Види біржових угод

У законодавстві України виділяється кілька видів угод, що укладаються на товарній біржі. Так, Закон визначає три основних види таких біржових угод: куііівля-продаж, поставка й обмін. У цьому випадку законодавець обмежує види угод, що укладають на товарній біржі, грунтуючись на загальних підходах, характерних для класифікації по-забіржових угод. Однак такий розподіл ие дозволяє в до­статньому ступені відбити специфіку різних видів біржових угод, що укладаються на товарній біржі. Традиційно в прак­тиці біржової торгівлі класифікація видів біржових угод пе­редбачає виділення таких видів як: спотові, форвардні,

ф'ючерсні й оііціонні угоди. На це вказує іі лої піл її................... їх

країн (США, Великобританія, Німеччина, Росія. Азербайд­жан, Вірменія, Білорусія й ін.).

У певній мірі нили біржових угод, передбачені Законом, конкретизовані в інших норма іиино правових актах, що рег­ламентують укладання угод на товарній біржі. Так, у пункті 6.2. Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією передбачено, що під час біржових торгів можуть бути укладені угоди, які пов'язані з:

—негайною (віл 1 до 39 днів) вза< мною передачею прав й обов'язків відносно до реальної сільськогосподарської продукції (спотова угода);

— відстроченою (від ЗО до 360 днів) взаємною передачею
прав іі обов'язків щодо реальної сільськогосподарсь
кої продукції (форвардна угода);

— взаємною передачею прав й обов'язків щодо стандарт­
ного контракту (ф'ючерсна угода)

— поступкою прав на майбутню передачу придбання
прав й обов'язків щодо реального товару або стандарт­
ного контракту (опціонна угода).

Із цієї норми греба зазначити, що основними критеріями класифікації біржових угод є строк виконання зобов'язань і предмет договору. При цьому, визначаючи чотири основних різновиди біржових угод, Типові правила встановлюють. ЩО зазначений перелік не є вичерпним. Інші види угод можуть бу­ти введені товарною біржею, за умови одержання згоди Міністерства аграрної політики України

Зазначені визначення форвардний, ф'ючерсний й опцюнниіі договори як різновиду біржових угод деякою мірою відрізняються від понять, закріплених в інших норма-гивно-правових актах. Так, у Законі України "Про оподатку­вання прибутку підприємств" форвардний, ф'ючерсний й опцюнний договори поєднуються загальним поняттям «дери-вативи», під якими розуміються стандартні документи, які пе­редбачають право й/або зобов'язання придбати або продавані цінні папери, матеріальні й нематеріальні активи на певних умовах у майбутньому. Крім цього цей Закон уводить на­ступні поняття:

Форвардний контракт — стандартний документ, що засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папе­ри, товари або кошти в певний час і на певних умовах у май­бутньому, з фіксацією піни такого продажу під час укладання такого контракту.

При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання винятково при наяв­ності згоди іншої сторони контракту або у випадках передба­чених законодавством.

--------------------------------------------------------------------------------------------- 137

Біржове п і к hid

Розділ ^г). Віржош угоди

Претензії щодо невиконання або неналежного виконан­ня форвардного контракту можуть пред'являтися винятково емітенту такого форвардного контракту.

Продавець форвардного контракту не може передавати (продавати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту маї право без узгод­ження а іншою стороною, у будь-який момент до закінчення терміну дії (ліквідації) контракту продати такий контракт будь-якій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.

Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, що засвідчує зобов'язання продати (купити) цінні папери, товари або кошти в певний час і на псиних умовах у майбутньому а фіксації к) ціни па момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту мас право відмовитися від його виконання винятково при наяв­ності згоди іншої сторони контракту або у випадках передба­чених законодавством.

Покупець ф'ючерсного кон і ракту має право продати та­кий контракт протягом строку його дії іншим особам без узго­дження умов такого продажу із продавцем контракту.

