2015-05-14
324
Центральною фігурою в менеджменті будь-якої організації є менеджер-керівник-лідер.
Керівництво — це цілеспрямований вплив особи, що наділена функціями та компетенціями керівника на окрему людину, чи колектив.
Зміст процесу керівництва полягає у виконанні функцій: планування, організацію, мотивацію та контроль.
Отже, в основі керівництва лежать такі категорії менеджменту, як лідерство, вплив та влада.
Лідерство – це здатність формувати колектив і вести його до намічених цілей на з на основі власного авторитету та особистих якостей.
Вплив — це будь-яка поведінка одного індивіда, яка вносить зміни в поведінку іншого індивіда.
Влада — це можливість впливати на поведінку інших людей згідно певних повноважень.
Важливий навик організаційного лідера - вміння розрізняти джерела своєї влади і вміти правильно ними розпоряджатися.
Існує кілька класифікацій видів влади стосовно як до керівництва, так і до лідерства. Так Дж. Френч і Б. Рейвен виділяють наступні п'ять основних форм влади:
Форми влади:
- Влада примусу.
- Законна (адміністративна) влада.
- Влада винагороди.
- Влада ресурсів
- Влада зв'язків.
- Інформаційна влада.
- Експертнавлада.
- Влада прикладу (еталонна).(характеристику див. у пит. 62)
Керівник – формальний лідер.
Лідер – неформальний лідер.
Безлідерні колективи менш ефективні.
Найбільшої ефективності у своїй діяльності досягають ті колективи, де керівник є одночасно й лідером.
Керівник повинен уміти впливати на колектив через його неформальних лідерів, а не протиставляти себе їм і боротися з ними.
Лідер (від англ., дорога, шлях, подорож)-
В настоящеевремя в обыденномязыкеподлидеромпонимается:
а) людина, більше успішна в порівнянні з іншими в який-небудь діяльності;
б) команда, яка набрала більшу кількість перемог або балів;
в) корабель, який очолює групу судів, і т. п.
Сутнісні характеристики лідерства.
1. Лідер - той, хто має послідовників. Саме наявність послідовників відрізняє лідерів від нелідеров. За лідером слідують віддані йому люди. У нелідеров таких немає.
2. Лідерство засноване на авторитеті і неформальному впливі. Авторитет має психологічну природу і формується на основі спільної зацікавленості послідовників в керівнику та їх переконаності в його особливих (як мінімум, необхідних для них) здібностях. Авторитетом може володіти індивід, що не наділений посадовими повноваженнями, але володіє високим ступенем референтности (значущості, еталонності) для оточуючих.
