Чергування голосних фонем

Чергування фонем. Історична основа чергувань

Поняття морфонології як галузі мовознавства

МОРФОНОЛОГІЯ

Поняття морфонології як галузі мовознавства.

Чергування фонем. Історична основа чергувань.

Чергування голосних фонем.

Чергування приголосних фонем.

Література

Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1986.

Єрмоленко С.Я. та ін. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001.

Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К.: Вища шк., 2001.

Сучасна українська літературна мова / За ред. О.Д.Пономарева. – К.: Либідь, 2001.

Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч. посібник. – К.: Літера, 2000.

Морфонологія є проміжною між фонетикою та морфологією дисципліною, яка вичає історичні чергування фонем у морфемах і словах. Найменшою значеннєвою одиницею морфонології є морф. Морфи - це варіанти однієї морфеми, які зустрічаються в різних граматичних позиціях і розрізняються між собою фонемним складом (смуг а, смуж ка, у смуз і).

Чергування фонем - це заміна однієї фонеми іншою, сполукою фонем або фонемним нулем. Історичними називаютьсяя такі звукові чергування, виникнення яких зумовлене причинами, відсутніми в сучасній мові. Переважна більшість чергувань голосних сучасної української мови належить до історичних. Найважливіші з них:

– чергування о - а (г о нити - г а няти);

– чергування е - і (л е тіти - л і тати);

– чергування о, е, и - 0 звука (г о нити - гн ати, д е ру - др ати, поч и нати - по чн у).

Історичні чергування не випливають із живої взаємодії мід фонемами у мовленні. Відмінність між фонетичними (живими) та історичними чергуваннями полягає ще й у тому, що фонетичні не позначаються на письмі, а історичні мають виразний орфографічний характер.

До найдавніших чергувань голосних належать:

– чергування / о /, / е / з / і /;

– чергування / е /, / о / після шиплячих та / й /;

– чергування / и / з / о / та / е / у сполученнях / ри /, / ли / – / ро /, / ло / та / ре /, / ле / (після сонантів);

– чергування / о /, / е / з нулем фонеми.

а) чергування /о/, /е/ з /і/:

Властиве лише українській мові. Найбільше поширене в корені (ст і л - ст о ли, ос і нь - вос е ни). / о /, / е / вживаються у відкритому складі та змінюються на / і / у закритому. Виключеннями є такі випадки:

– у звукосполученнях / оро /, / оло /, / ере /, / еле /: м оро з, м оло т, б ере г, ш еле ст;

– у звукосполученнях / ор /, / ов /, / ер / між приголосними в корені слова: м ор ква, в ов к, ве рхній;

– у словах, при зміні яких / о /, / е / випадають: став о к (ста вк а), д е нь (дн я);

– у суфіксах –очк-, -ечк-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-: сон е чко, гіл о чка, дол е нька, голуб о нька, Дорош е нко, буйнес е нько;

– у наголошених частинах слова воз, вод, нос, роб, ход: медон о сний, хлібор о б, водов о з;

– у префіксі - воз та суфіксі - тель: воз величити, мисли тель;

– у ряді слів книжного походження і похідних від них: зак о н, нар о д, сл о вник, прап о р, вир о к;

– у словах іншомовного походження: ч е к, піл о т та ін.

б) чергування /е/, /о/ після шиплячих та /й/;

Серед даних слів можна виділити три групи:

Слова, які вживаються лише з / е / після шиплячих та / й / у таких випадках:

перед наступним м’яким приголосним (ч е сть, щ е ня, ш е ляг);

перед складом з голосними / і /, / е / (щ е міти, ж е ніть, ш е стеро, оч е рет);

перед складом з голосним / и /, якому в російській мові відповідає / и / (пшен и ця, жен и ти, єд и ний);

за традицією (ч е рговий, коч е рга, щ е знути, ч е пурний).

Слова, які завжди вживаються з /о/ після шиплячих та /й/:

перед твердим приголосним (ж о вч, ш о вк);

перед складом з голосним / а /, / о /, / у / (щ о ка, ч о му, ч о го, й о го, й о му, ніч о го, ж о лудь);

перед складом з / и /, якому в російській мові відповідає / ы / (ч о тири).

Слова, у яких відбувається чергування / е / з / о / після шиплячих: ш е стеро - ш о стий, ж е нити - ж о натий, веч е ря - звеч о ра, пш е ниця - пш о но.

в) чергування /и/ з /о/ та /е/ у сполученнях /ри/, /ли/ – /ро/, /ло/ та /ре/, /ле/ (після сонантів):

відбувається в таких словах: чорнобр и вий - (чорні) бр о ви, др и жати - др о ж, кр и вавий - кр о в, гл и тати - гл о тка, бр и ніти - бр е нькіт.

г) чергування /о/, /е/ з нулем фонеми:

відбувається в корені слів (с о н - сн у, д е нь - дн я), а також в іменникових суфіксах (він о к - ві нк а, хлоп е ць - хло п ця). Відбувається також у словах на зразок вог о нь – во гн ю, со сн а – сос о н, сес тр а – сест е р, пі сн я – піс е нь. Дане чергування є порівняно новим.