Інтелектуальний розвиток

Розвиток технологій та розподілення праці призвели сьогодні до вибухоподібного розвитку інформаційних просторів у будь-якій сфері діяльності людини. Нових знань стає так багато, що навіть для досконального вивчення однієї вузьконаправленої частини тієї чи іншої науки людині потрібно витратити десятки років життя. Через те, що математично такий прогрес накопичення інформації може бути описаний тангенціальною функцією у точці наближення до π/2 (тобто нескінченним зростанням при наближенні до точки, де функція перестає існувати) можна зробити висновок, що через деякий час об’єм інформації переросте певний рубіж, вище якого сучасні системи освіти, орієнтовані на накопичення фактів, стануть даремними. Отже, для інтелектуального розвитку особистості важливими будемо вважати такі навички:

1. Концентрація. Важливий навик для саморозвитку людини. Концентрація фокусує нашу увагу на чомусь одному, у багато разів підсилюючи силу мислення і можливості для вирішення задачі, направляючи всі вільні ресурси людської свідомості на вирішення того чи іншого питання. Концентрація - необхідний і важливий елемент у ланцюжку запам’ятовування будь-якої інформації, що впливає на її кількість, що поступить на обробку до мозку. [3; c. 16-22] Математично місце концентрації може бути визначено наступним чином: інформація, що поступає до сприймаючої сторони проходить через фільтри концентрації і пам’яті, кожен з яких може бути виміряний у відсотках, або числом, що менше за одиницю. Математично ця дія буде виражатися множенням кількості інформації на кожну з величин концентрації та пам’яті почергово. Інформація, що залишиться у свідомості людини (така, що може бути проаналізована лівою півкулею мозку (4; 17-26)), залежить від рівня концентрації та пам’яті. Також концентрація впливає і на сам процес розумової діяльності, що буде показано нижче.

2. Пам'ять. Пам'ять – як і м’язи тіла – може бути натренована за для більшої ефективності, а при правильному її використання можна збільшити її можливості та резерви у десятки разів. Важливо зазначити необхідність розвитку обох півкуль головного мозку для розвитку пам’яті. Адже, як доказано, краще запам’ятовується те, що мало не тільки логічну та вербальну (ліва півкуля мозку), а й кольорову, звукову та тактильну (права півкуля) проекцію у нашій свідомості, бажано гіперболізовану, за для збільшення образності, і таку, що супроводжується певним емоційним стресом. Вплив пам’яті на саморозвиток людини очевидний: це дозволяє засвоювати інформацію будь-якого характеру швидко і надовго, оперувати у пошуках розв’язку задач більшою кількістю елементів, що збільшить варіативність відповіді у факторіальну кількість разів, допомагає у засвоєнні нових навичок.

3. База знань. Аспект інтелектуального розвитку людини, що надає можливість аналізувати будь-яку задачу, що поступає на обробку, з декількох боків; формує досвід людини та впливає на прийняття рішень. Також це базовий елемент, який формує спеціалізацію людини, її професію, надаючи необхідну інформацію для того, щоб стати майстром своєї справи.

4. Широта мислення. Частина інтелектуального розвитку, яка відповідає за кількість зв’язків між окремими елементами бази знань. Це допомагає розглядати проблему з різних сторін та бачити зв’язки між різними, на перший погляд непов’язаними між собою частинами, і, як наслідок, створювати нові шляхи вирішення питань, нові сфери знань, що допомагають науці рухатися вперед і т. ін.. Наприклад, симбіоз таких наук, як теоретична механіка, конструкції будівель та споруд і біологія допоміг створити нові, більш ефективні конструктивні схеми, умовно кажучи, переймаючи знання і досвід природи. Комбінація біології та хімії створює нову науку – біохімію, а також дає можливість займатися генною інженерією. Широта мислення відповідає як за вирішення невеликих проблем, так і за великі відкриття. Все, включаючи створення гончарного кола і теорію відносності Ейнштейна, було відкрито завдяки широті мислення і кількості зв’язків, що об’єднують різні аспекти знання та допомагають мислити ширше.

5. Логіка - «наука про правильне мислення». Відповідь на роль логіки у заданій інтелектуальній системі знаходиться в її визначенні. Отже, логіка – те, що допомагає людині вибрати правильні послідовності серед наявних елементів бази знань, та зв’язків між ними а також послідовно пройти через всі задані пункти від початку до кінця, аналізуючи кожний окремий елемент інформації, та всю інформацію разом. Значний вплив на логічне мислення має концентрація, яка також відповідає за кількість активних елементів, що можуть знаходитися у свідомості людини під час руху по системі від початкової точки до заданої. У даній схемі концентрація – це можливість побачити більше з’єднань, а також оперування більшою кількістю інформації одночасно, що значно підсилює можливості логіки.

Рис. 2. Схема інтелектуального розвитку людини. Проходячи через «сітку концентрації» та фільтруючись пам’яттю, інформація приймає вигляд одиниці бази знань. Кількість зв’язків, що формується між цією одиницею та іншими, що вже існують, відповідає за широту мислення. Вміння послідовного підбору потрібних зв’язків між різними одиницями інформації формує логічне мислення. Математично ми можемо уявити процес набуття інформації наступним чином:

а = А* j *k

де: а – кількість інформації, що залишилася, байт

А – початкова кількість інформації, байт

k – коефіцієнт роботи концентрації (менше одиниці)

j – коефіцієнт якості роботи пам’яті (менше одиниці)