальною, або уявною, контрольованістю ситуації. Отже, проблемно-орієнтований копінг більш ефективний у контрольованих ситуаціях, емоційно-орієнтований – у неконтрольованих.

Загалом, успішність дозволу одиничної складній життєвій ситуації й ефективність використовуваних людиною стратегій оцінюються на основі:

- кінцевого результату взаємодії людини зі скрутною ситуацією;

- суб'єктивної оцінки отриманого результату як достатнього або недостатнього;

- задоволеності людиною результатом докладання зусиль для вирішення труднощі;

В індивідуальному досвіді людини стратегії подолання, що враховують результативність використання емоційних, когнітивних і поведінкових зусиль, складають психологічну компетентність особистості.

Оскільки копінг є усвідомленим внутрішнім механізмом, видається можливим цілеспрямоване формування адаптивних стратегій подолання кризових ситуацій. Актуальною проблемою розробки феномена копінг-поведінки особистості можуть стати програми вдосконалення копінг-стратегій, реалізація яких дозволить запобігти причини дезорганізації поведінки особистості в ситуації подолання життєвих труднощів.

Контрольні питання

1. Що розуміють під копінгом у сучасній психології?

2. У чому відмінність копінг-стратегій і захисних механізмів особистості людини?

3. Які теоретичні підходи покладені в основу розуміння копінг стратегій?

4. Що таке копінг-ресурси особистості?

5. Які види психологічного подолання виділяють Р. Лазарус і С. Фолкман?

6. Які основні проблеми ефективності копінг-стратегій в адаптації особистості до складних життєвих ситуацій?

Лекція 5 ПРОФЕСІЙНІ КРИЗИ ОСОБИСТОСТІ

План

4.1 Основні чинники криз професійного розвитку

4.2 Характеристика криз професійного становлення особистості

4.3 Характеристика криз професійної діяльності особистості