Розвиток соціально-побутового орієнтування

Успішна соціалізація дітей з важкими порушеннями зору багато в чому забезпечується їхніми вміннями: раціонально використовувати компенсаторі способи сприймання оточуючого світу, отримувати з їх допомогою максимально повні уявлення (дотик, слух, рухово-тактильна, смакова, нюхова і температурна чутливість); умінням самостійно орієнтуватися в просторі; певним запасом уявлень про елементарні соціально-побутові ситуації (у тому числі і про побутову і професійну діяльність дорослих), а також умінням спілкуватися і успішно взаємодіяти з оточенням. Усе це в умовах перебування дошкільнят цієї категорії в спеціальному дошкільному закладі чи навчально-реабілітаційному центрі формується в процесі різних видів їх діяльності – поетапно, з поступовим ускладненням і збільшенням об'єму матеріалу, що вивчається.

У розвитку повноцінної особистості дитини з глибокими порушеннями зору, у формуванні у неї навичок соціально-адаптивної поведінки (тобто такої поведінки, яка дозволить йому бути активною і самостійною в різних життєвих ситуаціях) значну роль відіграють спеціальні корекційні заняття тифлопедагога із соціально-побутовому орієнтування.

Тифлопедагог в процесі реалізації представленого розділу програми з розвитку соціально-побутового орієнтування ставить перед собою наступні цілі:

- допомогти дітям адаптуватися до умов дитячого садка;

- навчити дітей будувати свою поведінку в елементарних життєвих ситуаціях (в повсякденному житті у спілкуванні з однолітками і дорослими) відповідно до загальноприйнятних норм.

- підготувати міцну базу для успішної самостійної діяльності дітей в умовах шкільного навчання.

Для досягнення означених цілей вирішуються наступні завдання:

1. Формування у дітей адекватних уявлень про оточуючий світ на основі використання залишкового зору і збережених аналізаторів

2. Формування уміння впізнавати і називати предмети, які сприймаються, їх властивості, якості.

3. Навчання розуміння і правильного відображення у мовленні сутності подій, що відбуваються, та явищ.

4. Розвиток просторової адаптації (необхідного обсягу просторових уявлень, вмінь і навичок, необхідних для самостійного орієнтування в просторі та взаємодії з оточенням).

5. Реалізація взаємозв'язку змісту спеціальних корекційних занять з соціально-побутового орієнтування із загальноосвітніми заняттями та режимними моментами дошкільного виховання.

Структурно розділ програми з соціально-побутового орієнтування має такі розділи: „Предмети довкілля”, „Праця дорослих”, „На вулиці”, „Дитині про неї саму і суспільство навколо неї”, їх виділення ґрунтується на тому, що саме у цих напрямах дитина з важкими порушеннями зору має найбільші труднощі у формуванні адекватних уявлень, опануванні практичних навичок, орієнтуванні та ін. Ознайомлення дітей з предметами побуту, основними трудовими діями дорослих, широким соціальним простором, засобами та правилами особистої гігієни допоможе подоланню труднощів в оперуванні визначеними поняттями, виконанні практичних дій та соціальному орієнтуванні.

Слід звернути увагу на те, що заняття з соціально-побутового орієнтування мають значний корекційний потенціал для виправлення наявних вторинних відхилень в розвитку. Зумовлено це тим, що саме на заняттях цього виду тифлопедагог активізує усі знання, вміння та навички, сформовані у кожної дитини на спеціальних корекційних заняттях з розвитку сенсорики та з орієнтування в просторі. Дитина має змогу самостійно їх використовувати в різних видах діяльності та ситуаціях. Соціально-побутове орієнтування – діяльність у якій дошкільник з порушеним зором опановує систему прийомів адаптивної поведінки, що забезпечує успішність його соціалізації.