Місце творчості у системі саморозвитку

Щоб зрозуміти вплив творчості на формування особистості необхідно прослідкувати історичні передумови та причини виникнення такого явища, як мистецтво, його розвиток у соціальному контексті.

Рис. 4. Дерево діалектичної зміни базових потреб людини.

Творчий початок людини проходить діалектичний шлях перетворення енергії від задоволення базових потреб до творення. Потрібно зауважити, що таблиця, подана в даній роботі - умовна. У різних ситуаціях людина може відчувати переважання тих чи інших потреб, не залежно від їх інтенсівностной шкали, представленої в таблиці. Проте ж, загальна картина людських потреб представляється саме такою. Також необхідно зрозуміти, що така ієрархія потреб зроблена з наступних висновків:

1) розвиток тварин. Через те, що людина – істота, що стоїть над тваринами (має самосвідомість, мислить, робить винаходи, уявляє), можна вважати, що вона проходить певні ступені розвитку тваринного рівня ще в дитинстві. Для того, щоб відповісти на питання, що ж робить людину – людиною і яка ієрархічна послідовність базових потреб істоти, що стоїть на певному рівні розвитку, потрібно зрозуміти, що вміють тварини. За останніми дослідженнями вчених, тварини, окрім задоволення базових фізичних потреб (пошуку їжі, води, відпочинку, захисту та розмноження) також розвиваються інтелектуально, пізнають світ і отримують певні навики, які потребують розвинутої пам’яті та уваги. Сюди вчені відносять вміння голубів орієнтуватися на місцевості, вміння деяких птахів вирішувати логічні задачі, які може розв’язати лише шестирічна дитина, вміння деяких тварин розпізнавати умовні знаки та вчити людську мову. Все це разом вказує на переважання інтелектуального розвитку та базових потреб інтелектуального рівня над рівнем емоційно-душевним.

2) об’єктивна необхідність розвинутих розумових здібностей за для виживання. Вміння спілкуватися істотно підвищує шанси на виживання тварини (людини); пізнання цього світу полегшує пошук продуктів харчування та місця відпочинку – лігва або домівки. Вміння пізнавати цей світ потребує розвинутої пам’яті та певної концентрації. Без цих базових навичок та вмінь виживання будь-якої істоти, яка потребує значної кількості їжі (більше за хробака) було б під загрозою, адже потрібно також вміти вполювати добич, або захистити себе від атаки хижака.

Після проведення такого аналізу будемо вважати дійсною наступну ієрархію базових потреб людини: 1) фізичні потреби, 2) інтелектуальні потреби; 3) емоційно-душевні потреби.

1. Переважання в людині базових фізичних потреб. Це потреби, які необхідні людині для виживання, тому їх інтенсивність і необхідність в задоволенні закладена в людську істоту на рівні рефлексів. Найпростіший приклад роботи базових фізіологічних потреб - первісні часи. Люди намагалися їх задовольнити полюванням, пошуком печери і вогню (розводити, а не знаходити вогонь, навчилися пізніше). На творчість, духовні пошуки або активний розумовий процес не залишалося часу.

2. Інтелектуальні потреби можуть бути розділені на два діалектичні рівні. Перший з них – тваринний рівень. За для полегшення задоволення фізичних потреб, у вільний від них час, людина пізнає світ та вчиться спілкуватися з іншими представниками свого виду. Це дозволить у майбутньому швидше задовольнити фізичні потреби і більше часу витратити на пізнання та спілкування. Такий процес ми можемо спостерігати у багатьох представників тваринного світу. Наприклад, полярні сойки вчаться знаходити їжу серед снігів та льоду, робити сховища - склади «на чорний день», та навіть обманювати своїх сородичів, переховуючи їжу. Цей процес циклічний до певного етапу, перший і другий кроки змінюються, поступово скорочуючи час, необхідний для задоволення базових фізичних потреб. Вже на цьому етапі будь-які живі істоти можуть створювати певні речі, або використовувати об’єкти для досягнення певної мети, що ми і спостерігаємо у тварин, які будують свої домівки; або у птахів, які використовують калюжі, щоб розмочити твердий хліб, тощо.

3. Вдовольнивши базові фізичні та інтелектуальні потреби, у людини наступає етап задоволення базових емоційно-душевних потреб. Вони, так само як і інтелектуальні, складаються з двох рівнів, але обидва направлені на отримання насолоди від життя і знятті емоційного стресу. На першому рівні це – потреби у любові, спілкуванні (як процесі, що приносить насолоду), відпочинку та вірі. Приклади задоволення цих потреб у тварин ми можемо спостерігати у шимпанзе, які, маючи вільний доступ до їжі протягом всього року, вміючи лазити по деревам і живучи у сприятливих кліматичних умовах (що дозволяє не сильно перейматися питаннями захисту та відпочинку), багато часу проводять саме у спілкуванні та іграх. Також, важливим можемо вважати дослід Скіннера, у якому він довів, що голуби можуть бути забобонними, маючи певну віру що до своїх дій, які принесуть їжу. [9, с. 117-126]. Відмітимо, що голуби у даному експерименті жили в умовах, коли їх фізичні потреби задовольнялися автоматично, і на їх задоволення птахи не витрачали жодної хвилини часу, а отже, перше коло «фізичні потреби» - «інтелектуальні потреби» було пройдено автоматично. Наявність та задоволення базових потреб цього рівня у будь-якої істоти засвідчує також те, що фізичні потреби задовольняються дуже легко. Якщо ж наступає кризова ситуація, як, наприклад, голод, потреби істоти знову повертаються на рівень першого кола. З іншої сторони, для здійснення переходу на наступний рівень системи необхідно бути самоусвідомлюючою істотою. Саме на цьому етапі люди, наївшись і сховавшись від негоди біля вогню, у печері, люди починали малювати на стінах бізонів, і жбурляти в них списи (віра в те, що вони вдало заженуть тварину на наступному полюванні), грають на музичних інструментах і танцюють (задоволення потреб у вірі (спілкування з духами через ритм і екстатичні стани) і спілкуванні (комунікативна функція)). На цьому рівні творчість є методом задоволення базових емоційно-духовних потреб.

4. Задоволення базових емоційно-душевних потреб призводить до покращення вміння мислити, розвитку творчої складової свідомості. Виникає потреба у вмінні мислити та розуміти, спілкування переходить на новий, логічно-об’єктивний рівень. Такий феномен у світі тварин можемо спостерігати у певних тварин, які виросли в оточені людей і отримували все, що необхідно, для задоволення фізичних та інтелектуальних потреб (виросли у збагаченому, за теорією Дональда Хебба, середовищі [9, с 350-353]). Прикладом можемо вважати шимпанзе Панзі, яка вміє спілкуватися з людьми за допомогою 128 лексиграм, нанесених на спеціальну дошку. Тобто, вона не тільки розуміє мову людей, але також здатна задати питання або вказати чого вона хоче. Так, наприклад, бажаючи вийти на вулицю вона почергово показує на лексиграми «нашийник», «гуляти»; або «нашийник», «машина», якщо вона хоче поїхати кудись. Під час поїздки вона може змінити свої бажання осмислюючи певну інформацію, що поступає із навколишнього середовища, а також пояснити оточуючим людям, чого вона хоче тепер. Наприклад, їхати не до озера, а в ліс, або повернути ліворуч, до певного, іншого, місця. Вона також пізнає себе в дзеркалі і слідкує за своїм зовнішнім виглядом.

Все це вказує нам на наявність самоусвідомлення та нового рівня свідомості. За аналогією, будемо вважати розвиток свідомості та самосвідомості людини аналогічним. На цьому діалектичному рівні люди починають робити відкриття та винаходи, які полегшують можливість задоволення потреб попередніх рівнів, а також дозволяють створювати більш складні системи соціального рівня.

5. Маючи позаду весь шлях розвитку свідомості і емоційно-душевного світу, людина виходить на новий рівень потреб. Це необхідність у само актуалізації, самореалізації та увазі. Вміння мислити умовно може бути означене, як «гра розуму». На цьому етапі людина вчиться «грі души» - творчості, як процесу насолоди від життя. Все, що до цього було просто задоволенням базових потреб, тепер стає актом творчості і отримання насолоди більш високого, душевного рівня. Так, їжа стає смачнішою, а люди що готують її з любов’ю – кухарями, як тими, хто отримує задоволення від процесу приготування, а також бажають створити щось нове, таке, що може принести новий вид переживання тій особі, яка буде куштувати. Задоволення потреб у захисті перетворюється на такі творчі напрямки, як архітектура або пошив одежі, потреба в увазі задовольняється виготовленням прикрас. Тепер дія, яка раніше вершилася з необхідності, починає приносити людям насолоду. Це – інший діалектичний рівень розвитку потреб людини, потреба у самореалізації через творчість. Звичайно, не всі люди – митці, і дуже часто потреба у само актуалізації створює диктаторів та тиранів, але це можна пояснити, оперуючи поняттями дуальної природи енергії що виражається у вигляді творчості. Так, ми можемо казати, що енергія, яка веде нас до самовираження – одна. Це – потреби у самореалізації та отриманні задоволення від цього процесу. Вона може виражатися у зовнішній світ двома шляхами – через створення, або через руйнацію. І якщо в дитинстві людину не навчили виражати свою енергію через творчість, або нанесли травму психологічного характеру, що пов’язана з творчістю, людина буде виражати цю енергію через руйнацію. І чим більша ця енергія у людини, тим більшим буде масштаб руйнації. Відомо, наприклад, що Гітлер, до того, як став диктатором, не зміг поступити до художньої гімназії. Буває і так, що людині, для того, щоб дозволити собі займатися творчістю, спочатку потрібно досягти певного положення у суспільстві, (що найчастіше робиться за допомогою енергії руйнації), щоб не боятися, що результат творчих потуг буде невизнаний.