Література:
1. Авер’янов В. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування// Право України.- 1998. - №8
2. Административное право зарубежных стран.- М., 1996
3. Административное право / Под ред. Ю. М. Козлова, Л. Л. Попова. – М., 1999
4. Адміністративне право України / За ред. проф. Ю. П. Биттяка. – Х., 2000
5. Бахрах Д. Н. Административное право: Учеб. для вузов. – М., 1997
6. Бельский К. С. О предмете и системе науки административного права // Государство и право. – 1998. - №10. – С. 1826
7. Биттяк Ю. П., Зуй В. В. Административное право Украины (общая часть). – Х., 1999
8. Васильев А. С. Административное право Украины (общая часть): Учеб. пособие. – Х., 2001
9. Гончарук С. Т. Суб’єкти адміністративного права. – К., 1998
10. Гончарук С. Т. Адміністративне право України. – К., 2000
11. Кампо В. М., Нижник Н. Р., Шльоер Б. П. Становлення нового адміністративного права України. – К., 2000
12. Колпаков В. К. Административное право Украины. – К., 1999
13. Коментар до Конституцій України. – К., 1996
14. Марчук Е., Селиванов А. Какой быть административной реформе // Голос Украины. – 1997. – 18 нояб.
15. Овсянко Д. М. Административное право. – М., 1997
16. Сорокин В. Д. Метод правового регулирования. – М., 1976
17. Старилов Ю. М. О сущности и новой системе административного права: некоторые итоги дискуссии // Государство и право. – 2000. - №5. – С. 1221
18. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса. – М., 1998
19. Юсупов В. А. Теория административного права. – М., 1985
Методичні рекомендації з виконання:
Розкриваючи сутність першого питання, ми акцентуємо увагу на тому, що адміністративне право є профілюючою (базовою) галуззю публічного права. Ця галузь права (сукупність правових норм), що регулюють суспільні відносини управлінського характеру, які складаються у сфері виконавчої та розпорядчої діяльності органів виконавчої влади, внутрішньоорганізаційній діяльності інших державних органів, а також у процесі здійснення не державними інституціями.
У другому питанні визначаємо, що предметом адміністративного права є сукупність суспільних відносин, переважно управлінського характеру, що складається у процесі організації та функціонування органів виконавчої влади органів виконавчої влади та у зв’язку із внутрішньо – організаційною діяльністю інших державних органів, органів місцевого самоврядування, здійсненням недержавними організаціями делегованих їм владних повноважень і функцій та у процесі адміністративно – юрисдикційної діяльності.
Даємо розкриття поняття метода правового регулювання як сукупності засобів (прийомів та способів) впливу на волю і поведінку учасників суспільних правових відносин. Зосереджуємо увагу на двох основних методах, які виокремлюють в теорії права це – імперативний та диспозитивний. Зупиняємось на характеристиці ознак адміністративного – правового методу.
Третє питання розпочинаємо визначенням системи адміністративного права, яка є об’єктивно зумовленою внутрішньою будовою галузі, яка відображає розміщення норм, інститутів і підгалузей адміністративного права. Характеризуємо загальну і особливу частину адміністративного права. Виділяємо також правові інститути, які регулюють однорідні суспільні відносини (Наприклад, інститути державної служби, адміністративної відповідальності, місцевого самоврядування, адміністративної відповідальності, місцевого самоврядування, адміністративної юстиції та інші).