Особистісна готовність до школи — це готовність дитини до нових форм спілкування, нового ставлення до навколишнього світу і самого себе, що зумовлене ситуацією навчання в школі.
В самосвідомості дитини виділяють дві взаємопов’язані складові: змістовна (знання і уявлення про себе) та оціночна (самооцінка). Змістовний і оціночний аспекти є єдиним неподільним цілим. Будь яке судження про себе включає і самооцінку.
(Для діагностики можна використати методику Є.З. Басіної «Що дитина знає про себе, якою себе уявляє» - ця методика дає можливість оцінити уявлення дитини про саму себе).
Соціальна готовність дитини до навчання в школі
Соціальна готовність- уміння будувати взаємовідносини із дорослими і ровесниками. Цей комплект готовності включає в себе формування у дітей якостей, завдяки яким вони мали б можливість спілкуватися з іншими дітьми, вчителем.
Дослідники проблеми готовності дитини до навчання в школі вважають за необхідне проводити своєчасну діагностику психологічної готовності школяра як один із головних видів профілактики можливих труднощів в адаптації до школи, в навчанні і розвитку.