Біржова горі тім t сьогодні один ю з головній форм оптової торгівлі, про вю свідчать обол и біржових доручень і номенклатура реалізованих біржових цінностей. Сьогодні близь ко ЗО ",, усього світового товарообігу припадай на біржові операції, що у вартісному вираженні ьиновніь близько 5,5 - 4 трлн. доларі» СПІД. Тільки па Лондонськії біржі металів щорічно укладається приблизно И млн. контрактів В 1990 році (аи іьіііпі обсяг угод яа пні біржі склав 600 млрд доларів США |1,г. 33 J. Ще 11.1 почіїііл XX століття О. Штил.іих писан. що ніякий ринок не може зрівнятися з біржею лл і -ііоімн обо ротами. Попит па пропозиція цілої країни зібрані тут на просторі декількох квадратних метрів. Тисячі укладених угод ліквідуються тут v плині однк і двох юдин. У хвилини приймаються рішення щодо мі іьйонів |2, с. 25|.
На жаль, и Украпи біржова горі іп їй дотепер не одер 1.1 достатнього поширення. Так. паприк гад,за даними Донець кого обласною управління статистики частка біржової торі иі.чі в загальному обороті оптових підорні мста Донецької області залишається невисокою Обсяі продажу токарів і послуг через біржі Донецької області в 2004 році склав усього 0,6% від загального обороту оптових ігідярм мств області [3] Такий стая пояс ник гься паї, що біржовий ринок України пе ребувас в стали становлення й вимапи впровадження в првк-гику біржової іормвлі сучасних форм органпанп процесу
ГОрГІВЛІ, РОЗВИТКУ ф'ючерс мої біржової юрив II Й ІН. При ЦІ.О
\і\ важливе значення ма* правова основа біржової торгівлі, вія і гану якої багато в чому залежить розвите і in і форми оптової
горі їй. п
У науковій літературі й законодавстві мають місце різні підмий щодо визначення поняття «біржова торгівля». Так.
(гідно Положення и|М) рече і рації фондових бірж і іорпве її. них інс|юрмаціиних систем і у*\\ іювання їхньої діяльності (затв. рішенням ДКЦ1ІФР від 11 пнлопала 1997 р. № 46) біржова торгівля — це організоване у% 1.1.1.шия циві.іьно-нра-вшіпх мод. им ведуть до «мши права власності Н.1 цінні напери з обов'язковою наявністю и організатора горнилі единою юріїве.'іьноіо залу й правил іорпв.п дли осіб, які маючі, ви- ключне право па укладання цих угод за свій рахунок для іншої особи. Ницикдопедичний довідник «Фінансові ПОСЛУГИ в Україні» місінь нас лупне поняття: «біржові горгівля — укладання цивільно правових угод, що реї і.імєніус гься правила ми и положеннями біржі» |1.с 46]. Пропонується також |м>з глядати біржову іоргшлю як «публічну саклему «.чин-ненця. реестрацО іі ос|и)|)млепня угод» І і. с. 12).
Звсягш на себе увагу га обі гапидв. вю В риних іюрма-іивію правових актах нацюнальноп) вавхивояввсіВВ ВНХОрШ іоіпч іься нрмін «біржова торгівля». У той же час Закон як
і.і.іі,ний нормативно правовий акі не містить визначення біржової торгівлі, викорисіовунічи при цьому в ряді статей герани «біржова торгівля» (ст. ст. З, 4, 13, 17). Аналогічний підхід викорис ганнй іі у ГК України (с і. с г. 280, 281). У той жі
параграф 1 роаділ ЗО ГК України мас начву «біржова горгівля». Це вказуі ч.\ необхідність конкретизації цього поняття, для чого можі• б\ пі мірисіїиіі ден під інших країн.
Як показу* поршня, и.мни аналіз, в одних випадках назва спеціальною нормаї пвно правовою акту містить вказівку и п.ки на гонарні с')іржі (Молдова А «ерЛ.іиджан. Казахстан іі ін.), а в інших випадках назва місі ВТЬ пряму вказівку, як на біржу, гак і на біржону ГОрГІВЛЮ (США, Росія іі ш.). Це оина-час. що в законодавстві інших країн нони і гя і тля врив біржа»
іржова торгівля» ремі ИДВЛЯЬСЯ як сшлыю, так і окремо Так. наприклад, ст. 1 Закону РОСІЙСЬКОЇ Ф< дерани «lli*> РО карні біржі іі біржову торгівлю* передбачає, що на