Скульптура Київської Русі

У християнських новозбудованих храмах об'ємна скульптура стала небажаним явищем. Допускалося лише мистецтво плоского рельєфу. Воно набуло широкого розвитку і стало єдиним видом скульптури у храмах упродовж кількох століть.

Унікальною пам’яткою скульптури є саркофаг Ярослава Мудрого (Х-ХІ ст.,який зберігається у Київському Софійському соборі) з білого мармуру, вкритий чудовим рослинним орнаментом з християнською символікою. Центральний мотив саркофагу – це три хрести із різноманітною символікою, що втілюють образ Св.Трійці, основного об’єкта новоприйнятого християнства. Численні скульптурні мармурові елементи прикрашали Десятинну церкву - одну із величних храмів княжої України-Руси. Значну кількість рельєфних орнаментальних прикрас має собор Софії Київської.

Саркофаг Ярослава Мудрого — єдина прекрасно збережена пам'ятка Русі XI ст., де орнаментальне оформлення наповнене символічною емблематикою. Цікавий факт наявності символів держави відповідно до тих, що застосовувались ще в язичницьких культах (солярний знак, водоймища, дерево життя, рослини, птахи тощо). Ці символи були зрозумілими особливо в умовах характерного для тієї епохи "двовір'я".

Більше відомостей маємо про скульптурні пам'ятки собору Софії Київської. Тут збережена велика серія орнаментованих шиферних плит на парапетах хорів, фрагменти мармурового оздоблення інтер'єру, тобто елементи вівтарної перегородки та ін. Шиферні орнаментальні плити виконані за такою самою технікою, як збережений шиферний саркофаг із Десятинної церкви і пластика мармурових саркофагів з усіх соборів княжого Києва.

   Весь цикл шиферних плит парапетів хорів Софії Київської заповнений орнаментальною знаковістю зі загальнолюдською або космічною символікою: теми народження та смерті, дня і ночі; основні природні стихії {вогонь, повітря, вода, земля).

   Відомими рельєфними плитами є також «михайлівські плити». До них належать плита із зображенням вершника, яка стилістично датується другою половиною ХІ-першою половиною XII ст., та дві інші "михайлівські плити" із парними зображеннями святих вершників.

    У XII ст. скульптура княжої доби переживає певну метаморфозу, з'являються сюжетні зображення фігур людей, тварин, фантастичних полімофічних бестіяріїв (зображень фантастичних тварин) та ін.

   Унікальний комплекс становлять два рельєфи з Києво-Печерської лаври. Один зображає боротьбу героя з левом, інший — жінку або чоловіка, які сидять на колісниці, запряженій парою левів. Більшість дослідників вважає, що композиції відображають сюжети античної міфології — боротьбу Геракла із левом і Діоніса на колісниці. Античні мотиви часто зустрічаються в декоративному мистецтві княжої доби: грифони, кентаври, дракони, Александр Македонський на колісниці тощо.