Систематичність, послідовність, поступовість виховних впливів

Принцип стосується як змістового, так і процесуального компонентів процесу виховання, тобто визначає спрямованість, тональність, зміст, логіку й послідовність формування особистості в сучасних умовах, адже ефективність виховного процесу залежить від того, наскільки послідовно здійснюється наступність і безперервність педагогічного впливу на учнів. Рівень розвитку в учнів молодшого, середнього і старшого віку тих чи інших суспільно значимих якостей різний. З віком змінюється і педагогічне керівництво дитячим колективом, що виявляється у наданні йому більшої самостійності в усіх питаннях його життєдіяльності. Саме тому реалізація даного принципу передбачає послідовність, узгодженість, систематичність, планомірність педагогічних впливів, підпорядкованих меті, принципам, завданням, змістові, формам і методам виховної діяльності залежно від віку.

Формування поведінки – процес організований, цілеспрямований, він ґрунтується на постановці перед учнями ряду вимог, причому ці вимоги повинні мати не випадковий, не епізодичний, а систематичний характер.

Принцип систематичності знаходить свій вияв у системі виховних заходів, які застосовуються в певній послідовності і спрямовані на вироблення навичок, звичок, норм загальнолюдської моралі. Власне кажучи, зміст виховання у планах виховної роботи піддається певній систематизації. Головне, щоб хід виховання забезпечував опанування необхідного обсягу духовних знань, формування практичних навичок вихованої поведінки. Отже, тут діє не тільки принцип системності, а й послідовності виховання, порушення якого спричиняє набуття вихованцями уривчастих знань, недовершених навичок і вмінь гідної поведінки.

Психофізіологічну основу даного принципу становить динамічний стереотип, який формується в результаті послідовного здійснення виховних заходів, тренування поведінки.