double arrow

Собівартість товару для торговельного підприємства.


Вона включає закупівельну ціну товару та всі витрати обігу, пов’язані з даним товаром, включаючи витрати на транспортування, зберігання товару як на складах, такі в торговельній залі, його підготовку до продажу (при цьому враховуються не тільки грошові, але і часові витрати), оплату необхідних експертиз якості, його перевірку, монтаж, налагодження. Також собівартість може включати рекламу товару, навчання торговельного персоналу, гарантійні ремонти і заміни товару (якщо вони не проводяться за рахунок виробника). Крім того певною мірою враховуються альтернативні витрати фірми, пов’язані з даним товаром (так на товар, який займає значну площу в торговельній залі або найкращі полички стелажів націнка зазвичай буде вища, оскільки вони позбавляють фірму можливості розмістити на цьому місці інші товари). Високою буде націнка і на неходові товари, представлені в продажу для повноти асортименту, оскільки вони на тривалий час іммобілізують кошти фірми, знижуючи оборотність її капіталу, потребують додаткового догляду з боку торговельного персоналу фірми, а після закінчення терміну придатності просто утилізуються, створюючи фірмі прямі збитки. властивостями практично не матиме значення для споживачів, для яких надважливі ці властивості.




Слід зазначити, що ціна постачання товару часто може змінюватись виробником, зокрема при зміні стадії життєвого циклу товару або галузі, або при зміні його собівартості.

Якщо мова йде про збільшення ціни виробником, то в такому випадку ціну буде збільшувати і торговельне підприємство, причому зазвичай більшою мірою, ніж товар подорожчав у виробника. Це викликано не тільки тим, що із зростанням собівартості зростає в абсолютному вимірі і торговельна націнка, але й випереджальним підвищення цін.

Рідкісність товару.

Чим рідкісніше товар, тим вище його ціна. Ціна товару з унікальними властивостями практично неважлива для споживачів, які марять цими властивостями (окрім випадку, коли він займає значну частку в їх бюджеті). Обмежені обсяги виробництва елітних товарів додають їм додаткової престижності. Крім того рідкісний товар має вищу собівартість, ніж масовий, оскільки при його виробництві і реалізації фірма не отримує ефекту від масштабу. Саме тому товари з обмеженим попитом завжди за ціною наближатимуться до споживчої вартості. Монополісти також мають можливість встановити на товар завищену ціну.







Сейчас читают про: