Вивчення і закріплення рухових навичок в осіб з обмеженими особливостями

Для того, щоб поглиблено вивчати рухові дії, необхідно сформувати комплекс знань з анатомо-біомеханічних і фізіологічних особливостей рухової дії.

Людина народжується і має рухові навички, які ми називаємо безумовними рефлексами. Рухові вміння формуються саме на основі цих уроджених рухових навичок (В.М. Заціорський, 1939). Наступний блок, який бере участь у формуванні рухової дії, - м'язова пам'ять та рухові центра кори головного мозку. За формування м'язової пам'яті відповідають актони і механорецептори. М'язовий аксон - це пучок м'язових волокон, за допомогою якого регулюється точність, сила і спрямування м'язового скорочення. Механорецептори постають первинними дотиками, які сприймають усі параметри скороченим актонів. Від погодження і синхронізації діяльності актонін, мехаморецепторів, рухових центрів кори і м'язів у цілому залежить точність виконання рухової дії.

У зв'язку з цим необхідно:

· поглиблювати розуміння про біомеханічні особливості рухової дії, яка вивчається, оскільки на основі знань про теорію рухів можна створити доступне уявлення про рух, який під час правильного формування компонентів рухових дій буде викликати потік нервових імпульсів (надсилання сигналів) саме до тих м'язів, які повинні брати участь у процесі руху;

· уточнювати техніку рухових дій за просторовими, часовими і динамічними характеристиками.

Від успіху реалізації цього етапу залежатиме точність рухів, скорочувальна можливість м'язів-синергістів і рівень послаблення м'язів-антагоністів. Це дає змогу диференціювати рух у поєднанні з просторової: часовими характеристиками;

удосконалювати загальний ритм рухової дії. На цьому етапі використовується цілісний метод виконання вправ. Однак за технікою виконання вправи буде спостерігатися якісна відмінність від моделі, тому що рухові навички не узгоджені у русі, найчастіше додатково залучаються непотрібні групи м'язів;

формувати передумови для варіативного виконання рухової дії, що вивчається. Розповісти про те, що цей рух: можна виконувати в ускладнених умовах. Наприклад, під час вивчення ходьби пересування можна здійснювати як уперед, так і назад.

На етапі закріплення рухових дій дотримуються таких умов:

· закріплення навички техніки рухової дії, що вивчається (кількість повторень вправ);

· реалізація передумов для індивідуалізації техніки рухової дії. Наприклад, на якість ходьби впливає місце розташування загального центру ваги (ЗЦВ) - у худорлявих і високих вище, тому амплітуда коливання віфдносно лінії руху буде менше, ніж у повних людей маленького росту, які змушені для збереження рівноваги переносити ЗЦЕ і на опорну ногу. Якщо вимагати від них еталонної ходьби - п'ятки на одній лінії, носки урізнобіч, то еони просто не зможуть зберегти стійкий стан;

· розширення діапазону варіативного вияву техніки рухової дії на прикладах ходьби уперед, назад, приставними і схресними кроками та ін;

· формування передумов для ускладнення елементів техніки дії, що вивчається. Наприклад, на основі біодинаміки ходьби формувати уявлення про техніку бігу.

Розглядаючи методику навчання рухових дій, необхідно згадати історичну їх етапність. На прикладі ходьби: батьки, навчаючи дитину перших кроків, дають їй можливість виконати це у полегшених умовах, використовуючи опорні прилади, що уможливлює зменшити силу ваги тіла на незміцнілі м'язи ніг, а також зберегти стійке положення. В обладнаних кабінетах ЛФК з дією метою використовується пересувний руховий пояс. Народні цілителі ("знахарі") для цього використовували мілкі водоймища. Натягували мотузку між двома опорами через водоймище і хворий пересувався по груднину у воді, тримаючись за неї руками.