Дрібна культова пластика Русі

 Окремий розділ скульптури княжої доби становить дрібна металева і кам'яна пластика. Такі невеликі за формами шедеври середньовічного мистецтва засвідчують популярність художньої культури серед населення. Твори здебільшого є копіями існуючих у храмах Київської Русі шедеврів настінного чи станкового живопису, які переважно втрачені. Дрібні ікони становлять іноді єдині іконографічні зразки, що зберегли для нас уявлення про іконографічні процеси в скульптурі княжої доби. Поширювалися сюжети Євангелія, образи Христа, Богородиці та ін.                                

   Серед нагрудних іконок поширені мотиви Розп'яття, Богородиці Одігітрії, Богородиці Замилування, Богородиці Знамення, Ісуса Христа Пантократора, Іоанна Богослова, святих Костянтина і Олени, Бориса та Гліба, із сюжетних сцен — сцени Благовіщення, сходження в пекло, оплакування, Гріб Господній.

Символіка нагрудних іконок мала переважно характер оберегів, які охороняли власника від різних негараздів та захворювань. Оригінальним зразком нагрудної іконки є знайдений у Переяславі-Хмельницькому двосторонній стеатитовий медальйон із зображенням святих Козьми та Дем'яна.

   Окрему групу пам'яток ХІІ-ХШ ст. становлять срібні браслети традиційного язичницького культу, що дістав християнську назву Ніч на Івана Купала. Існує кілька таких предметів у різному стані збереження. їх тематика символічно-геральдична, однак відомі також фігуративні сюжети, пов'язані із розважальними ритуалами купальських ночей, простежуються і міфологічні сюжети.

  Галицькі керамічні плитки з рельєфними зображеннями. Керамічні плитки, якими зазвичай прикрашали підлоги давніх храмів Русі XI—XIII ст. (переважно Галичини і Буковини), були покриті поливою і суцільно декоровані невисоким рельєфом.

 За характерними особливостями розрізняють два види плиток. До першого можна віднести плитки, де відсутня рамка, що обрамлює декоративне зображення. Плитки другого виду вдвічі товстіші від перших, більші за розміром і не покриті поливою, форматом близькі до квадрата.

На відміну від плиток першого виду, їх декоративні зображення закомпоновані у крузі (круг часто подвійний). Кути плиток заповнені орнаментальними мотивами, що становить логічний перехід до прямокутної форми.

Знайдені у Галичі рельєфні плитки становлять унікальне, локальне, характерне тільки для цього регіону явище, вони знайшли практичне застосування у декількох столичних будівлях і як рідкісні винятки проникали в інші міста Галицько-Волинського князівства, ймовірно, також у Василів чи Володимир-Волинський.

Відомою пам'яткою мистецтва княжої доби є срібна чаша із Чернігова, на дні якої розміщена епічна двофігурна сцена "Давид і Мелодія" (XII ст.). Давид і персоніфікована в образі дівчини Мелодія оточені тваринами і птахами, які застигли, вслухаючись у звуки Давидової арфи.