double arrow

Інтелектуальна готовність дитини до навчання в школі

Інтелектуальна готовність пов'язана з відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини. Але не лише з рівнем, який досягнуто: важливим є фактор здатності цієї сфери до подальшого розвитку, утворення вищих психічних функцій, нових міжфункціональних психологічних систем.

Одним з основних показників інтелектуальної готовності дітей до навчання в школі є рівень розвитку наочно-образного і словесно-логічного мислення.

Розв'язання багатьох інтелектуальних завдань під час шкільного навчання потребує образного мислення учня, яке формується й розвивається на основі засвоєних ним узагальнених знань про предмети, явища та події навколишнього світу.

Сформованість основних різновидів мислення:

· наочно-дійового мислення;

· наочно-образного мислення;

· словесно-логічного мислення (у початковій стадії розвитку);

Сформованістьрозумових операцій мислення:

· аналіз (розчленування предметів і явищ у свідомості, виокремлення в них їх частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей);

· синтез (мисленнєва операція об´єднання окремих частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей об´єктів у єдине, якісно нове ціле);

· порівняння (встановлення подібності й відмінності між предметами та явищами);

· абстрагування (уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів та явищ від інших їхніх рис і від самих предметів (явищ), яким вони властиві);

· узагальнення (виявляється в мисленнєвому об´єднанні предметів, явищ у групи за істотними ознаками, виокремленими в процесі абстрагування);

· класифікація (групування об´єктів за видовими, родовими та іншими ознаками);

· систематизація (упорядкування знань на підставі гранично широких спільних ознак груп об´єктів).

Рівень розвитку арифметичних умінь (тест В. Торосун);

· рівень розвитку механічної пам'яті (для діагностики рекомендуємо використовувати тест Д. Векслера);

· аналітико-синтетичні вміння (для діагностики рекомендуємо використовувати «Прогресивні матриці Равена»);

· фонематичний слух і словниковий розвиток (для діагностики рекомендуємо використовувати тест В. Торосун);

· уміння встановлювати послідовність подій, рівень уваги (для діагностики рекомендуємо використовувати тест Д. Векслера);

· навченість (для діагностики рекомендуємо використовувати тест Т. Вітцлака);

· творча уява (для діагностики рекомендуємо використовувати тест Т. Вітцлака); розвиток креативних умінь.

Довільна пам'ять:

· сформованість вербальної механічна пам′ять, легкість запам′ятовування слів на слух.

Довільна увага:

· достатньо сформовані обсяг, стійкість, розподіл, переключення, концентрація;

· здатність до тривалого зосереджування.

Сформованість зорового сприймання:

· Розвиток тонкого та достатньо диференційованого зорового аналізу та синтезу, сформованість зорово-просторових уявлень:

· уміння виокремити фігури з фону;

· уміння розрізняти предмети та геометричні фігури за їх формою (круглий, овальний, квадратний, прямокутний, трикутний і т.п.);

· уміння розрізняти предмети та геометричні фігури за розміром (великий, маленький, середній) і розуміти їх співвідношення (великий – маленький, більше – менше; довгий – короткий, довше – коротше; високий – низький, вище – нижче; товстий – тонкий, товщий – тонший; ширший – вужчий, ширше – вужче);

· уміння визначати місце знаходження предметів і геометричних фігур у просторі відносно один одного, тобто розуміти просторові відношення між ними (високо - низько, вверху – внизу, вище – нижче; далеко – близько, далі – ближче, попереду – позаду; зліва – справа).

Сформованість слухового сприймання:

· диференціація звуків мовлення (фонематичний слух):

· сформованість початкових форм звукового аналізу та синтезу слів;

· можливість чіткої слухової диференціації акустично близьких звуків.

Мотиваційно-вольова готовність дитини до навчання в школі Важливою умовою готовності дитини до постійної праці є вміння підпорядковувати власні дії виконанню навчального завдання. Під кінець дошкільного віку вже сформовані основні елементи вольової готовності — внутрішнього зусилля, необхідного для виконання певної діяльності. Дитина здатна поставити мету, прийняти рішення, окреслити план дій, виконати його, виявити зусилля для подолання перешкод, оцінити результат своєї дії. Вольова готовність передбачає здатність стримувати свої імпульсивні дії, зосереджуватися на виконуваному завданні, слуханні мови вчителя тощо. Дитині з низьким рівнем довільності важко усвідомити навчальне завдання, дотримуватися вимог шкільного життя, складно опанувати свої емоції та бажання. Вона керується переважно найближчими метою та завданням.Для діагностики цього компонента пропонуємо такі методики: "Будиночок" (І.Дубровіна), "Так і ні не говори" (О.Кравцова).

Мотиваційна готовність до навчання - характеризується наявністю в дитини бажання навчатися, сформованість позиції майбутнього школяра.

Л.І. Божович виділяє дві групи мотивів навчання:

- соціальні мотиви навчання, або мотиви пов'язані "з потребами дитини у спілкуванні з іншими людьми, з бажанням учня зайняти певне місце в системі доступних йому суспільних відносин";

- мотиви, пов'язані безпосередньо з навчальною діяльністю, або пізнавальні інтереси дітей, потреба в інтелектуальній активності і в оволодінні новими уміннями.

Пропонуємо методики, які найчастіше використовують для дослідження мотиваційної готовності дитини до навчання у школі:

· "Визначення домінування пізнавального чи ігрового мотиву дитини'' (За Н.Гуткіною);

· Методика "Уяви собі..." (За Н.Гуткіною)


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: