Особливості та правила психологічного дебрифінгу в роботі групи

 

На будь-якому практичному занятті, ученик зазвичай виробляє структуру, що складається з комбінації знань, навичок, суджень і, можливо, настанов. Зворотний зв'язок буде доречний там, де знання й навички можна оцінити як такі, що є вірними або невірними.

Дебрифінг являє собою групове обговорення пережитої екстремальної ситуації, що сприяє розумінню причин, які викликають стрес, й усвідомленню дій, необхідних для усунення цих причин.

Дебрифінг використовується у випадках, коли немає ні правильного, ані неправильного рішення – це стосується думок і суджень, а так само настанов особистості. Саме тому психологічний дебрифінг є ефективним засобом психологічної підтримки й відновлення психічного здоров’я та психологічної рівноваги після перебування в екстремальній ситуації. Вітчизняні фахівці з корекції кризових станів адаптували методику психологічного дебрифінгу, що виправдала себе в роботі з ветеранами в'єтнамської війни і працівниками поліцейських підрозділів США й деяких Європейських країн.

Даний засіб дозволяє вирішувати такі завдання:

- зниження рівня емоційного сприйняття екстремальної ситуації;

- зменшення рівня індивідуальної і групової психологічної напруги;

- регулювання морального і психологічного стану учасників.

Основні особливості дебрифінгу в тому, що

- центр уваги переміщується з конкретного індивіда (як за зворотному зв'язку) на всю групу

- дебрифінг належить до області суджень, під час дебрифінгу не може бути вірних або невірних рішень, отже, учаснику не можуть сказати, що він неправий.

Дебрифінг може проводитись у робочих умовах, після будь-якої конкретної дії індивіда, як у групі, так і індивідуально. Щодо специфічної екстреної допомоги потерпілим, дебрифінг має проводитися якомога раніше, або безпосередньо після перенесеної екстремальної ситуації. Дебрифінг також є корисним для закріплення результатів теоретичних і практичних занять. У такому випадку необхідно обговорення думок учасників із приводу можливостей застосування отриманої інформації та нових умінь.

У процесі дебрифінгу керівник з’ясовує відповідні теми для обговорення, формулює питання й надає групі можливість обговорити й висловити свою точку зору щодо проблеми. Питання для дебрифінгу має бути відкритим, що передбачає не одну визначену відповідь, а кілька можливих точок зору. Завдання дебрифінгу полягає не в перегляді варіантів робочих схем, а в розвитку ідей, що підтримають нове мислення. У такій ситуації саме група та тиск більшості мають основну силу і вплив на настанови учасників.

Для обміну думками в дебрифінгу немає якихось певних засобів або правил. Проте існують ролі або позиції тренера, щодо його проведення в групі: домінуюча роль, роль помічника й позиція висловлює контраргументи.

Коли тренер займає лідируючу позицію, дебрифінг складається із серії відкритих питань, які написані на аркуші ватману або на дошці. Щойно учасники підготують свої відповіді, тренер просить їх висловитися, думки учасників записуються на дошці. Учасники висловлюються по черзі, а всі коментарі проходять через тренера, який сидить на чолі столу. Здебільшого, тренер починає першим, далі висловлюються всі інші учасники.

Здійснюючи роль помічника, тренер починає роботу відкритим питанням та не втручається в подальшу роботу учасників. Члени групи обговорюють питання, що дозволяє їм висловити різні точки зору щодо будь-якої конкретної проблеми. Іноді, якщо наводяться абсолютно протилежні точки зору, дискусія може загострюватися. Якщо вона виходить з-під контролю, або змінює напрям, тренер може коротко узагальнити сказане. Це повертає обговорення в потрібне русло. Утім, у процесі такого заняття виникає проблема активності учасників. Деякі учасники говорять більше, дехто – менше. Тоді тренер може назвати учасника на ім’я й поставити йому конкретне запитання.

Якщо керівник вважає за краще вдаватися до більш «стимулюючої» ролі під час обговорення, він займає позицію висловлення контраргументів. Ще до початку заняття учасникам пояснюють, що керівник спонукає обстоювати їхні власні думки на їхню ж користь. Для ефективної роботи в цьому стилі керівник разом з учасниками мають створити в групі атмосферу довіри й підтримки. У процесі такого обговорення людям набагато складніше висловлюватися, очевидно, що не всі можуть це зробити.

Наприкінці тренер підводить підсумки аргументам, що висловлено. Залежно від змісту, дебрифінг може тривати досить довго і зворушувати безліч проблем. Коротке резюме, висловлене тренером на закінчення, дозволяє узагальнити всі порушені питання й закріпити основні точки зору. Під час неструктурованої форми обговорення багатьом може бракувати конкретного рішення або чогось, що можна прочитати або взяти за основу в майбутньому. Запис питань, що обговорено, на аркуші плакатного паперу, стати в пригоді, далі вони можуть бути роздруковані й роздані учасникам.

У семінарах холотропного дихання, гештальт-групах, групах зустрічей, разлічних тренінгах, заведено форму роботи, що отримала назву «шерінг» (з англ. to share – делиться). Шерінг це навмисно організоване спонтанне обговорення, під час якого всім учасникам групи пропонується поділитися своїми почуттями, а також своїми переживаннями й життєвим досвідом.

Правила проведення шерінгу й первинної обробки групового терапевтичного досвіду:

- членів групи просять говорити за себе й не аналізувати людей що виконували вправи.

- члени групи, які перебували в екстремальній ситуації, під час шерінгу отримують від цього набагато більше, ніж від холодного аналізу чи критики.

- розкриття переживань інших людей дає клієнтам відчуття того, що вони не самотні, і веде до об'єднання.

- інтерпретація та оцінювання відбувається пізніше, коли учасники, що виконували вправи, уже не так вразливі.

Шерінгом починається й закінчується робота тренінгу і групової сесії, отже вирізняється перший, стартовий, цільовий, завершальний, підсумковий шеренг.

на завершення дня обговорюється користь, яку кожен учасник витягнув із даного процесу, що сподобалося й не сподобалося в проведених заняттях, з яким настроєм учасники йдуть із сесії. Під час групового обміну досвідом починається інтеграція досвіду у звичайне життя.

 

Контрольні питання

1. У чому основна змістовне відміну зворотного зв'язку й дебрифінгу?

2. З якою метою застосовується психологічний дебрифінг?

3. Які основні правила подачі зворотного зв'язку від членів групи і керівника?

4. Які основні особливості психологічного дебрифінгу?

5. Які основні ролі керівника під час проведення дебрифінгу?