double arrow

Тема 10. Полiтична елiта в сучаснiй Українi


1. Формування та етапи становлення політичної еліти України.

2. Складові української політичної еліти.

Передумовами формування полiтичної елiти в Українi є складні процеси розвитку політичної системи СРСР і УРСР; особливості відносин у партійно-господарській номенклатурі, особливо характер підпорядкування місцевих органів влади власному керівництву; історичні події, регіональні відмінності, що виникли внаслідок історичного розвитку території сучасної України, традицій українського народу; дисидентський рух та його наслідки для політичного розвитку УРСР; настрої інтелігенції, активна участь представників інтелігенції в політичному процесі; роль покоління "шістдесятників", яке домінувало і при владі, і в опозиції.

Етапи становлення політичної еліти. Вибори як чинник циркуляції еліти.

Вікові генерації сучасної політичної еліти України: генерація "шістдесятників", яку представляють політики-вихідці з колишньої партійної номенклатури, творчої інтелігенції та дисидентського руху; генерація "сімдесятників", посадова кар'єра яких розпочалася наприкінці 70-х – на початку 80-х років і які згодом увійшли до політичної еліти; генерація "вісімдесятників", або політиків, кар'єра яких розпочалася переважно в комсомолі на початку 80-х років, згодом "перебудова" надала їм великі можливості для політичної або економічної діяльності; генерація політиків, які народилися на початку 70-х, почали свою кар'єру переважно в бізнесі наприкінці "перебудови". Молодь ще шукає своє місце в політиці.




Поєднання рис двох різних систем рекрутування (гільдій та антрепренерська). Однією з суттєвих ознак правлячої політичної еліти України є нестача "внутрішніх" резервів для її оновлення. Практично повністю відсутня можливість рекрутування членів правлячої політичної еліти "іззовні", тобто з-за меж керівної її частини, що виявляється в явищах вождизму, клієнталізму, непотизму та трибалізму.


6. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

Тема 1. Класичнi теорiї політичної елiти: Г.Моска, В.Парето, Р.Мiхельс

План

1. Теорія "правлячого класу" Г. Моски.

2. Теорія еліти В. Парето.

3. Концепція еліти Р. Міхельса.

Завдання для самостійної роботи

1. Порівняйте теорії еліт Г. Моски і В. Парето.

2. У чому полягає відмінність між широким і вузьким розумінням еліти за В. Парето?

3. Чому представників італійської школи політичної соціології Г. Моску і В. Парето називають "макіавеллістською школою"?

4. Визначте критерії відбору до правлячого класу (за Г. Москою)?

Першоджерела:

1. Михельс Р. Социология политической партии в условиях демократии // Диалог. – 1990. – № 3. – С. 55-60.



2. Михельс Р. Социология политической партии в условиях демократии // Диалог. – 1990. – № 5. – С. 85.

3. Моска Г. Правлячий клас // Ї . – 2006. – № 45.

Основна література:

1. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери. – Львів, 1997. – 224с.

2. Гаман-Голутвина О. Определение основных понятий элитологии // Полис. – 2000. – № 3. – С. 97-103.

3. Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В.П. Горбатенко; За ред. Ю. Шемшученка. – 2-е вид.,доп., і перероб. – К.:Генеза, 2004. – 736 с.

Додаткова література:

1. Альбертони Э. Моска и теория элитизма// Человек: образ и сущность. – 1992. – №3. Доступне на http://www.ecsocman.edu.ru/db/msg/18570.html

2. Ашин Г. Правящая элита и общество // Свободная мысль. – 1993. – № 7. – С. 58-69.

3. Ашин Г. Современные теории элиты: критический очерк. – М.: Международные отношения, 1985. – 256 с.

4. Данилюк А. Особливості сучасної стратифікації суспільства // Філософська думка. – 1999. – №4. – С. 57-70.

5. Самсонова Т. Концепция "правящего класса" Г. Моски // Социс. – 1994. – № 10. – С. 176-186.

6. Танчер В., Кучеренко О. Ідеї елітизму в контексті демократичної трансформації суспільства // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – № 3. – С. 5-16.







Сейчас читают про: