Склад суб'єктів портфельного інвестування

Цінні папери можуть випускатися для первинного розміщення на ринку, обертатися на ньому, погашатися, виступати об'єктами застави і страхування, бути предметом укладання строкових конт­рактів та об'єктами інших опера­цій. Таким чином, різноманіт­ність цінних паперів та операцій, які з ними проводять, визнача­ють склад учасників ринку цінних паперів, специфіку фу­нкціо­нування й регулювання їхньої діяльності.

Учасники ринку цінних паперів— юридичні й фізичні особи, які здійс­нюють професійну і допоміжну діяльність на цьому рин­ку. В літературі опи­сано різні класифікації учасників ринку цінних паперів. Щоб детальніше з'я­сувати функції й операції суб'єктів, розглянемо деякі з них. О. М. Буреній [9] пропонує об'єднувати всіх учасників у дві групи. До першої групи нале­жать професійні учасники ринку цінних паперів, представлені головним чи­ном ор­ганізаціями, що здійснюють посередницькі й консультаційні по­слуги на ринку, а також виступають у ролі активних гравців на ри­нку цінних папе­рів, ці організації формують інфраструктуру ринку. До другої групи належать учасники, які входять на ринок цінних паперів з метою тимчасового розмі­щення вільних фінансових ре­сурсів. Це юридичні й фізичні особи. М. М. Бродський зазначає, Що на ринку капіталів діють дві основні групи учасни­ків: інвесто­ри та фінансові «реципієнти», тобто всі ті, хто має потребу в інвес­тиційних коштах. Інтереси головних учасників презентують посе­редники [8]. У навчальному посібнику «Рынок ценных бумаг и его финансовые инсти­туты» (за ред. В. С. Торкановського) учасників ринку цінних паперів поділя­ють на такі основні групи: 1) основні учасники ринку (держава, муніципалітети, великі національні та міжнародні компанії); 2) інституційні інвестори, тобто рі­зні фінан­сово-кредитні інститути, що здійснюють операції із цінними папе­рами; 3) індивідуальні інвестори (фізичні особи, а також власники невеликих підпри­ємств венчурного бізнесу); 4) професіонали рин­ку цінних паперів (брокери та дилери) [25].

Ю. М. Лисенков та О. І. Римарчук [15], а також В. А. Мельник [17] практи­чно однаково класифікують суб'єктів ринку цінних па­перів (за функціональними та правовими ознаками). Так, залежно від виконуваних функцій, учасників ринку цінних паперів підрозді­ляють на основних, інфраструктурних учасників та органи регулю­вання ринку. До складу основних учасників належать: емітенти, ін­вес­тори, посередники. Інфраструктурними учасниками вважаються: депозитарії, ре­єстратори, агенти з трансферту, розрахунково-клі­рингові установи, довірчі това­риства, спеціальні фонди страхування акцій, торговці інформацією про ринок цін­них паперів тощо.

У правовій практиці на ринку цінних паперів можуть висту­пати як індиві­дуальні, інституційні учасники, так і органи дер­жавно-правового регулювання.

Індивідуальні учасники (individuals) — це фізичні особи, які від свого імені бе­руть участь у процесі ринкової взаємодії, а також фізичні особи, які презенту­ють інших осіб (бенефіціаріїв). Це мо­жуть бути громадяни цієї держави, інозе­мні громадяни, а також особи без громадянства.

Інституційні учасники (institutions) — це юридичні особи, які не є органами державно-правового регулювання; підприємства, установи, товариства, компа­нії, фонди, корпорації та інші органі­заційно оформлені установи, які діють на підставі своїх статут­них документів та норм права.

Органи державно-правового регулювання— це органи законо­давчої, вико­навчої та судової влади. Окрім законодавчих органів, важливу роль у впорядку­ванні дій основних та інфраструктурних суб'єктів відіграють саморегулівні орга­нізації й спеціальні державні органи регулювання ринку цінних паперів (в Україні ДКЦПФР).

У кожній країні перелік учасників ринку цінних паперів та умови їхньої ді­яльності визначає держава. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державне регу­лювання ринку цінних паперів» учас­никами ринку цінних паперів є еміте­нти, інвестори та особи, що здійснюють професійну діяльність на ринку цін­них паперів.

Емітенти (issuer) — особи, які від власного імені випускають цінні папери й несуть зобов'язання за цими цінними паперами, що випливають з умов випу­ску їх. Емітентами можуть бути юри­дичні особи, уряд, органи місцевої влади, а в окремих випадках — фізичні особи.

Інвестор на ринку цінних паперів (investor) - - фізична або юридична особа, Ідо купує цінні папери від свого імені й за влас­ний рахунок з метою одержання доходу чи збільшення вартості цінних паперів або набуття відповідних прав, що надаються влас­никові цінних паперів.

Професійні учасники — юридичні та фізичні особи, які діють на ринку цін­них паперів винятково на підставі спеціальних до­зволів (ліцензій) і відповідно займаються професійною діяльністю на ринку цінних паперів, зокрема й посе­редницькою діяльністю з випуску та обігу цінних паперів. До видів професій­ної діяльно­сті на фондовому ринку належать: діяльність з управління цін­ними паперами, брокерська та дилерська діяльність, депозитарна діяльність, діяль­ність з ведення реєстру власників іменних цін­них паперів, розрахунково-клі­рингова діяльність, діяльність з ор­ганізації торгівлі на ринку цінних паперів.

5.2. Емітенти на ринку цінних паперів

Емітенти належать до основних учасників ринку цінних паперів. Вони є тими організаціями, що споживають інвестиційні ресурси, використовуючи їх для реа­лізації конкретних інвестиційних проектів.

Найсуттєвішими ознаками класифікації емітентів є:

* види емітентів як форми державно-правового утворення (дер­
жава, органи муніципальної влади, суб'єкти господарювання);

* організаційно-правова форма емітента (юридичні особи, які
можуть випускати всі види цінних паперів, дозволених законо­
давством країни, окрім державних цінних паперів; особи, які за­
ймаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної
особи, як правило, вони випускають векселя і чеки);

» напрями професійної діяльності емітента (промислові й тор­говельні ком­панії; комерційні банки; інвестиційні компанії й ін­вестиційні фонди; страхові компанії, пенсійні фонди та інші ін-ституційні інвестори);

* інвестиційна привабливість емітента;

* політика емітента на ринку цінних паперів (активна, розра­
хована на залучення стратегічних інвесторів, подрібнення капіталу, спрямована на вітчизняний, іноземний капітал тощо);

* національна належність емітента (резиденти, нерезиденти).

Як уже зазначалося, емітентів цінних паперів можна класифі­кувати залежно від інвестиційної привабливості випущених ними цінних паперів.

Емітентами цінних паперів в Україні виступають: Кабінет Мі­ністрів України, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, юридичні особи. Емітент дістає право на випуск цінних паперів від моменту реєстрації випуску цін­них паперів та присвоєння номера реєстрації у ДКЦПФР. Нині найактивнішими емітентами виступають промислові підприємства та комерційні банки. Українсь­кий ринок цінних паперів поки не відіграє суттє­вої ролі у трансформації необхід­ного капіталу від інвесторів до емітентів. З огляду на це у «Програмі розвитку фо­ндового ринку 2001—2005 років» від 13 грудня 2000р. вирізняють такі пріори­те­тні напрями політики стосовно емітентів:

* забезпечення інформаційної прозорості у фінансово-госпо­дарській діяльно­сті емітентів;

*поліпшення корпоративного управління підприємствами-емітентами;

* створення сприятливих умов для виходу емітентів на фон­довий ринок для за­лучення капіталу через спрощення процедури реєстрації випуску цінних паперів;

* запровадження практики надання рейтингових оцінок кор­поративного управ­ління незалежними агенціями;

* посилення ефективності контрольно-ревізійної діяльності ДКЦПФР та право­застосування, розроблення запобіжних заходів стосовно шахрайства й маніпулю­вання на ринку;

* законодавче забезпечення системи андеррайтингу;

* сприяння випуску високоліквідних і довготермінових дер­жавних цінних папе­рів;

* сприяння прозорості й активізації організованого ринку цін­них паперів.