Український науково - дослідний гідрометеорологічний інститут

Постійно зростаючі потреби в поліпшенні гідрометеорологічного обслуговування державних установ і організацій та національної безпеки країни неможливі без упереджуючого розвитку гідрометеорологічної науки, оскільки:

- гідрометеорологія є однією з тих галузей, які безпосередньо впливають на вирішення економічних завдань шляхом забезпечення постійно зростаючих потреб в інформації про стан навколишнього середовища та прогнозах його змін;

- залежність технічного прогресу від стану довкілля, погодних умов, особливо в районах підвищеного ризику виникнення стихійних гідрометеорологічних явищ, не тільки не зменшилась, а навпаки, збільшилась, що потребує більш детального вивчення їх природи та розробки відповідних природоохоронних заходів;

- в зв’язку із входженням України в ринкові відносини, постало питання розробки та впровадження принципово нових підходів до ефективної взаємодії Гідрометслужби з різними галузями економіки, що вимагає подальшого упорядкування структури та значного підвищення якості гідрометеорологічного забезпечення підприємницьких структур на шляху їх розвитку як конкурентноспроможних на внутрішньому та зовнішньому ринках.

УкрНДГМІ був організований постановою Ради Міністрів УРСР від 26.11.1952 і наказом від 25.03.1953 №87 Головного управління Гідрометслужби СРСР на базі Київської науково - дослідної геофізичної обсерваторії і Київської науково - дослідної гідрологічної обсерваторії.

За рішенням наукової секції Держплану УСРР на базі наукових секцій Укрмету та обсерваторій у Києві, Харкові та Одесі було сформовано перший в Україні Науково – дослідний гідрометеорологічний інститут (ГІМЕІН) з розташуванням у м.Харкові.

З 1 січня 1937 року із складу цього інституту були виведені геофізичні обсерваторії, які тепер підпорядковувались безпосередньо Управлінню єдиної гідрометслужби Української РСР.

Першим директором УкрНДГМІ в 1954 – 1965 роках був доктор географічних наук Г.Ф.Прихотько - здібний організатор, який вніс значний вклад у формування інституту, постійно сприяв розвитку досліджень з різноманітних питань наукової та практичної гідрометеорології, встановлював широкі зв’язки з іншими науковими установами, в тому числі НАН України, міністерствами та відомствами. Завдяки його зусиллям в інституті була створена школа фахівців із активного впливу на гідрометеорологічні процеси.

Незабаром коло досліджуваних проблем значно розширилось за рахунок покладення на УкрНДГМІ завдань з розробки і впровадження в практику методів активного впливу на гідрометеорологічні процеси, прогнозування небезпечних рівнів забруднення атмосферного повітря і водних басейнів, дослідження впливу гідрометеорологічних процесів і явищ на інтенсивність забруднення природного середовища в районах потужних і потенційно небезпечних джерел викидів (ТЕЦ, АЕС, великих промислових центрів, залізо - рудних басейнів, автотранспорту тощо) [4, 9].

Починаючи з 1958 року, у відповідності з постановами Ради Міністрів СРСР і УРСР про розвиток досліджень з штучного впливу на хмари і тумани, інститут розгорнув науково - дослідницькі та експериментальні роботи з штучного викликання опадів, розсіювання туманів, боротьби з градобоєм і грозами. Для виконання робіт були організовані відділи фізики атмосфери, експериментальних метеорологічних досліджень (в м. Дніпропетровську), лабораторії фізики приземного шару атмосфери (в с. Жовтневому Дніпропетровської області), активних впливів та інші. Одержали подальший розвиток дослідження, пов’язані з розробкою гідрологічних прогнозів. Цьому сприяло переведення до УкрНДГМІ гідрологічного відділу Інституту гідрології і гідротехніки АН України.

Уже в 70 роки УкрНДГМІ виріс в провідний науково - дослідний і науково - методичний центр в галузі гідрометеорології на Україні. В зону відповідальності інституту, крім України, була включена також і Молдавія. В становленні інституту і розвитку наукових досліджень в цей час брали активну участь його співробітники: І.Є.Бучинський, М.І.Гук, М.Г.Йовенко, М.С.Каганер, О.М.Кенух, В.М.Лічікакі, О.Р.Константинов, С.О.Сапожникова, І.В.Кошеленко, М.В.Леонов, В.М.Мучнік, В.О.Огієвська, Л.Г.Онуфрієнко, Г.В.Перельот, І.П.Половина, І.Н.Пономаренко, А.І.Ромов, Л.І.Сакалі, А.В.Ткаченко, М.В.Буйков, Є.Є.Корнієнко, П.Ф.Вишневський, І.А.Железняк, В.І.Мокляк, Л.З.Прох та інші. Їх зусиллями був створений науковий фундамент, який дозволив інституту в подальшому успішно вирішувати покладені на нього завдання [2].

