Очищення приміщень і територій

Як відомо вся земля не більше ніж суцільний цвинтар. Аби убезпечити себе від негативних впливів перед будівництвом оселі наші пращури сіяли жито, котре обов’язково мало зародити і лише наступного року ставили хату. У багатьох випадках сіяли таку площу, де можна було б зробити подвір’я, льох, хлів зі стодолою, клуню та інші господарські споруди. Освячували хати і все господарство, окурювали димом, по кутках ставили намолені яйця.

Нині науковці довели, що будь які дії і обряди не мали б сили якби не молитва, що супроводжує дію, головним компонентом якої є емоція, стан, котрі й забезпечують надійний захист місця. Бо головна сила молитви в її біоенергетичному ритмі.

Окрім того на всій території від Уралу до Карпат діяв принцип побудови двополовинних хат. Коли хата ділилася на дві половини: житлову та холодну. Холодна призначалася для проведення оказій (іменин, поминок тощо) і була дещо більшою від житлової. Не залежно від рельєфу її вікна обов’язково мали виходити на південь для кращого прогріву стін сонячним промінням і більшого освітлення за відсутності електрики. Холодну і житлову кімнати розділяли просторі сіни та двопічна кухня на схід чи захід для прогріву житлової чи холодної окремо, або обох разом за необхідності. Комора, як і житлова будувалася з північного боку. Веранди будували з різних боків з одною умовою, якщо з південного боку, то з невисокими стінами для кращого прогріву холодної.

На підставі науково обґрунтованих вище викладених фактів можна зробити висновок про те, що коефіцієнт виконуваної роботи при ефективному керівництві веселунами як і відновлення їхніх сил та адаптація до нових умов діяльності на 40% вища від середньостатистичної норми, тоді як втомлюваність та хворобливість песимістично налаштованого працівника, з тих же джерел, на 50% менша середньостатистичної норми при звичайному керівництві персоналом, при тому, що тривалість життя останніх на 25% менша середньостатистичної.