Визначення масової частки речовин, що редукують

Наважку цукру – піску або цукру – рафінаду масою 20г розчиняють у дистильованій воді, кількісно переносять у мірну колбу на 100 мл, доводять дистильованою водою до мітки, ретельно перемішують і фільтрують у суху колбу. З фільтрату піпеткою відмірюють 50мл у конічну колбу місткістю 250-300мл, додають 50мл дистильованої води і відмірюють піпеткою 10мл реактиву Мюллера. Колбу поміщають на 10 хвилин у киплячу лазню так, щоб розчин, що знаходиться в колбі, був на 2-3 см нижче рівня води в лазні. Колба встановлюється в лазні на підставку так, щоб колба не стосувалася дна лазні. Після нагрівання розчин повинний мати голубий або зеленуватий відтінок. У противному випадку досвід повторюють але з меншою кількістю фільтрату (при цьому результати перераховують на 10г цукра). Потім колбу прохолоджують під струменем холодної води до температури 200С; не збовтуючи вмісту додають 5 мл 5н розчину оцтової кислоти і точно відібраний піпеткою надлишок 1/30н розчину йоду (10 або 15 мл). Після цього колбу закривають, а її вміст періодично помішують обертальними рухами протягом 2 хвилин, додають 5мл 0,5% розчину крохмалю, і надлишок йоду відтитровують 1/30н розчином тіосульфату натрію.

Масову частку речовин, що редукують, розраховують за формулою:

, де

V1 – введений обсяг розчину йоду, мл;

V2 – обсяг тіосульфату натрію, витрачений на титрування, мл

P – масова частка речовин, що редукують,

2,5 – експериментальне виправлення на окислювання сахарози й інші погрішності, мл.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: