Кінцеві й розділені різниці відіграють особливу роль у теорії інтерполяції. Вони використовуються як для формування нових інтерполяційних формул, так і для оцінки погрішності інтерполяції.
Нехай дана таблиця
значень функції
. Кінцевою різницею першого порядку в точцi xi (позначається символом
), називається вираження
,
другого порядку, позначається
, – вираження
,
k-го порядку, –
. |
Так, наприклад,
,
, 
Розділеною різницею першого порядку в точках
,
, позначається
, називається вираження
,
другого порядку в точках
,
,
, позначається
, – вираження
,
k-го порядку в точках
,
,
, – вираження
.
Так, наприклад,
,
,
.
Одержимо деякі корисні для подальшого співвідношення, пов'язані з розділеними різницями.
Виразимо
через значення функції у вузлових точках. Так, безпосередньо з визначення треба
,
і, після очевидних перетворень,
.
Продовжуючи, далі, по індукції, одержимо
.
Або, для скорочення запису, використовуючи функцію
(2.3),
(2.5) |
Зауваження. Якщо в поміняти місцями значення , то це приведе лише до перестановки відповідних доданкiв правої частини співвідношення (2.5). Отже, розділені різниці є симетричними функціями вузлових точок. |
Так, наприклад
,
і т.д.
Одержимо тепер друге корисне співвідношення.
Виразимо
через розділені різниці. Так, безпосередньо з визначення треба

Додаючи тепер до правої частини
після очевидних перетворень одержимо
.
Міркуючи далі по індукції по m прийдемо до шуканого співвідношення
(2.6) |
Якщо тепер змінити нумерацію точок і позначити
через
,
через
і т.д., то співвідношення (2.6) з урахуванням симетричності розподілених різниць приймає вид
(2.61) |
.
(2.5)
поміняти місцями значення
(2.6)
(2.61) 