Огщіон — стандартний документ, що засвідчує право придбати (продані) цінні манери (товари, кошти) на певних умовах у майбутньому а фіксацією ціни на час укладання тако­го опціону або на час придбання u рішенням сторін контракту.

Перший продавець опціону (емітент) має безумовне й безвідкличне зобов'язання із продажу товарів на умовах укла­деного опционного контакту.

Любий покупець опціону має право відмовитися в будь-який момент кіл придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).

Претензії щодо пси.і южного виконання або невиконан­ня зобов'язань ОПЦІОННОГО контракту можуть пред'являтися винятково емітенту опціону.

П8 --------------------------------------------------------------------------------------------

Оиціоп може бути проданий без обмежень іншим осо­бам протягом строку його дії.

Таким чином, у законодавстві щодо тих самих видів біржових угод, що укладаються на товарній біржі, застосову­ються різні визначення, що приводить до певних протиріч на практиці при укладанні біржових угод, що належать до одного виду. Так, зокрема, визначення ф'ючерсного контракту в За­коні України «Про оподаткування прибутку підприємств* і Положенні про вимоги до стандартної (типової) формі дери* вати вів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р..\° 632.) між собою не погоджені. Якщо в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» ф'ючерсний контракт передбачає фіксацію ціни на момент ви­конання зобов'язань сторонами контракту, то в Положенні ціна ф'ючерсного контракту повинна фіксуватися на момені укладання зобов'язань сторонами контракту.

Такий підхід законодавця одержав досить критичні оцінки в науковій літературі. У своїх роботах О. Сохацька вказує, цю насправді ф'ючерси мають свої специфічні риси, які, на наш по­гляд, не відбиті в повному обсязі в нормах зазначеного закону. Крім цього варто підкреслити, що увага законодавця фіксується лише на зовнішній формі договору — документі, що недостатньо для розуміння специфіки кожного із зазначених договорів. На наш погляд, такий підхід представляється не зовсім коректним, оскільки приводить до звуження понять різних видів договорів, що укладають на товарній біржі» 112, с 65].

Як видно, вирішенням проблеми могло б стати введення па рівні Закону відповідно] класифікації основних видів біржових угод і закріпленням понять спотові, форвардні,

ф'ючерсні й опціонні угоди.

При цьому становить інтерес класифікація біржових угод у законодавстві інших країн і у науковій літературі. Так, наприклад, Закон Російської Федерації «Про біржі іі біржову торгівлю» у ст. З закріплю наступні ішли біржових угод, що укладаються на товарній біржі:

Біржове право

а) куиівля-продаж реального товару, у тому числі угоди
і негайною передачею або поставкою товару або:і передачею
документ), що підтверджують право власності на нього;

б) форвардні угоди — угоди кунівлі-продажу товару з
відстроченим строком його поставки;

в) ф'ючерсні угоди — угоди куиівлі-нродажу стандарт­
них контрактів;

і) опціонні угоди — угоди купівлі-продажу прав на май­бутню купівлю або продаж за встановленою ціною товарів або контрактів на поставку товарів.

Як показує порівняльний аналіз, пріоритетним кри-терігм у цьому випадку є предмет договору й строк виконання. У науковій літературі щодо договорів, що укладаються на то­варній біржі, у багатьох випадках також використовується ди­хотомія, що опирається як на строк виконання угоди так й предмет угоди. Так, B.C. Щербина, відповідно до зазначеного критерію, виділяє два види біржових угод: а) угоди з негайним виконанням («угоди на реальний товар» або «касові опе­рації»); б) термінові угоди (4, с 333).

О. Догтярьова й О. Кандинская, займаючи аналогічну позицію, підкреслюють, що в процесі розвитку біржової торгівлі склалися два види біржових операцій: угоди на ре­альний товар з негайною поставкою й угоди на реальний то­вар з поставкою в майбутньому. До перших автори підносять спотові угоди, а до других — форвардні й ф'ючерсні угоди [13. с 76).