З 1966 до 1982 року інститут очолював доктор географічних наук, професор К.Т.Логвинов, під керівництвом якого отримали подальший розвиток роботи з штучного регулювання опадів, розсіювання хмар і туманів. За ініціативою К.Т.Логвинова та А.В.Ткаченка в інституті були розгорнуті роботи з вивчення забруднення і прогнозування стану природного середовища, впливу на ці процеси гідрометеорологічних факторів. Розширюється коло питань, пов’язаних з дослідженням синоптичних процесів на Україні, кліматичних особливостей та небезпечних гідрологічних явищ Карпат і Криму.

З 1992 року УкрНДГМІ безпосередньо підпорядкований Держкомгідромету України. З 1982 до 1994 року директором інституту був доктор технічних наук, професор В.С.Максимов, який очолив один із важливих напрямів робіт - вивчення фізики хмар та розробка методів активного впливу на них з метою штучного збільшення опадів (ШЗО). За його ініціативою та безпосередньою участю проведені фундаментальні наукові та експериментальні дослідження в цій галузі, підготовлені керівні документи з організації та проведення робіт із ШЗО, які узагальнили багаторічні роботи інституту в цьому напрямку.

Під керівництвом і при безпосередній участі УкрНДГМІ в Дніпропетровській області були розпочаті роботи по штучному збільшенню опадів для цілей сільськогосподарського виробництва, а також дослідно - експериментальні роботи в гірському Криму з метою покращання водопостачання південного Криму [5].

УкрНДГМІ і зараз залишається провідною установою на Україні з вивчення радіоактивного забруднення та трансформації радіонуклідів в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, радіоактивного та хімічного забруднення водосховищ Дніпровського каскаду, досліджень гідрологічних та фізико - хімічних умов міграції та акумуляції токсикантів в абіатичних компонентах водних екосистем (куратор цих напрямків О.В.Войцехович, який на той час був заступником директора з наукових питань).

Інститутом виконана значна робота з обґрунтування заходів та технологій охорони водних об’єктів у зоні впливу Чорнобильської аварії. Результати виконаних досліджень були покладені в основу сучасної стратегії радіаційного моніторингу водних об’єктів у зоні відчуження ЧАЕС, а також використані при розробці прогнозних моделей впливу зони ЧАЕС на вторинне забруднення р.Прип’ять та Дніпровської водної системи.

Основним завданням УкрНДГМІ на сучасному етапі розвитку є наукове та науково - методичне забезпечення діяльності Гідрометслужби України, розвитку гідрометеорологічної науки, координації наукових досліджень в Україні.

Для подальшого розвитку наукових гідрометерологічних досліджень колектив УкрНДГМІ зосереджує основну увагу на інтенсифікації досліджень і підвищенні якості результатів по наступних пріоритетних напрямках:

- вивчення фізичної природи гідрометеорологічних явищ і процесів, в тому числі, небезпечних для господарської діяльності, національної безпеки та для населення; гідрометеорологічного режиму та агрометеорологічних умов території України; кліматичних, водних та агрокліматичних ресурсів України і їх можливих змін під впливом природних та антропогенних факторів;

- розробка та вдосконалення існуючих методів гідрометеорологічних прогнозів та розрахунків, довгострокових методів прогнозів погоди, прогнозів небезпечних та стихійних природних явищ і автоматизація процесу підготовки деяких видів прогнозу погоди (короткотермінових, на добу, 3 доби, декаду);

- дослідження динаміки та прогнозування зміни клімату в XXI столітті;

- розробка та впровадження у практику методів активного впливу на гідрометеорологічні явища та процеси; науково - методичне керівництво виробничими роботами з активних впливів в інтересах народного господарства;

- комплексне вивчення впливу гідрометеорологічних умов на забруднення навколишнього природного середовища, його соціально - екологічних та соціально - економічних наслідків на території України; розробка наукових принципів організації та рекомендацій по здійсненню базових спостережень за забрудненням довкілля;

- дослідження радіоактивного забруднення природного середовища, зокрема, викликаного аварією на ЧАЕС в 1986 році, і пов’язаних з ним змін радіоекологічного стану території України;

- комплексне вивчення гідрометеорологічного режиму та стану забруднення Чорного та Азовського морів;

- розробка нових і вдосконалення існуючих технічних засобів гідрометеорологічних вимірювань;

- науково - методичне забезпечення системи гідрометеорологічних спостережень і базових спостережень Гідрометслужби України за забрудненням природного середовища [10].