Поясніть суть процесу керівництва та лідерства

Центральною фігурою в менеджменті будь-якої організації є менеджер-керівник-лідер.

Керівництво — це цілеспрямований вплив особи, що наділена функціями та компетенціями керівника на окрему людину, чи колектив.

Зміст процесу керівництва полягає у виконанні функцій: планування, організацію, мотивацію та контроль.

Отже, в основі керівництва лежать такі категорії менеджменту, як лідерство, вплив та влада.

Лідерство – це здатність формувати колектив і вести його до намічених цілей на з на основі власного авторитету та особистих якостей.

Вплив — це будь-яка поведінка одного індивіда, яка вносить зміни в поведінку іншого індивіда.

Влада — це можливість впливати на поведінку інших людей згідно певних повноважень.

Важливий навик організаційного лідера - вміння розрізняти джерела своєї влади і вміти правильно ними розпоряджатися.

Існує кілька класифікацій видів влади стосовно як до керівництва, так і до лідерства. Так Дж. Френч і Б. Рейвен виділяють наступні п'ять основних форм влади:

Форми влади:

- Влада примусу.

- Законна (адміністративна) влада.

- Влада винагороди.

- Влада ресурсів

- Влада зв'язків.

- Інформаційна влада.

- Експертнавлада.

- Влада прикладу (еталонна).(характеристику див. у пит. 62)

Керівник – формальний лідер.

Лідер – неформальний лідер.

Безлідерні колективи менш ефективні.

Найбільшої ефективності у своїй діяльності досягають ті колективи, де керівник є одночасно й лідером.

Керівник повинен уміти впливати на колектив через його неформальних лідерів, а не протиставляти себе їм і боротися з ними.

Лідер (від англ., дорога, шлях, подорож)-

В настоящеевремя в обыденномязыкеподлидеромпонимается:

а) людина, більше успішна в порівнянні з іншими в який-небудь діяльності;

б) команда, яка набрала більшу кількість перемог або балів;

в) корабель, який очолює групу судів, і т. п.

Сутнісні характеристики лідерства.

1. Лідер - той, хто має послідовників. Саме наявність послідовників відрізняє лідерів від нелідеров. За лідером слідують віддані йому люди. У нелідеров таких немає.

2. Лідерство засноване на авторитеті і неформальному впливі. Авторитет має психологічну природу і формується на основі спільної зацікавленості послідовників в керівнику та їх переконаності в його особливих (як мінімум, необхідних для них) здібностях. Авторитетом може володіти індивід, що не наділений посадовими повноваженнями, але володіє високим ступенем референтности (значущості, еталонності) для оточуючих.