Вихідні дані для визначення точки беззбитковості по багатопродуктовому виробництву

Показник	Продукт А	Продукт Б
Обсяг продаж, ц
Ціна продажу 1 ц (без податків з продаж), грн
Чистий доход, тис. грн
Змінні витрати: всього, тис. грн
на 1 ц продукції, грн
Постійні витрати, тис. грн

Розв’язання прикладу.

Визначаємо загальний обсяг чистого доходу:

8312 + 2470 = 10782 тис. грн.

Обчислюємо частку продукту А в загальній сумі чистого доходу:

(8312: 10782) х 100 = 77,1 %.

Тоді частка продукту Б в загальній сумі чистого доходу становитиме 22,9 % (100-77,1).

Розподіляємо постійні витрати між окремими видами продукції:

- сума постійних витрат по продукту А:

(1613 х 77,1): 100 = 1244 тис. грн;

- сума постійних витрат по продукту Б:

(1613 х 22,9): 100 або (1613 – 1244) = 369 тис. грн

Визначаємо критичний обсяг виробництва кожного виду продукції у натуральному виразі:

- продукт А: 1244000: (160 – 110) = 24880 ц;

- продукт Б: 369000: (230 – 140) = 4100 ц.

Обчислюємо суму виручки в точці критичного обсягу обох видів продукції:

24880 х 160 + 4100 х 230 = 4924 тис. грн

Отже, обсяг виробництва в точці беззбитковості по обох видах продукції становить 4924 тис. гривень.

Різниця між обсягом виробництва по проекту і критичним обсягом покаже запас міцності проекту. Запас міцності відображає граничну величину можливого зменшення обсягу виробництва без ризику зазнати збитків. Чим нижче точка беззбитковості і чим більший запас міцності, тим вигідніший проект, тим менш він вразливий до зміни виробництва і кон’юнктури ринку.

Точка беззбитковості може бути виражена і рівнем використання проектної потужності у відсотках за допомогою такого виразу:

. (3.11)

Визначений за даними попереднього прикладу рівень використання проектної потужності у точці беззбитковості становить 45,7 % (4924: 1078 х 100), а запас міцності проекту – 54,3 % (100 – 45,7).

Знаходження точки беззбитковості графічним способом покажемо, використовуючи вищенаведені дані.

Послідовність побудови графіку для визначення точки беззбитковості:

- зобразимо на папері графічне поле, нанісши на осі ординат шкалу доходів і витрат (від нуля до 11 млн. грн.), а на осі абсцис – шкалу рівня використання проектної потужності (від нуля до 100 %);

- відшукаємо на осі ординат точку С, що відповідає величині постійних витрат на виробництві обох видів продукції (1613 тис. грн), і проведемо від неї горизонтальну лінію. Поле, нижче цієї лінії, буде зображати постійні витрати за будь-якого обсягу виробництва;

- позначимо на графіку точку А – чистий дохід від продаж (10782 тис. грн) і точку Б – загальна сума виробничих витрат (5715 + 1504 + 1613 = 8832 тис. грн) по проекту, тобто за повного використання проектної потужності;

- сполучимо лініями точку А з початком осей координат, а точку С – з точкою Б. Перша із ліній буде відображувати зміну обсягів виробництва продукції, а друга – зміну виробничих витрат у зв’язку із зміною виробництва. Точка перетину цих ліній (помітимо її літерою Д) визначить точку беззбитковості. Зпроектувавши її положення на осі ординат і абсцис, відшукаємо відповідно величину надходжень від продаж і рівень використання проектної потужності – приблизно 4,9 млн. грн і 46 відсотків.

На графіку бажано позначити лінії постійних витрат, всіх виробничих витрат, чистого доходу від продаж, точку беззбитковості, поля прибуткового і збиткового виробництва. На ньому також можна відмітити (на рис. 3.1 – пунктиром) чистий дохід від продаж, виробничі витрати, рівень використання проектної потужності, що відповідають точці беззбитковості.

Між точкою беззбитковості і окремими факторами існує така залежність:

- чим більші постійні витрати, тим вище точка беззбитковості;

- чим більша різниця між ціною продажу і змінними витратами на одиницю продукції, тим нижче точка беззбитковості.

Звідси логічно випливає, що точка беззбитковості залежить від структури інвестицій, якою можна управляти. Інвестування в основні засоби супроводжується збільшенням величини постійних витрат за рахунок амортизації. Проте зменшення інвестицій в основні засоби не завжди бажане. В окремих випадках воно може призвести до збільшення питомих змінних витрат, бо не сприятиме впровадженню прогресивних технологій виробництва. Тому в процесі розробки проекту слід випробовувати альтернативні варіанти технологій шляхом визначення точки беззбитковості при застосуванні кожної із них.

Слід зазначити, що аналіз точки беззбитковості за наведеним порядком прийнятніший в промисловості, а в сільському господарстві має обмежене застосування. В сільському господарстві точка беззбитковості, з певними умовностями, можлива тоді, коли зменшення обсягів виробництва викликається скороченням площ посіву сільськогосподарських культур чи поголів’я тварин. У такому разу змінні витрати на одиницю продукції можна прийняти постійними. Однак у сільському господарстві, внаслідок негативного впливу кліматичних умов, зменшення обсягів виробництва зумовлюється і зниженням врожайності культур та продуктивності тварин. Останнє в практиці спостерігається навіть при повному дотриманні технології виробництва. Тоді змінні витрати на одиницю продукції будуть зростати. Ця обставина вимагає іншого підходу до визначення точки беззбитковості. У випадку передбачуваних форс-мажорних обставин точка беззбитковості має визначатись за формулою

. (3.12)

Діленням обсягу виробництва продукції в точці беззбитковості () на площу посіву культури чи поголів’я тварин буде встановлено критичний рівень врожайності культури або продуктивності однієї голови. Відношення одержаних показників до відповідних показників по проекту, відобразить індекс критичного рівня врожайності культур, продуктивності тварин.