Кінцеві й розділені різниці відіграють особливу роль у теорії інтерполяції. Вони використовуються як для формування нових інтерполяційних формул, так і для оцінки погрішності інтерполяції.
Нехай дана таблиця значень функції . Кінцевою різницею першого порядку в точцi xi (позначається символом ), називається вираження
,
другого порядку, позначається , – вираження
,
k-го порядку, –
. |
Так, наприклад, , ,
Розділеною різницею першого порядку в точках , , позначається , називається вираження
,
другого порядку в точках , , , позначається , – вираження
,
k-го порядку в точках , , , – вираження
.
Так, наприклад,
,
,
.
Одержимо деякі корисні для подальшого співвідношення, пов'язані з розділеними різницями.
Виразимо через значення функції у вузлових точках. Так, безпосередньо з визначення треба
,
і, після очевидних перетворень,
.
Продовжуючи, далі, по індукції, одержимо
.
Або, для скорочення запису, використовуючи функцію (2.3),
(2.5) |
Зауваження. Якщо в поміняти місцями значення , то це приведе лише до перестановки відповідних доданкiв правої частини співвідношення (2.5). Отже, розділені різниці є симетричними функціями вузлових точок. |
Так, наприклад
|
|
,
і т.д.
Одержимо тепер друге корисне співвідношення.
Виразимо через розділені різниці. Так, безпосередньо з визначення треба
Додаючи тепер до правої частини після очевидних перетворень одержимо
.
Міркуючи далі по індукції по m прийдемо до шуканого співвідношення
(2.6) |
Якщо тепер змінити нумерацію точок і позначити через , через і т.д., то співвідношення (2.6) з урахуванням симетричності розподілених різниць приймає вид
(2.61) |