2015-07-14
935
· За формою: наочно – дійове; наочно – образне; абстрактно – логічне.
· За характером завдань: теоретичне; емпіричне.
· За мірою розгорнутості: дискурсивне; інтуїтивне.
· За мірою новизни та оригінальності: репродуктивне (відтворююче), продуктивне (творча)
· За кількістю варіантів розв’язання: дивергентне, конвергентне
Швидкість - здатність висказувати максимальну кількість ідей за одиницю часу.
Гнучкість – здатність висказувати широке розмаїття ідей за одиницю часу.
Оригінальність – здатність породжувати нові нестандартні ідеї.
Точність – здатність вдосконалювати, деталізувати свої ідеї, надавати завершений вигляд.
Продуктивність – результативність мислення.
Самостійність – незалежність власних думок.
Послідовність – логічність мислення.
Критичність – об’єктивна оцінка.
Форми мислення
Поняття – відображення в формі безпосередньої єдності загальних істотних ознак предметів.
Зміст поняття - всі його ознаки які можуть буті виділені в окремі поняття. Обсяг поняття – всі інші поняття, для яких дане поняття служить головною ознакою. Зміст характеризує глибину знань, об’єм – широту знань.
Судження – відображення відношення між предметами та їх ознаками, через ствердження, чи заперечення.
Структура судження
1. S – предмет судження, тобто те, про що говориться в даному судженні.
2. P – знання про ознаки предмета судження, тобто те, що говориться про S судження.
3. Зв’язок між S і P - ствердження чи заперечення.
Види суджень:
1) Загальностверджувальні: “Всі студенти повинні здавати іспити”;
2) Загальнозаперечувальні: “Жодна риба не є теплокровною твариною”;
3) Частковостверджувальні: “Деякі студенти вивчають англійську мову”;
4) Частковозаперечувальні: “Деякі студенти не являються спортсменами”.
Умовивід – виведення нового судження з інших відомих суджень. Це відображення зв’язків між судженнями.
Дедукція – перебіг думки від загального до часткового.
Індукція – від часткового до загального.