О.М. Сохацька вказує на те, що біржові контракти діляться на контракти з реальними активами й зобов'язання­ми поставки й правами на ці активи, які називаються похідни­ми Інструментами (ф'ючерсами іі опціонами). Біржові кон­тракти з реальними активами (товарами, фінансовими Інстру­ментами) у свою чергу діляться на дві гругти:

1) контракти на купівлю-продаж реальних активів з не­гайною поставкою, які в закордонній практиці називаються спотові (spot) або касовими (cash);

Нозди 5. Біржові угш)и

2) контракти на купівлю-нродаж реальних активів з по­ставкою в строки зазначені в контракті за цінами, погодженим на момент укладання угоди. Ці коні рак і и прийнятий назива­ти форвардними (forward) 112, с. 58).

Розглядаючи види біржових угод, В. Масленников шдкрег ікк. що на біржах укладаються біржові угоди по двох основних категоріях: угоди з наявним товаром і термінові уго­ди. Автор пропонує класифікувати біржові угоди залежно від мети. Відповідно, спотові угоди мають на меті купівлю реаль­ного товару, олціон і ф'ючерси використовуються для хеджу- вання (страхування) і спекуляції. Також автором виділяються арбітражні угоди, які відбуваються з метою одержання при бутку за рахунок різниці в котируваннях на біржах різних країн 114, с 43].

Б.П. Дмитрук виділяє угоди з реальним товаром й угоди із правами на товар. При цьому до угод з реальним товаром, на думку автора, належать угоди а іерміновою поставкою реаль­ного товару, (|юрвардкі угоди (з відстроченим строком постав­ки), бартерні угоди, угоди з умовою, угоди із кредитом. Крім цього ((юрвардні угоди підрозділяються автором на угоди із за­ставою й угоди із премією. Відповідно до угод із правами на товар належать ф'ючерсні іі опціонні угоди [3, с 87).

В.И. Крамаренко пропонує трохи іншу класифікацію, виділяючи три види біржових угод: угоди на реально існуючий товар; ф'ючерсні угоди (термінові, на строк) на товар, що буде виробленні'! і поставлений у майбутньому, у передбаченим контрактом терміном іа ціною періоду поставки; опціонні уго­ди. При цьому щодо угод з реальним товаром автор пропонує кілька критерии розподілу: по строку поставки (спотові іі фор­вардні); .іл умовами ознайомлення 3 товаром (бел попередньо го огляду, на основі попереднього огляду неп і партії або один і ІЗ частин, по стандартах); по формуванню контрактних цін (па основі фіксації ціни, що зложилася в процесі торгів і з наступ­ною фіксаці* іо ціни); по особливих умовах здійснення (бар герні угоди, угоди з умовою, угоди із заставою) [ 15, с. 45|.

Право

Узагальнюючи вищевказані точки Юру, можна ВИДІЛИТИ дві основи] групи біржових угод: угоди на реальний товар і термінові угоди.

О. Штиллих, указуючії на існуюче |м>зходження між ни­ми групами угод, підкреслює, що найпростіші угоди - це уго­ди з розрахунком готінкою, касові, або контактні. На товарній біржі їх називають угодами на наявний товар. Між укладан­ням угоди і її виконанням часто проходить лише мить. ()т гроші, от товар: така зовнішня ознака Таким чином, у наявних угодах дається лише короткий проміжок часу. Тому їх можна назвати також угодами дня на противагу угодам на строк. Під угодами на строк розуміються угоди, між укладенням і вико­нанням яких перебуває значний проміжок часу, так то вико­нання відбувається в певний пізніший, обумовлений у дого­ворі або встановлений звичаєм строк [2, с. 57].

З урахуванням вищевикладеного с необхідним більш до­кладно розглянути характеристику кожної із зазначених груп біржових угод.

Угоди з реальним товаром (спотові й форвардні уго­ди). У цей час саме угоди З реальним говаром становлять до 95 % біржового товарообігу України. При цьому домінують спотові угоди. Так, з 8,5 млн. тонн реалізованих в 2004/2005 маркетинговому році зернових й оліїстих культур по екс- портних і внутрішніх контрактах в Україні 7,1 млн. тонн бу­ло реалізовано по спотових угодах й 1,4 по форвардних уго­дах. По даним Донецького обласного управління статистики за 9 місяців 2004 року біржова торгівля була традиційно представлена спотовими угодами (99.6% обласного біржово­го товарообігу). На умовах форвардних угод було укладено менше 0,1% [ 16). У той же час слід зазначиї н, що \\л сві ювих говарних біржах угоди з реальним товаром становлять усьо­го 2-4 %.

Дана група біржових угод ма< внутрішню кла­сифікацію, що може бути представлена v вигляді наступної таблиці

Придбання або відчуження товару по угодах з реальним товаром передбачає негайне виконання зобов'язань. Звичай­но, негайний строк виконання угод носить досить умовний ха­рактер, тому що реально на товарній біржі виконання зо­бов'язань відбувається протягом строку визначеного біржею. Відповідно до законодавства України, такий ст|юк може ста­новити від 1 до ЗО днів для спотових і від ЗО до 360 днів від дня укладення угоди для форвардних угод. Аналогічний підхід можна Відзначити й у практиці робот закордонних товарних бірж. Так. наприклад, на Санкт-Петербурзькій біржі касовою вважаї іЫ я угода, при якій сірок виконання зобов'язань не пе­ревищу* і і лиш. Центральний банк Російської Федерації встановлю ще більш скорочені строки, вказуючи, що вико­нання касово] операції здійснюється сторонами не пізніше другого робочою дня ПІСЛЯ її укладення.

Конкретні строки встановлюються товарною біржею індивідуально, однак \\.\ світових ринках прийняті, як правило,

It, і

Біржове право

заздалегідь визначені строки виконання. Так, на товарних біржах

('ПІЛ. це З робочих дня після біржових горни, па біржах Велико­британії — 7 робочих ДНІВ, у Японії, ю 15 днів По іакій угоді ю вар може перебувати під час торгів н.і гериторй біржі, на її скла­дах, на складі продавця її бути готовим до відвантаження Кон­кретне місце знаходження товару спричиняються правила торгівлі.

Метою угод з негайним строком поставки, є фізичний перехід товару від проданий до покупця на умовах, передбаче­них у договорі купівлі-продажу.

Угоди з реальним товаром можна укладати на підставі попереднього огляду (за зовнішнім виглядом, за даними біржової або незалежної експертизи) або без попереднього ог­ляду (за зразками, стандартами).

Оплата товару може здійснюватися як у момент передачі товару, так й в інший строк відповідно до домовленості (пере­доплата або оплата після одержання товару).

Біржові угоди з реальним товаром уважаються більш
надійними щодо герм 11 юних угод, оскільки виконання почи­
нається t моменту їхнього укладення, що унеможлив.

біржову гру на зміні цін.

Термінові угоди (ф'ючерсні й оііціоіші угоди). У цей час загальна частка ф'ючерсних й опціонних угод у біржово­му обігу товарних бірж України залиш.п ГЬСЯ нкрпй не.шлч ною. Так, в 2003 році на товарних біржах Донецької області частка укладених ф'ючерсних угод склала 0,3%, а на умовах опціоиу — 0,1% від обласною біржового товарообігу. Відповідно за!) місяців 2004 року така цифра становить усь­ого 0,4% |16|. Аналогічний стан й на інших товарних біржах України.

У той же час у практиці світової біржової торгівлі саме термінові угоди становлять основу біржової торгівлі (98 % біржового товарообігу). Більш того, у ряді країн (США, Вели кобритапія й пі.) законодавчо визначена, що великі виробники й переробники сільськогосподарської продукції зобов'язані

Розділ 5- Біржові угоди

страхувати (хеджувати) свої цінові ризики по 10-15 токарних позиціях u допомогою ф'ючерсних контрактів.

(і.оіодні у сипі ди близько 50 найбільш великих товар них бірж, де укладаються термінові угоди. Серед них самим великим ринком (США. На йот частку доводиться до 60 % усього світового обороту термінового ринку. У цій країні діє дванадцять бірж, що займаються торгівлею ф'ючерсами іі опціопами, у т.ч. п'ять із них розташовані в Пью Порку, моги ри в Чикаго, по одній о Канзас-Сіті, Мінеанаполісі й Філа­дельфії. У Великобританії діє три біржі: Лондонська біржа ме­талі», Міжнародна нафтова біржа й Лондонська біржа ф'ючерсів й опціонів. У Німеччині торгівля ф'ючерсами й опціонами здійснюється в основному на Німецькій біржі нрмінових контрактів. У Японії 95% обороту ф'ючерсів іі оиціонів іірип.ідаі на дні біржі - Токійську міжнародну біржу фінансових ф'ючерсів і Токійську фондову біржу.

Як особливості термінових угод можна вказати: момент визначення ціни й строк виконання контракту. Певною особ­ливістю термінових угод є також те, що договір у більшості ви -падків иикону» гься не реальною ікн і.пікою біржового активу, а взаєморозрахунком між сторонами, тобто договір вико­нується переважно виплатою різниш між договірною ціною й ціною, установленою біржовим котируванням у день виконан­ня зобов'язання. Як підкреслює В. Рясенцев, суть ф'ючерсно- го контракту иодяпи не в реальній поставці (передачі) назва­них у ньому товарів, а в одержанні або сплаті різниці в ринко­вих цінах на момент укладання угоди й виконання контракту. Якщо навіть вихідна (базисна) ціна не була зафіксована, то її легко встановити по біржових котируваннях 117, с. 8|.

Онціони знаходять місце в різних зобов'язаннях, що но- сять назву альтернативних, і застосовуються ие гільки в біржовій торгівлі, але й у різних сферах бізнесу, у тому числі в банківській практиці, оптовій горі івлі Але особливе значення оптом придбав саме в біржовій торгівлі товарами іі цінними паперами. Суть його полягає в тому, що в договорі одній сто-

іо"

Іііржове прано

І'ом)и У Шржоаі угоди

ропі (часто покупцеві) нада гься право (опціон) зажадати по­ставки товару по обговореній курсовій ціні:

— у будь-який день після закінчення певного періоду
(оптом американський);

—у строк виконання договору (опціон європейський)

—або в ці строки заявити про відмову від свого права, гі
звільненням від відшкодування збитків Іншій стороні,
але зі сплатою їй установленої винагороди (премії).

Залежно від того, яка (рорма виконання общмм і ЬСЯ сто­ронами, у науковій літературі пропонуї гься наступна кла­сифікація термінових угод:

розрахункові гермінові угоди - угоди, виконання яких ідпіснюсться винятково шляхом взаєморозрахунків між кон­трагентами. За такими угодами сторона договору зо­бов'язується виплатити різницю між договірною ціною й ко­тирувальною біржовою ціною, сформованою на момент вико­нання договору;

поставні термінові угоди — угоди, виконання яких здійснюється шляхом реальної поставки біржового актину че рез певний строк, установлений біржею, за ціною обумовленої в момент укладання договору. Коло предметів такої угоди вужче, ніж угоди на різницю;

комбіновані термінові угоди — це сполучення двох попе редніх термінових угод. У практиці біржової торгівлі доиус-к.н гься можливість укладання розрахункового ф'ючерсного контракту, по якому сторона може змінити умови поставки іі перетворити розрахунковий ф'ючерсний контракту постав ний і навпаки змінити поставний ф'ючерсний контракт на розрахунковий. Комбінована група термінових угод сполуча в собі елементи касових і гермінових угод

Крім традиційно розподілу біржових угод на дві зазна­чені групи (угоди.і реальним товаром і гермінові угоди) v на уковій літературі пропонуються іі інші критерії класифікації біржових угод. Так, з огляду на те, що при укладенні біржових угод на товарній біржі постійно має місце ризик, Е. Дудорон.і